Психологічне забезпечення здоров'я студентської молоді як напрям практичної психології

Позитивні емоції відображають сприятливий стан організму, приємні відчуття як результат задоволення потреб, почуття радості. Такий позитивно – емоційний стан супроводжується підвищеною творчою працездатністю, високою продуктивністю праці, зниженням втомленості, посиленням стійкості організму до шкідливих зовнішніх чинників. Негативні емоційні стани – страх, афект, образа, гнів, журба, тривога, туга – заслуговують на особливу увагу, оскільки невіддільні від напруженої роботи серця, судин, травного тракту, залоз внутрішньої секреції та ін. Усі ці органи залучаються до емоційного збудження автоматично, мимовільно. Негативні емоції мають властивість довго утримуватись в центральній нервовій системі і нерідко переходять у «застійний стан».

Більшість сучасних вчених розглядають емоції як пристосоване явище, а емоційний стрес як доцільний, бо завдяки мобілізації ресурсів організму підвищує готовність людини до зустрічі з небезпекою, з тяжкими психічними і фізичними перевантаженнями. Мобілізуються не тільки енергетичні, але й інформаційні ресурси, які сприяють більш швидкому відтворенню потрібної інформації. Збільшуються і ресурси часу, швидкість реакції на подразник і кожна хвилина використовується більш продуктивно. Але мобілізація сил, корисна у здоровому організмі і може бути небезпечною у хворому.

Канадський вчений Ганс Сельє сформулював поняття стресу як загальної сукупності пристосовано-захисних реакцій організму на будь-яку дію, що породжує фізичну чи психічну травму. Стрес – це загальна система відповідь організму на дію подразників. Надмірно сильні стресори часто призводять до реакцій з емоційним перенапруженням нервової системи, дезорганізацією поведінки, які можуть супроводжуватися порушенням важливих фізіологічних процесів.

Розрізняють поняття фізіологічних і психологічних стресів. Фізіологічними стресорами можуть бути і умови, що спричиняють порушення структури або діяльності організму. Психологічними стресорами стають лише ті, які люди розглядають як несприятливі для свого благополуччя. Отже, питання про те, чи може той або інший стимул відігравати роль психологічного стресора визначаються минулим досвідом людини, її здатністю правильно оцінювати ситуацію. У зв'язку з цим фізіологічний стресор може одночасно виступати і як психологічний.

Залежно від оцінки шкідливості стимулу вибирається вид захисної поведінки, яким визначається інтенсивність і тип стресової реакції. Численні психологічні дослідження свідчать про відносне значення тих чи інших життєвих ситуацій як чинників, що обумовлюють форму та інтенсивність емоційного реагування певної особи. Відомо ще й те, що інформація, яка має однакове значення для цілої групи людей породжує у різних її членів не однакові емоції. Отже, форми реагування організму залежать не лише від специфіки впливу на нього, а й від індивідуальних рис особи, особливостей її емоційного сприйняття.

Дослідження, проведенні у студентському середовищі, виявили основні причини виникнення стресових ситуацій у студентів: надмірна кількість інформації чи відсутність необхідної інформації; нестача часу, перевантаження завданнями, які потрібно завершити за короткий період часу; конфлікт ролей, одночасне виконання різних завдань; невизначеність ролей, коли студент не знає, що від нього чекають; негативні умови діяльності (шум, відхилення температури в приміщенні, погане освітлення) ; відкладання своїх незавершених справ.

Переборювати вплив негативних факторів допоможуть правильна гігієнічна поведінка, режим навчання, праці та відпочинку. Молода людина повинна знати свій поріг чутливості, свої індивідуальні засоби захисту. Велике значення має адекватна самооцінка особистості, вміння зберігати витримку, навички моделювання своїх можливих емоційних реакцій, звичка не робити поспішних висновків, навички позитивного мислення. Вчені доводять, що можна послабляти негативну дію стресорів шляхом переключення на інший вид діяльності (хобі). Ідеальними в цьому відношенні є фізична праця та спортивні вправи. Важливо у цей час допомагати іншим людям, бути весь час зайнятим, будувати плани на майбутнє. Заспокійливо та мобілізуюче діє контрастний душ, прогулянка на природу, слухання музики.

Для того, щоб керувати станом напруги, необхідно добре уявляти механізм розвитку стресу, використовувати корисні функцій і виключати негативні. Часто студенти не володіють цією інформацією, не знають куди можна звернутися в ситуаціях психоемоційного стресу, міжособових конфліктів, елементарного психологічного дискомфорту, а іноді навіть не усвідомлюють, що вони потребують психологічної допомоги.

