Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічна експертиза деструктивних побутових ситуацій у сім’ї

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Ціна: 
75 грн.
Оцінка: 

ПЛАН

ВСТУП
1. Основні параметри психодіагностики деструктивних побутових сімейних ситуацій
1.1. Альянси і коаліції
1.2. Ієрархія сім’ї
1.3. Згуртованість і гнучкість
2. Діагностичні методики і техніки діагностики сімейних побутових конфліктів
2.1. Методологічні принципи системної сімейної психотерапії
2.2. Типи питань, використовуваних у практиці консультування побутових деструктивних ситуацій у сім’ї
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
Вступ: 

Проблеми виникнення та вирішення конфліктів у сім’ї – давно і часто згадувана тема, оскільки що не день життя привносить у наш побут нові турботи і потреби. На основі неоднозначності сприйняття сімейних проблем чоловіком та дружиною виникає значна кількість конфліктних ситуацій, які мають однозначно негативний вплив на подальше подружнє життя. 

Актуальність проблеми дослідження теорії і методів психологічної експертизи деструктивних побутових ситуацій у сім’ї визначається вже тим, що на основі статистичних досліджень встановлено, що в Україні внаслідок виникнення сімейних конфліктів розриває шлюб протягом двох років кожна четверта подружня пара, а крім того, проблеми конфліктів у сім’ї притаманні і близькі всім без винятку. Ця проблема постійно стоїть на порядку денному у більшості подружніх пар, хоча й причини її виникнення часто дуже різні. Від таких конфліктів часто страждають не лише чоловік з дружиною, а й їх найближче оточення – діти та батьки.

У своїй діяльності психотерапевт, який працює з сім’єю, керується певною системою теоретичних уявлень, яка є для нього орієнтиром і допомагає сформувати стратегію психотерапії. Працюючи з сім’ями, психотерапевт повинен бути озброєний певними теоретичними уявленнями, які дають змогу пояснити поведінку і взаємини членів сім’ї з погляду системного підходу, який служить для нього своєрідною системою координат. Працюючи в ній, психотерапевт може бути застрахований від злиття із сімейною системою. Саме на неї він опирається, проводячи системну діагностику сім’ї, аналізуючи різноманітні аспекти поведінки її членів. Крім того, він може більш успішно проводити діагностику тих або інших порушень, наявних у сімейній системі. 

Багато психологічних теорій пропонують різні моделі для пояснення поведінки людини. Деякі з них базуються на уявленнях про індивідуальний розвиток і внутріпсихічне функціонування, інші теорії пояснюють групову поведінку. Однак, головна перевага загальної теорії систем полягає в тому, що вона дає досить широку і детально розроблену теоретичну базу, яка дозволяє співвіднести різні теорії і сформувати цілісну картину феноменів різного рівня складності. 

Щоб діагностувати сімейну систему, потрібно відзначити, що всі живі системи мають певні структурні, динамічні і історичні характеристики. Структуру системи можна визначити як статичну характеристику, а динамічні характеристики пов’язані з відносинами і взаємодіями, причому між структурними і динамічними параметрами системи існує тісний зв'язок. Структура може змінюватися при зміні взаємодії, і, навпаки, при зміні структури може змінюватися взаємодія. Наприклад, при народженні дитини змінюється структура сім’ї, що неминуче спричиняє зміну у функціонуванні членів сім’ї. Чоловік і жінка тепер стають ще й батьками і повинні виконувати відповідні обов'язки. Інший приклад пов'язаний зі зміною функціонування, яка спричиняє зміну структури сім’ї, наприклад, чоловік втратив роботу, перетворившись з гіперфункціонала на гіпофункціонала, відповідно, змінюється сімейна ієрархія: можливо дружина звернеться по допомогу до своїх батьків, а можливо, перетвориться в гіперфункціонала сама. 

Всі подібні зміни дуже часто приводять до виникнення конфліктних ситуацій у родині, які часто стають настільки деструктивними, що можуть результувати у виникненні побутових конфліктів, пробламех комунікацій і, врешті-решт, у розлученні. Завданням консультанта при цьому є швидка і точна діагностика проблеми і розробка, на її основі, оптимальних параметрів корекції.

 

Список використаних джерел: 
  1. Браун Дж, Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии. - СПб: Питер, 2001.  – 340 с.
  2. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. – СПб: Нева, 2001. – 265 с.
  3. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии.-1985.-№5.-с.110-116.
  4. Гозман Л.Я., Шиягина Е.И. Психологические проблемы семьи // Во-просы психологии.-1985.-№2.-с.186-187.
  5. Келам А., Эббер И. Причины конфликтных ситуаций в семье (по ма-териалам Таллиннской семейной консультации) // Человек после развода.-Вильнюс, 1985.-с.56-66.
  6. Ковалев С. В. Психология семейных отношений. - М.: Педагогика, 1987. - 159 с.
  7. Левкович В.П., Зуськова О.Э. Методика диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии.-1987.-№4.-с.128-134.
  8. Маданес К. Стратегическая семейная терапия. – М.: ЭКСМО,1999. – 198 с.
  9. Минухин С., Фишман Ч. Техники семейной терапии. - М.: Альянс-Ф, 1998.  – 336 с.
  10. Мишина Т.М. Семейная психотерапия и динамика "образа семьи" // Психогигиена и психопрофилактика: Сб.науч.тр. / Под ред. В.К.Мигер, В.П.Козлова.-Л., 1983.-с.21-26.
  11. Навайтис   Г.   А.   Семья   в   психологической   консультации.   -   М.:   Московски психолого-социальньш ин-т; Воронеж: Издательство НПО «МОДЗК», 1999. - 224 с.
  12. Пэпп П. Семейная терапия и ее парадоксы. М.: Астарта, 1998. – 140 с.
  13. Смехов В.А. Опыт психологической диагностики и коррекции конфликтного общения в семье // Вопросы психологии.-1985.-№4.-с.81-92.
  14. Хейли Дж. Терапия испытанием. - М.: НФ "Класс", 1998. – 266 с.
  15. Херсонский  Б.   Г.,  Дворяк  С.   В.   Психология   й  психопрофилактика  семейных конфликтов. - К.: Здоровья, 1991. - 192 с.
  16. Черников А. В. Интегративная модель системной семейной психо-терапевтической диагностики // Семейная психология и семейная терапия. – 3. 11. - 2001. – С.25-29.
  17. Шерман Р. Фредман Н. Структурированные техники семейной и супружеской терапии. М.: НФ "Класс", 1997. – 438 с.
  18. Юнда Й. Ф. Гармония и дисгармонии в супружестве. - М.: Знание, 1983. - 95 с.
  19. Юнда Й. Ф., Юнда Л. Й. Социально-психологические основы семейной жизни. - К.: Вища школа, 1990. - 238 с.
3538
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).