Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічні особливості становлення емоційної стійкості у дітей з фізичними вадами здоров’я

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
198
Мова: 
Українська
Ціна: 
2300 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Психологічні особливості становлення емоційної стійкості у дітей-інвалідів
1.1. Дитина у системі: хвороба-вада-інвалідність
1.2. Значення емоцій в діяльності і поведінці у дітей з фізичними вадами здоров’я
1.3. Емоційна стійкість та психологічні особливості становлення емоційної стійкості
1.4. Прояв емоційної стійкості у дітей-інвалідів
2. Формування емоційної стійкості у дітей з фізичними вадами здоров’я
2.1. Класифікація сімей, у яких є діти з особливими потребами
2.2. Соціальні проблеми дітей під час життєвих циклів сім’ї
2.3. Закономірності та особливості виховання дітей із особливими потребами
2.3.1. Дітей із затримкою психічного розвитку
2.3.2. Дітей з розумовою відсталістю
2.3.3. Дітей з порушенням слуху
2.3.4. Дітей з вадами зору
2.3.5. Дітей, хворих на церебральний параліч
3. Емпіричне дослідження емоційної стійкості дітей з фізичними вадами
3.1. Підбір та обгрунтування методик
3.2. Хід роботи, обробка та інтерпретація результатів
4. Корекція емоційної стійкості дітей з фізичними вадами
4.1. Що таке психодіагностика?
4.2. Корекція емоційної сфери
4.3. Опис корекційних вправ
4.4. Практичні матеріали
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідженн.  Проблема соціальної адаптації дітей з фізичними вадами різного ступеня вже давно і незмінно стоїть на порядку денному української соціальної політики. Саме тому темою роботи обрано визначення психологічних особливостей становлення емоційної стійкості у таких дітей. Актуальність проблеми стає дедалі вищою, оскільки за даними Міністерства охорони здоров’я близько 80 % дітей з різними відхиленнями виховується батьками вдома, без будь-яких консультацій та нагляду спеціалістів-психологів та педагогів.

На сьогодні в Україні реалізується кілька соціальних програм допомоги дітям, які мають фізичні та психічні вади здоров’я. Це Програма соціального захисту дітей-інвалідів з вродженими вадами опорно-рухового апарату, Програма надання лікувальної допомоги дітям з вадами зору та інші. Наукові установи країни постійно займаються питаннями вдосконалення та розробки нових методів як лікування і профілактики, так і соціальної адаптації дітей-інвалідів.

Об’єктом дослідження стала соціальна адаптація дітей з функціональними обмеженнями у сучасному суспільному середовищі, а предметом – становлення саме емоційної стійкості у таких дітей, її значення для їх розвитку і адаптації у соціальному середовищі.

Мета дослідження – вивчити сучасні надбання щодо визначеної у темі проблематики та встановити практичні рекомендації батькам, педагогам та психологам щодо корекції та максимально адекватної соціальної адаптації дітей з різними фізичними вадами.

Гіпотезою дослідження є твердження, що для переважної більшості дітей з фізичними вадами можливим є, за умов правильної поступової виховної корекції та відповідного лікування, досягнення адекватності процесу соціальної адаптації в суспільстві незважаючи на їх фізичні недоліки.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження нами були поставлені наступні завдання:

1) теоретичний аналіз названих проблем;

2) опрацювання та систематизація сучасних наукових публікацій (статей, монографій, посібників), які стосуються тема роботи;

3) визначення найбільш поширених дитячих фізичних вад та опис психологічних процесів, які характерні для періоду соціальної адаптації таких дітей;

4) встановлення найбільш адекватної та прийнятної класифікації сімей, у яких є діти з особливими потребами, зумовленими фізичними чи психічними відхиленнями;

5) встановлення теоретико-методологічної основи дослідження;

6) встановлення практичних рекомендацій батькам щодо виховання дітей із особливими потребами по кожному виду відхилень.

У процесі виконання поставлених завдань нами використовувалися наступні методи та прийоми: теоретичний аналіз наукових джерел; експеримент - контактний тест; методи математичної статистики; методи активного соціально-психологічного навчання (тренінги).

Джерельною базою дослідження стали праці відомих вітчизняних та зарубіжних психологів та педагогів, зокрема, І. Б. Іванової, О. В. Балабіної, О. К. Шатохіної, Н. Л. Топехи, А. Й. Карської, Д. Б. Ельконіна та інших. Наукова база виконання дослідження – це будинок-інтернат для дітей з фізичними вадами здоров’я № 6 м. Ізяслав, а власне дослідження виконувалося у групі з 20 дітей.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає, насамперед, у тому, що в результаті виконання завдань роботи та опрацювання наукової тематичної літератури зроблено спробу узагальнення та уніфікації теоретичних знань з проблеми соціальної адаптації дітей з фізичними вадами та визначено основні напрямки психо-педагогічної корекції та створення необхідних умов для соціальної адаптації дітей-інвалідів.