У переважній більшості вищих навчальних закладів психологічна допомога студентам надається студентськими поліклініками та силами самих викладачів [3]. Існуюча система медичної і психологічної допомоги студентам не в змозі вирішити проблему погіршення соматичного та психічного здоров'я студентів. Виникає необхідність створення такої моделі психологічної служби у ВНЗ, яка б відповідала сучасним умовам життя і навчання студентів, володіла критеріями та ефективними психолого-педагогічними методами оцінки психічного здоров'я, своєчасно надавала кваліфіковану психологічну допомогу усім учасникам навчально-виховного процесу. Робота психологічної служби ВНЗ повинна бути комплексною і проводитись в декілька етапів. Це ті основні напрямки, які тісно взаємозв'язані між собою: осиходіагностичний, психопрофілактичний, консультативний і психокорекційний.

Психологічна служба в Сумському державному університеті діє з 1 січня 2002 року. Ця служба була створена як відповідь на нагальні потреби студентів та зикладачів з метою надання допомоги всім учасникам педагогічного процесу та покращення соціально-психологічного клімату ВНЗ та його окремих підрозділів. Створено та обладнано відповідно до вимог кабінет психологічної служби.

Психологічне забезпечення здоров'я студентської молоді є важливим напрямком роботи практичного психолога і здійснюється за такими основними напрямками: просвітницька робота, профілактична робота, діагностична робота (індивідуальна і групова), консультативна робота (індивідуальна і групова), корекційна робота (групова та індивідуальна).

Просвітницька робота здійснюється практичним психологом через постійно діючий лекторій. Інформування студентів з актуальних питань зміцнення та покращення здоров'я відбувається шляхом оформлення постійно діючого стенду «Психологічна служба в дії». Значною популярністю серед студентів та викладачів користуються «Школа лідерів» та «Школа кураторів».

Серед профілактичних заходів популярними є індивідуальні та групові бесіди зі студентами, тренінгові заняття на теми: «Самогубство – проблема сучасності», «Стресові ситуації та шляхи виходу з них», «Психологічні особливості підготовки до екзаменів та заліків», «Як планувати свій режим дня?», «Як боротися з перевтомою?» тощо.

Значна увага приділяється проблемі адаптації першокурсників, що можливо лише за умови тісної співпраці практичного психолога з кураторами студентських груп. Вивчаються індивідуальні особливості студентів, на кураторських годинах обговорюються актуальні проблеми першокурсників.

Приділяється увага пропаганді серед студентської молоді здорового способу життя. Ефективною формою роботи у цьому напрямку є щорічне проведення місячника «За здоровий спосіб життя».

Проводиться робота по виявленню соціального статуту особистості в студентській групі та розвиток організаторських здібностей студентів на спеціальних заняттях «Школи лідерів».

Серед багатьох напрямків консультативної роботи значний запит спостерігається на надання кваліфікованої допомоги у вирішенні проблем молодих студентських сімей.

Висновки. Сучасні наукові уявлення про здоров'я свідчать про тісний психосоматичний зв'язок стану людини з безліччю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Зростання кількості негативних факторів призводить до погіршення стану здоров'я, що викликає занепокоєння фізіологів, медичних Працівників, психологів.

Психологічне забезпечення здоров'я студентської молоді повинно стати пріоритетним напрямком діяльності психологічної служби у вищому навчальному закладі. Необхідно створити таку модель психологічної служби у ВНЗ, яка б відповідала сучасним умовам життя і навчання студентів, володіла критеріями та ефективними психолого-педагогічними методами оцінки психічного здоров'я, своєчасно надавала кваліфіковану психологічну допомогу.

Зміцнення здоров'я молоді на соціальному рівні вимагає від суспільства перегляду невиправданих традицій та пріоритетів у сфері навчання та виховання, професійній зайнятості, організації дозвілля та відпочинку, індустрії харчування та ін.

 

 

1. Айдаралиев А. А., Максимов А. Л. Адаптация человека к зкстремальньїм условиям (опьіт прогнозирования). ~Л>, 1988.
2. Гавенко В. Л., Бачериков Н. Е. Ранняя диагностика и профилактика психических расстройств при развитии гипертонической болезни, церебрально-сосудистой недостаточности у лиц молодого возраста. – X., 1992.
3. Пейсахов Н. М. Психологическая служба в вузе /Вестник вьісшей школьї. Казан. ун-т. – 1985. – С. 36-54.
4. Польшин А. К., Жарова Л. В. Психологические особенности адаптации студентов к обучению в вузе /Вестник Харьковского нац. ун-та, серия «Психология». -2000. -№483. – С 141-145

 

Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров 'я /Навч. посібник М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, А. Ф. Косенко, Т. І. Кочергіна. Заг. редакція М. С. Корольчука. – К. : Фірма «ІНКОС», 2002. – 272 с.

 

Интенсификация обучения, необходимость запоминания и переработки большого количества разнообразной информации за ограниченное время, стрессовьіе ситуации жзаменов и зачетов и т. д. – самьіе распространенньїе социальньїе фактори, определяющие состояние психического здоровья современной студенческой молодежи, нуждающейся в квалифщированной психологической помощи.