Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічні особливості діагностики важковиховуваності

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ВАЖКОВИХОВУВАНОСТІ

1.1 Поняття про важковиховуваність. Типи важковиховуваних дітей

1.2 Аналіз підходів до психодіагностики важковиховуваності

Висновки ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ПИСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАЖКОВИХОВУВАНОСТІ

2.1 Організація та методика психодіагностичного дослідження

2.2 Аналіз результатів психодіагностичного дослідження важковиховуваності

Висновки ДО РОЗДІЛУ 2

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

На сучасному етапі інтенсивного будівництва української правової держави, в умовах політичного напруження, економічної нестабільності, відбувається переписування основних моральних, духовних цінностей та поглядів у різних сферах громадської думки. Внаслідок не сформованості основних життєвих цінностей та хиткості етичних принципів, найбільш вразливими виявляються діти та підлітки. Саме вони найчастіше сприймають і засвоюють негативні тенденції поведінки.

Нерідко підлітки проявляють бездуховність, аполітичність, відсутність почуття відповідальності за свою поведінку, втрачають інтерес до навчання, знань. У вчинках таких неповнолітніх проявляються жорстокість, безсердечність і агресивність.

Вже в підлітковому віці можна спостерігати досить чіткі симптоми неблагополуччя у формуванні особистості, констатувати появу «важких», агресивних дітей, які за відсутності відповідної соціально-педагогічної роботи, поступово перетворюються на правопорушників, злочинців. За даними МВС кримінальна активність неповнолітніх є значно вищою, ніж у дорослого населення. Якщо на десять тисяч підлітків віком від 14 до 17 років протягом року припадає близько 120 злочинів, то на таку ж кількість дорослих – 90 злочинів. Але найбільш небезпечною і такою, що потребує уваги, тенденцією, є збільшення за останні роки так званих резонансних злочинів, які відрізняються особливим цинізмом і жорстокістю. Основними причинами цього є соціальна незрілість і психофізіологічні особливості підлітків, прагнення пережити нові відчуття, підвищене бажання незалежності. Подібний сплав біологічних і соціальних чинників ускладнює соціальну адаптацію дітей і підлітків у суспільстві.

Проблема відхилень у поведінці неповнолітніх привертає увагу вчених, які ретельно вивчають її природу (К. Булгакова, Н. Єгонська, І. Звєрєва, А. Капська, І. Кирилюк, Г. Лактіонова, В. Сорчинська, В. Шахрай, А. Шевченко, О. Шинкаренко та інші.), собливості діагностики відхилень у поведінці школярів (А. С. Белкін, О. І. Кочетов, В. М. Обухов), шляхи і засоби попередження асоціальної поведінки учнів (В. Г. Баженов, М. Бурмака О. Д. Гонєєв, Л. В. Кондрашова), профілактику девіантної поведінки неповнолітніх (І. В. Козубовська, Т. Є. Колесіна, Н. Максимова, І. І. Парфенович, Г. О. Пономаренко, М. Фіцула, Т. Федорченко).

Важковиховуваність, педагогічна занедбаність підлітків в наш час стала звичним явищем і вміння своєчасно вплинути на дитину, здійснити профілактичну або корекційну роботу, що допоможе не тільки значно поліпшити взаємовідносини між учнями та їхніми однолітками, учнями і педагогами, учнями та їхніми батьками, педагогами та батьками, а й знизити чисельність правопорушень, які здійснюються на основі агресивності та емоційної неврівноваженості, є дуже важливим. Тому особливе місце при розгляді цієї проблеми посідає діагностика особистості, котра дозволяє не лише встановити причини такої поведінки та глибше пізнати сутність її проблем, а й намітити адекватні шляхи профілактичної роботи.

Об’єкт: діагностика важковиховуваності.

Предмет: психологічні особливості діагностики важковиховуваності. Мета дослідження: вивчити психологічні особливості діагностики важковиховуваності.

Завдання:

проаналізувати теоретичні і методологічні підходи вивчення аморальної поведінки підлітків у психології;

розкрити психологічний зміст і прояви важковиховуваності;

провести діагностичну роботу з підлітками схильними до важковиховуваності;

Наукова новизна та теоретичне значення полягають в комплексному аналізі проблем психодіагностики важковиховуваності.

Під час написання роботи використовувалися такі методи дослідження:

для збору необхідного теоретичного матеріалу використовувалися загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння;

для дослідження важковиховуваності підлітків використовувалися: анкета по виявленню учнів із девіантної поведінкою в класі, карта визначення типу важковиховуваності.

 

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ВАЖКОВИХОВУВАНОСТІ

 

1.1 Поняття про важковиховуваність. Типи важковиховуваних дітей

 

Успішність виховання залежить не тільки від вихователя, його особистих якостей, педагогічної майстерності, але й від самих вихованців, їх готовності сприймати виховні впливи. Готовність дітей адекватно реагувати на виховні впливи називають виховуваністю.

Нерідко вчителеві, вихователю, батькам доводиться стикатися з дітьми які не сприймають його слів, не зважають на поради і зауваження, а то й відкрито виявляють антипатію і ворожість. Таких дітей називають важкими, дітьми з асоціальною поведінкою, педагогічно занедбаними, соціально дезадаптованими, важковиховуваними.

Важковиховувані – це категорія осіб, в яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого-педагогічних та медико-біологічних умов з’являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, відбувається зниження або втрата почуття відповідальності за свої вчинки.

Важковиховуваність дітей проходить певні стадії і починається в той період, коли учитель ще не має безпосереднього контакту з учнем, тобто в дошкільний період. Якщо цей патологічний процес не зупинити вчасно, сформується стійка лінія антигромадської поведінки, яка може мати вияв не тільки у вчинках, але й в правопорушеннях.

До типових відхилень у поведінці школяра відносять лінощі, агресивність, егоїзм, недисциплінованість, демонстративна галасливість, брутальність, упертість. Виявляються вони у формі вчинків, конфліктів з іншими учнями, вчителями й батьками, безвідповідальному ставленні до навчання, громадських доручень, ігноруванні вимог дорослих, пропусках уроків, а у більш серйозних випадках – у втечах із дому, крадіжках хуліганстві, вживання алкоголю тощо. Набір цих негативних проявів спостерігається у багатьох важких дітей, тому їх поведінка

Фото Капча