Щодо вірогідності та надійності результатів дослідження, слід відзначити, що більша частина висновків та практичних рекомендацій зроблена на основі експериментів та досліджень, виконаних відомими і знаними вченими, достовірність яких сумнівів не викликає. Що стосується власних спостережень та статистичних результатів, то всі вони виконані за рекомендованими методами і методиками і перевірені статистичними методами, а тому, як і у більшості соціологічних та психологічних досліджень, відносна похибка при імовірності 0,925 складає не більше 20 %.

Практичне значення роботи визначається визначенням у останньому розділі конкретних практичних рекомендацій батькам, у сім’ях яких виховуються діти з певними фізичними чи психічними відхиленнями різного ступеня складності. Ці рекомендації можуть також бути використані і педагогами та шкільними психологами або у вигляді навчального матеріалу для студентів психолого-педагогічних спеціальностей.

 

Список використаних джерел: 
  1. Балабіна О. В., Бортничук В. М., Савенко Л. Д., Ткаченко М. Ю., Клещерова І. М., Кравченко Р. І. Випускник: Методичний посібник за програмою післяшкільного навчання для розумово відсталих інвалідів / під. ред. Р. І. Кравченко, вид. 2-е, пер. і доп. – К., 2002. – 352 с.
  2. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Права дитини: Зб. документів. – Львів: Оксарт, 1995. – 112 с.
  3. Громадська думка: Дослідження. Аналіз. Висновки. – К.: ДЦССМ, 2003. – 125 с.
  4. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2002 року. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2003. – 232 с.
  5. Іванова І. Б. Програма діяльності центрів ССМ щодо соціальної роботи з дітьми та молоддю з особливим потребами // Соціальна робота з молоддю в Україні: Зб. інформаційно-методичних матеріалів. – К.: Столиця, 1997. – 320 с.
  6. Іванова І. Б. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів. – К.: Логос, 2000. – 87 с.
  7. Оздоровлення дітей та молоді з різним рівнем здоров’я. Методичні рекомендації в 2 частинах / упор. Шатохіна О. К., Топеха Н. Л. – К.: УДЦССМ, 1998. – ч. 1. – 40 с.
  8. Реабілітація дітей з функціональними обмеженнями засобами мистецтва / за ред. проф. А. Й. Карської. – К.: ДЦССМ, 2002. – 96 с.
  9. Технологія роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді / мет. пос. за ред. С. В. Толстоухова, О. О. Яременка, О. В. Вакуленко та ін. – К.: ДЦССМ, Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2003. – 88 с.
  10. Певзнер М.С., Лубовский М.И. Динамика развития детей-олигофренов -М.: Изд-во АПН, 1983.
  11. Базоев В. З. Поддержка профессионального образования глухих в Великобритании // Дефектология. – 1997. - № 3.
  12. Батурина Г.И. Эмоции и чувства как специфическая форма отражения действительности. – М.: Наука, 1983. 
  13. Бондаренко Г. И. Социально-эстетическая реабилитация аномальных детей // Дефектология. - 1998. - № 3.
  14. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений - М.: Изд-во МГУ, 1976.
  15. Ворсобин В.Н., Жидкий В.Н. Изучение выбора цвета при переживании положительных и отрицательных эмоций дошкольниками // Вопросы психологии. 1980 - № 3.
  16. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии/соб. соч. - М.: Педагогика, 1992.
  17. Выготский Л.С.Диагностика развития и педологическая клиника трудного детства, - М.: Изд-не эксп. дефект. инст-та, 1976.
  18. Гергель О. Пока “инвалид“ означает “неценный” // Факты. – 1998. – 10.02.
  19. Григоренко В. Г. Педагогические основы физической реабилитации инвалидов с нарушением функции спинного мозга: дисс. к. пед. н. – Славянск, 1992.
  20. Дашков И.М., Установим Е.А. Экспериментальные исследования валидности шкалы субъективного предпочтения цвета (тест Люшера) // Диагностика психических состояний в норме и патологии. - Л., 1980.
  21. Дементьева Н. Ф., Багаева Г. Н., Исаева Т. А., Социальная работа с семьей ребенка с ограниченными возможностями. Институт социальной работы. - М., - 1996 г.
  22. Денисова З.В. Детский рисунок. - Л., 1974.
  23. Дети с временными задержками развития. Под ред. Власовой Т.А., Певзнер М.С.- М: Педагогика.
  24. Додонов Б.И. Эмоции как ценность. - М.: Политиздат, 1978. 
  25. Запорожец А.В., Неверович Я.З. К вопросу о генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребёнка / Вопросы психологии, 1974.
