Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологія розвитку і формування особистості молодшого школяра

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Особливості, пов’язані з фізичним розвитком
Соціальна ситуація розвитку
Криза тринадцяти років
Психологічні новоутворення
Запитання для контролю
Список використаної літератури
 
Особливості, пов’язані з фізичним розвитком
 
Підлітковий вік пов'язаний, насамперед, з перебудовою усього організму дитини, що зумовлено статевим дозріванням. Активізація діяльності статевих та інших залоз внутрішньої секреції спричиняє інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток.
Прискорюється ріст, досягаючи у хлопчиків найвищих показників у 13 років і продовжуючись до 15-17. У дівчаток цей процес розпочинається та закінчується на два роки раніше. Зміцнюється м'язово-скелетна система, зростає фізична сила. Помітною є невідповідність розвитку серця і судинної системи масі тіла, що не дозволяє постачати потрібну кількість крові до різних ділянок тіла, зокрема, до мозку.
Вага головного мозку майже така, як у дорослої людини. Продовжують розвиватися специфічно людські ділянки мозку (лобні, частково скроневі й тім'яні), відбувається внутрішньоклітинне вдосконалення кори головного мозку, збагачуються асоціативні зв'язки між різними його ділянками.
Досконалішими стають гальмівні процеси, інтенсивно розвивається друга сигнальна система. Усе це виражається в підвищенні розумової активності підлітка, зростанні контрольної діяльності кори великих півкуль стосовно підкірки тощо. Водночас підлітки надміру збудливі, їхня поведінка нестійка, імпульсивна, дії часто некеровані, безконтрольні, неадекватні стимулам.
Бурхливий ріст та перебудова організму спричиняють стрімке підвищення інтересу до своєї зовнішності. Формується новий образ свого фізичного «Я». Через його гіпертрофоване значення підлітки дуже болісно переживають вади (справжні та надумані) своєї зовнішності. Непропорційний розвиток окремих частин тіла, скутість рухів, неправильність рис обличчя, шкіра, що втрачає дитячу ніжність, зайва вага або худорлявість – усе це дратує і нерідко призводить до виникнення почуття власної неповноцінності, зумовлюючи замкнутість, і навіть неврози.
 
Соціальна ситуація розвитку
 
Специфічне для кожного віку співвідношення внутрішніх процесів розвитку та зовнішніх умов створює ту соціальну ситуацію, яка істотно детермінує психічний розвиток дитини. Л. С. Виготський наголошував, що основна особливість підліткового віку полягає у неузгодженості процесів статевого дозрівання, загального органічного розвитку та соціального формування. У наш час це протиріччя, зумовлене тим, що статеве дозрівання значно випереджає два інші процеси і має особливо гострий характер.
Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. За всіма напрямками відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин із дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнавальної та навчальної діяльності.
Серед умов сучасного життя слід виділити такі, які сприяють становленню дорослості підлітків (акселерація фізичного та статевого дозрівання, інтенсивне спілкування з однолітками, рання самостійність внаслідок постійної зайнятості батьків, величезний потік різноманітної за змістом інформації тощо), та такі, які гальмують цей процес (зайнятість підлітків лише навчанням за відсутності інших серйозних обов'язків, прагнення багатьох батьків надмірно опікуватися своїми дітьми тощо).
Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.
Ламання старих психологічних структур, характерне для цього віку, призводить до вибуху непокори, зухвальства та важковиховуваності – це так звана криза тринадцяти років, про яку піде мова нижче.
 
