Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічні особливості профілю мислення особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
РОЗДІЛ 1. Психологічні особливості профілю мислення особистості
1.1 Мислення як особлива форма психічного віддзеркалення дійсності
1.2 Характеристика факторів, що впливають на розвиток мислення особистості
РОЗДІЛ 2. Особливості наукового мислення
2.1 Теорія детермінізму
2.2 Об’єктивність – одна з особливостей наукового мислення
2.3 Поняття інформаційного підходу
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
На сьогоднішній день дослідження мислення є одним із первинних завдань, поставлених психологами. Спочатку вивчення мислення приписувалося більше філософам і іншим наукам, що в тій чи іншій мірі з ним взаємодіяли. Мислення стояло в розряді як такого ідеального, так і матеріального. Але розставляючи межі, психологія визначила вивчення процесу мислення як матеріального. Психологія стала розглядати мислення не як прояв духу, а як протікання спочатку розгорнутої діяльності, використовуючи систему мови, і лише потім придбання певних згорнутих форм, знаходячи при цьому характер внутрішніх розумових дій.
На даний момент дослідження мислення вимагає більш глибокого вивчення та аналізу, це пояснюється розвитком усіх галузей існування людства і ще швидшим розвитком в майбутньому.
Проблемами мислення займалися багато психологів. Тихомиров Олег Костянтинович, один із сучасників, написав багато праць присвячених мислення, класик Виготський Лев Семенович і його фундаментальні праці такі як «Мислення і мова», Теплов Борис Михайлович і його класичні психологічні роботи про здібності і обдарованості, Андрій Володимирович Брушлинский з книгою «Мислення і спілкування». Не можна не відзначити і внесок зроблений у вивчення проблем дитячого мислення Жана Піаже.
Не менше питань викликає і проблема наукового мислення. Кожний з нас, будучи навіть дуже далеким від професійної наукової діяльності, постійно користується плодами науки, що втілилися в масі сучасних речей. Але наука входить у наше життя не тільки через ці «двері» масового виробництва, технічних новинок, побутового комфорту тощо.
Наукові уявлення про устрій світу, про місце і роль людини в ньому (наукова картина світу) у тому чи іншому ступені проникають у свідомість кожної окремої людини; вироблені наукою принципи і підходи до осмислення дійсності стають орієнтирами й у нашому повсякденному житті [4; 178].
Приблизно з XVII ст., у міру розвитку індустріального суспільства, усе більш зміцнювався авторитет науки і принципів наукового мислення, поступово витісняючи або послабляючи вплив альтернативних картин світу, у тому числі і релігійних, і інших способів пізнання (містицизму, астрології).
Однак в останні десятиліття в ряді країн Заходу, а порівняно недавно й у нас ситуація стала мінятися. Багато дослідників відзначають посилення впливу ненаукових знань, усе більше число людей розділяють релігійні уявлення про світ. У зв'язку з цим говорять навіть про два типи людей [6; 29]. Перший тип орієнтований на науку. Представникам цього типу властива активність, внутрішня незалежність, відкритість назустріч новим ідеям і новому досвіду, готовність гнучко пристосовуватися до змін у роботі і житті, практицизм, терпимість до інших людей з їхньою своєрідністю. Вони відкриті для дискусій, скептично ставляться до авторитетів, сприймають зміни у світі як в основному еволюційні, прагнуть до об'єктивності в оцінці результатів діяльності.
Мисленню іншого типу особистості, орієнтованого на ненаукові картини світу, властива установка на практичну користь, інтерес, на таємниче і чудесне. Ці люди, як правило, не шукають доказів отриманих результатів і не зацікавлені в їхній перевірці. Пріоритет віддається чуттєво-конкретній, а не абстрактно-теоретичній формі знання. Визнається право і можливість робити «відкриття» для всіх бажаючих, а не тільки для наукової еліти. Головною опорою служать віра, думки, авторитет [10; 152].
Саме тому, метою курсової роботи є визначення і дослідження особливостей саме наукового мислення.
Таким чином, можна визначити і ряд завдань даної роботи:
дослідження мислення як особливої форма психічного віддзеркалення дійсності;
визначення факторів, що впливають на розвиток мислення особистості;
розгляд основних особливостей наукового мислення, таких як: детермінізм, об ’ активність; інформаційний підхід.
 
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛЮ МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
 
Мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою породження нового знання, активну форму творчого відображення і перетворення людиною дійсності. Мислення належить до продуктивних психічних процесів (на відміну від репродуктивних, належних до пам'яті тощо), оскільки породжує такий результат, якого ані в самій дійсності, ані в суб'єкта думки досі не існувало. Мислення також можна розуміти як шлях одержання нових знань, як творче перетворення неявних уявлень.
Відмінність мислення від інших психічних процесів полягає у тому, що воно майже завжди зв'язане з наявністю проблемної ситуації, завданням, яке потрібно розв'язати, та активною зміною умов, в яких це завдання задане. Мислення на відміну від сприймання виходить за межі чуттєвого, розширює межі пізнання. В мисленні на основі сенсорної інформації робляться певні теоретичні та практичні висновки. Воно відображає буття не тільки у вигляді окремих речей, явищ та їх властивостей, але і визначає зв'язки, які існують між ними (безпосередньо, в самому сприйнятті людині вони не дані). Властивості речей і відношень, зв'язки між ними відображаються в мисленні в узагальненій формі, у вигляді законів, сутностей [8; 321].
На практиці мислення як цілком відокремлений психічний процес не існує, здебільшого воно неявно присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: в сприйнятті, увазі,
Фото Капча