  26. Заремба Г.Б. Фрустрация в профессиональной деятельности учителя начальной школы и условия ее преодоления. - М., 1982.
  27. Изард К. Эмоции человека. - М.: изд-во МГУ, 1980.
  28. Измайлов Ч. А., Соколов Е.Н., Чернрризов А.М. Психофизиология цветового зрения. - М., 1989.
  29. Карвялис В. Специальное образование детей с ограниченными возмож-ностями и подготовка педагогов-дефектологов//Дефектология. - 1999. - №1.
  30. Киршбаум Э.И., Еремеева АИ. Психологическая защита. - Владивосток, 1993.
  31. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. - М., 1983.
  32. Коберник Г.Н., Синев В.Н. Введение в специальность дефектология. - К.: Высшая школа, 1990.
  33. Коломинский Н.А. Развитие личности учащегося вспомогательной школы. -Киев: Радянська школа, 1978.
  34. Левитов Н. Д. Фрустрация как один из видов психических состояний // Вопросы психологии. 1967. - № 6. 
  35. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. В 2-х томах.т.1 -М.: Педагогика, 1983 г.
  36. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М., 1984.
  37. Ляпидевский С.С., Шостак Б.И. Клиника олигофрении. - М.: Просвещение, 1983.
  38. Максименко Ю.Б. Цветовая символика в экспериментально-психологических исследованиях. – Донецк, 1997.
  39. Малофеев Н. Н. Современный этап в развитии системы специального образования в России. (Результаты исследования, как основа для построения проблемы развития) // Дефектология. – 1997. - № 4.
  40. Матейчек В. Родители и дети. - М.: Просвещение, 1992. 
  41. Михайлова Т. Р. Нарушения системы отношений у больных с ампутацией конечности. – Л., 1977.
  42. Мудрик А. В. Введение в социальную педагогику. - М., 1997.
  43. Немов Р. С. Психология, кн. 1. - М., 1998 г.
  44. Общая психология: уч. пос. под ред. Петровского - М.: Просвещение, 1977.
  45. Панов A.M. Центры социальной реабилитации детей с ограниченными возможностями - эффективная форма социального обслуживания семьи и детей // Реабилитационные центры для детей с ограниченными возможностями: опыт и проблемы. - М., 1997.
  46. Панов А. М. Центры социальной реабилитации детей с ограниченными возможностями - эффективная форма социального обслуживания семьи и детей // Реабилитационные центры для детей с ограниченными возможностями: опыт и проблемы. - М.,1997.
  47. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. - М., 1984.
  48. Психологические тесты / под ред. Э.Р. Ахмеджанова. - М., 1995.
  49. Рабкин Е.Б. Полихроматические таблицы для исследования цветоощущения. - М., 1971.
  50. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. - М.: Прогресс, 1979.
  51. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. М.: Учпедгиз, 1978.
  52. Рубинштейн С. Л. Психология умственно отсталого ребёнка. - М.: Просвещение,1979.
  53. Руденко А.В. Учебное пособие по педагогической психодиагностике. Министерство образования Украины. – Донецк, 1998 .
  54. Саналов В. В. Психология и психопатия слабоумия. – К.: Рад. школа, 1981. 
  55. Селье Г. Стресс без дистресса. - М., 1979.
  56. Сенсорные и интеллектуальные аномалии и пути их преодоления: Сб. науч. тр. – Л., 1984. – 140 с.
  57. Симонов П. В. Что такое эмоция? -М.: Наука, 1996.
  58. Современные подходы к болезни Дауна по ред. Д. Лейна, Б. Стрэтфорда. - М.: Педагогика, 1992 г.
  59. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. - М., 1980.
  60. Страхов И.В. Психология педагогического такта. - Саратов, 1966.
  61. Сухомлинский В.А. Об умственном воспитании.- К.: Рад. школа, 1979.
  62. Ткачева В. В. О некоторых проблемах семей, воспитывающих детей с отклонениями в развитии // Дефектология. - 1998. - № 1.
  63. Ткачева В. В. О некоторых проблемах семей, воспитывающих детей с отклонениями в развитии // Дефектология. 1998. - №1
  64. Урванцев ЛП., Яковлева Н.В. Методика цветовой самооценки состояний // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. - М., 1990.
  65. Цукерман И. В. Проблема социализации выпускников специальных школ для детей с нарушениями слуха // Дефектология. - 1998. - № 1.
  66. Цукерман И.В. Проблема социализации выпускников специальных школ для детей с нарушениями слуха / Дефектология. 1998. - №1.
  67. Шингаров Г.X. Место эмоции в структуре личности. – М.: Наука, 1988.
  68. Якобсон П.М. Изучение чувств у детей и подростков.-М.: Мысль, 1991.
  69. Якобсон П.М. Психология чувств.-2-е издание: доп. – М.: Наука, 1988.
3694
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).