Криза тринадцяти років
 
Суть цієї кризи полягає в глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку людини, а не в якихось яскраво виражених зовнішніх ознаках цієї зміни.
Відповідно до теоретичних уявлень, одиницею соціальної ситуації розвитку особистості, де нерозривно пов'язані психічні особливості дитини і соціальне середовище, є переживання, які відображають актуальні потреби дитини і рівень їх задоволення. Внаслідок того, що в критичні періоди розвитку змінюються провідні переживання дитини, перебудову системи переживань можна вважати критерієм кризи психічного розвитку.
Вираженими симптомами названої кризи є:
1. Зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований. Регрес виявляється при виконанні творчих завдань, а здатність виконувати механічні завдання зберігається. Це зумовлено переходом від конкретного до логічного мислення.
2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючого середовища, є схильним до сварок, порушень дисципліни, переживаючи водночас внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагнення до самотності та самоізоляції.
Цікаво, що батьки та вчителі суб'єктивно пов'язують труднощі виховання не з кризою як такою і не з докризовим періодом, коли власне й розпочинається процес руйнування старих психологічних структур, а з післякризовим (14-15 років). Тобт, о для дорослих суб'єктивно найскладнішим є період творення, формування нових прогресивних психологічних структур. Пов'язано це, передусім, із неефективністю у нових умовах старих виховних підходів та невмінням знаходити інші, які більшою мірою відповідали б цьому післякризовому періоду.
 
Психологічні новоутворення
 
Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості. Остання у підлітка характеризується передусім відчуттям дорослості. Однак варто зазначити, що зводити останнє лише до бажання наслідувати дорослих, хоча це справді має місце у поведінці підлітків, – явно обмежуватися тільки зовнішнім боком явища, не розкриваючи його психологічної сутності. Підліток суб'єктивно пов'язує дорослість не стільки з наслідуванням, скільки із приналежністю до світу дорослих. Він намагається зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв'язку з цією соціальною позицією.
Об'єктивної дорослості у підлітка ще немає. Суб'єктивно ж вона виявляється у наступних проявах:
1. В емансипації від батьків. Підлітки вимагають суверенності, незалежності, поваги до своїх таємниць. Виділяються «сфери впливу» батьків і однолітків. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, дозвілля, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки більше орієнтуються не на батьків, а на однолітків. Однак у їх ставленні до фундаментальних аспектів соціального життя головним усе ж таки залишається вплив батьків.
Як доводять результати проведенb[ дослідженm, 66% опитаних підлітків перш за все прислухаються до батьківських порад, 21% вважає, що їм слід спиратися на думку ровесників і друзів, і лише 4, 5% зауважили, що поради батьків часто носять суперечливий характер і навряд чи приносять користь, тому слід думати самому. Крім того, 9, 5% учнів взагалі не змогли дати відповіді або відмовилися відповідати на це запитання.
Вказаний розподіл проілюстровано діаграмою на рис. 1.
 
Рис. 1. Діаграма розподілу відповідей на запитання “До чиїх порад у своєму житті Ви найчастіше прислухаєтесь? ”
 
2. У новому ставленні до навчання. У підлітків розвивається прагнення до самоосвіти, причому часто не пов'язане з навчанням у школі. Багато хто стає байдужим до оцінок. Іноді спостерігається розходження між інтелектуальними можливостями й успіхами в школі: можливості високі, а успіхи низькі.
3. У романтичних стосунках з однолітками іншої статі. Тут має значення не стільки факт симпатії, скільки форма стосунків, запозичена у дорослих (побачення, розваги тощо).
4. У зовнішньому вигляді й манері одягатися. Підліток прагне визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні передумови – і фізичні, й інтелектуальні, й соціальні. Лише у спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємини з дорослими (й однолітками також) відповідали б претензіям і потребам підлітків. Провідною діяльністю в цей період стає інтимно-особистісне спілкування.
 
Запитання для контролю
 
1. Назвіть психічні особливості розвитку підлітка, пов’язані з його фізичним дорослішанням.
2. Як впливають умови сучасного життя на темп дорослішання підлітків?
3. Назвіть і окресліть суть симптомів “кризи тринадцяти років”.
4. Як проявляється дорослішання підлітка – суб’єктивно чи об’єктивно? Якими є характерні прояви такої дорослості?
 
Список використаної літератури:
 
Абрамова Г. С. Некоторые особенности педагогического общения с подростками//Вопросы психологии, 1988 г. – № 2.
Вікова психологія/За ред. Г. С. Костюка. – К. : Рад. школа, 1976. – 269 с.
Дубровина И. В., Лисина М. И. Возрастные особенности психологического развития детей. – М. : Здоровье, 1982 г.
Заброцький М. М. Основи вікової психології. – Тернопіль: Богдан, 2002. – 112 с.
Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: учеб. пособие для студ. вузов. – М. : Академия, 1999. – 456 с.
Фото Капча