Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психолого-педагогічні аспекти використання функціональної музики в процесі навчальних занять з фізичного виховання студентів

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
УДК 796. 011. 3: 78
                                                                                                                                         Н. БАГРІЙ
 
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ
ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ
 
Анотація
В даній статті розглядаються питання використання функціональної музики в процесі навчальних занять з фізичного виховання студентів. Зроблено аналіз трьох видів функціональної музики: настроєва, збудлива, заспокійлива.
 
Аннотация
В данной статье рассматриваются вопросы использования функциональной музыки в процессе учебных занятий из физического воспитания студентов. Сделан анализ трех видов функциональной музыки: музыка для настроения, возбудительная, успокоительная.
 
Annotation
In the given article the questions of the use of functional music In the process of lessons from physical education of students are considered. The analysis of three types of functional music Is done: mood music, excitative, calming.
 
Ключові слова: функцюнальна музика, фізичне виховання, студенти, музична термінологія.
Об'єкт дослідження – процес використання функціональної музики на заняттях фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження - зміст, форми І методи застосування функціональної музики в процесі фізичного виховання.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи педагогічної організації керівництва використання функціональної музики в процесі фізичного виховання студентів.
Завдання дослідження:
  • проаналізувати наукову літературу з педагогіки, психології, теорії та методики фізичного виховання студентів;
  • визначити особливості функціональної музики в процесі фізичного виховання студентів;
  • обґрунтувати зміст, форми і методи, що забезпечують ефективність використання функціональної музики в процесі фізичного виховання студентів.
Методи дослідження:
Аналіз філософської, психолого-педагогічної, музично-естетичної літератури та літератури з теорії й методики фізичного та музичного виховання; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи професорсько-викладацького складу з фізичного виховання педагогічних закладів України; цілеспрямоване педагогічне спостереження, письмове та усне опитування; метод діагностуючого завдання; анкетування; педагогічний експеримент з подальшою статистичною та математичною обробкою його результатів.
Теоретичну основу дослідження становлять концепції вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі філософії, психології, педагогіки, естетики, музики, теорії та методики фізичного виховання.
В основу нашого дослідження було покладено гіпотезу, що використання функціональної музики в процесі фізичного виховання студентів буде ефективним за умови якщо:
  • провести структурні зміни у програмі з фізичного виховання щодо збільшення використання функціональної музики під час занять із фізичного виховання студентів через активізацію таких компонентів як: когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий;
  • забезпечити динаміку взаємодії фізичних вправ у супроводі музики;
  • виробити у майбутніх фахівців особисту зацікавленість про доціль-ність використання музики на тренуваннях;
  • розмежувати види музики під час індивідуальних та групових занять тими чи іншими видами спорту.
Наукова новизна дослідження полягає у:
  • теоретичному розробленні і експериментальному опробуванні концепції музичної стимуляції фізичної та розумової працездатності студентів засобами функціональної музики;
  • введено науково-теоретичний обіг терміни, щодо цього часу не були вживані у сучасній літературі по фізичному вихованні, наповнену специфічним змістом і науково обґрунтовані поняття: музика настрою, музика взбудження, музика заспокоювання, музика, що мобілізує на виконання нових завдань.
Практичне значення даної роботи полягає в тому, що матеріали дослідження можуть практично бути використані не тільки для студентів педагогічних вузів в процесі фізичного виховання, але у інших вищих навчальних закладах, а також у школах, ліцеях та інших навчальних закладах.
Студентська молодь України сьогодні складає науковий, культурний, оборонний потенціал країни, генофонд нації. Питання збереження і зміцнення здоров'я студентів є важливою культурно-освітньою, економічною і соціально-політичною проблемою.
Фізичне виховання студентів є невід'ємною частиною здорового існування людини і активно впливає на рівень її соціалізації. Важливого значення в наш час набуває процес використання функціональної музики на заняттях фізичного виховання студентів у вищих педагогічних навчальних закладах. Механізми дії функціональної музики на працездатність студентів базується на здатності викликати позитивні емоції і регулювати ритміку рухової діяльності.
Функціональною музикою називають музичні твори різних жанрів, що мають вплив на стимуляцію фізіологічних та психічних процесів при розумовій та фізичній праці людини.
Важливий момент позитивної дії функціональної музики на працездатність людини криється у здатності живого організму засвоювати, як на неї діють ззовні, сповільнюючи чи прискорюючи темп своєї роботи.
Наприклад, спортсмени намагаються в ритмі музики іти, бігти, пливти, гребти, крутити педалі самоходів, або виконувати інші рухи, що виконуються в даний момент. Будь-яке заняття в умовах заданого музичного ритму здіймає зайву м'язову та вольову напругу.
Музичні програми надають студентам нові, свіжі емоційні відчуття. Для того, щоб функціональна музика була дієвою і стала помічником викладача, надавала потрібний емоційний ефект, вона повинна стати складовою частиною організації занять фізичного виховання.
Кожний музичний супровід викликає у студентів певну психофізіологічну реакцію: задоволення або незадоволення, збудження чи заспокоєння, напругу чи розслаблення, різні асоціації і синтетичні відчуття (важкості, легкості, темноти чи світла, тепла або холоду). Різноманітне сполучення цих компонентів в цілісних організованих структурах значно розширює масштаби цілеспрямованих музичних дій на студентів.
Ми виділяємо три основні різновиди функціональної музики, що використовуються в процесі фізичного виховання студентів під час аудиторних занять: настроєва, збудлива, заспокійлива.
Музична стимуляція підготовчої частини заняття
Настроєва музика забезпечує перехід студентів із пасивного стану до рухової активності організму. Основні завдання такої музики піднести настрій, звільнитися від перевтоми, психоемоційного напруження, налаштуватися на ритм тренувального процесу. Музична стимуляція обумовлена необхідністю профілактики наступних факторів, котрі значно знижують ефективність занять фізичного виховання:
Під час вивчення нового матеріалу, пояснення викладача, великої кількості інформативних сигналів та при високому темпі їх подачі, у студентів з'являється відчуття перенавантаження і зникає бажання займатись спортом.
Багаторазове повторювання вправ може стати комплексним подразником, що викликає втомленість і апатію під час занять.
Часом студенти приходять на заняття фізичного виховання з негатив ним нервово-психологічним навантаженням через низку обставин – лекційні, практичні заняття, сімейні, побутові проблеми, емоційні переживання тощо.
Зустріч Із функціональною музикою – це своєрідний психологічний бар'єр від неприємнихемоцій, переживань, вражень, що заважають займатись фізичним вихованням.
У зв'язку Із психофізіологічними особливостями діяльності організму, на початку занять помітна знижена активність студентів, не співпадає ритм за нять фізичним вихованням Із попередньою діяльністю. Програма, що призна чена для музичної оптимізації розминки, зумовлена змістом фізичних вправ, що пропонує викладач. Музика, що звучить протягом цього періоду відрізняється чітким І ясним ритмічним малюнком І пов'язана з різними темпами: moderate, sostenuto, con moto, allegretto, allegro, vivo, vivare, presto, Динамічні відтінки < (крещендо – наростання звуку), > (дімінуендо – спад звучання) рефлекторно стимулюють ступінь напруг- ослаблення м'язів. Створюється гармонія музики І пластики тіла, що призводить до чіткості рухів, їх краси. Все це приносить естетичне задоволення, підсилюється мотивація до активізації розминки, від якої залежить результативність проведення всього заняття.
Музична стимуляція основної частини заняття
В першій половині основної частини заняття, як правило, необхідно вирішити найбільш складні завдання, що пов'язані Із вивченням нового матеріалу. В цей час рівні навантаження на організм досить високі. Як правило, коли викладач пояснює матеріал, то не завжди ритм дотримується точно. В цей період музична стимуляція не обов'язкова.
Музична стимуляція більш необхідна у другій половині основної частини заняття. Тому, що заняття проводяться уже у витриманому ритмі, що задав викладач. В цей відчувається втомленість студентів, І якраз музика активізує виконувати завдані вправи у потрібному темпі.
Головне завдання функціональної музики, що використовується в основній частиш заняття, – знизити процес розвитку втоми, підвищити активність студентів під час виконання запропонованих їм завдань.
Використання музики на заняттях фізичного виховання – це засіб наукової організації навчальної діяльності, що мас конкретне призначення, допомогти викладачам вирішувати завдання занять шляхом тонкої підсвідомої регуляції психічного стану та рухливої активності студентів.
В залежності від обставин викладач здійснює технічні вправи епізодично сеансами по 10 хв. Головне завдання функціональної музики, що використовується в основній частині заняття – сповільнити процес розвитку втоми, підвищити працездатність студентів, допомогти успішно викопувати задані вправи.
Музика допомагає зберегти високу інтенсивність спортивної діяльності навіть тоді, коли спортсмен дуже втомлений, Діло в тому, що музика має здатність збуджувати відчуття і активну моторну діяльність – секвенції, відхилень, модуляції, зміна метроритму, чітка мелодична побудова, фактура викладу музичного твору.
Конкретизація змісту і дози музики знаходиться у прямій залежності від тих завдань, що ставить перед студентами викладач, специфіки стимулюючого виду спорту і характеру основної діяльності.
Музична стимуляція заключної частини заняття
Згідно із вимогами теорії і методики фізичного виховання в заключній частині заняття необхідно забезпечити плавний, цілеспрямований перехід, на зниження фізичної і емоційної активності студентів, а також створити всі необхідні умови для того, щоб організм зміг приступити до іншого виду діяльності. З цією метою викладач повинен використовувати не складні вправи: різноманітні варіанти повільного бігу, що розслаблює, ходьба, танцювальні елемента, вправи на розслаблення скелетної мускулатури, вправи на заспокоєння дихання, використовуючи при цьому функціональну музику. Відповідно до цього перед викладачем відкривається нова можливість покращення кінцевих результатів проведення занять. Враховуючи функціональне призначення музичної дії для заключної частини занять, ми дали їй назву музика заспокійлива. Основне завдання заспокійливої музики – зняти зайве нервово-психічне напруження. Вона позитивно діє на серцево-судинну, дихальну, м'язову та інші системи організму, характеризується поступово вповільненим темпом плавними рухами, відсутністю динамічних перепадів. Сила звуку поступово зменшується, ритмічний малюнок не складний.
Маємо на увазі – р (ріапо) раптове ітгї (меццофорте), або навпаки ff (два форте. два piano) – pp.
Найбільш ефективні такі темпи заспокійливої музики: Andante, ayagia, grave, lento, larghetto і largo. Найбільш раціонально проводити сеанс заспокійливої музики за 5-7 хвилин до закінчення заняття. В цей час викладач аналізує коротко підсумки проведених занять і завдає домашнє завдання. Практика показує, що для оптимізації заключної частини уроку доречно використовувати звукозаписи натуральних звуків природи з релаксаційним зарядом: подих вітру, шелест трави, спів птахів, крик диких та свійських тварин, звуки водяних потоків, шум морського припливу, цокання копит коней, що десь із далеку доносяться звуки, тощо.
Своєрідність музики полягає в тому, що вона ставить художню рефлексію навколишньої діяльності і потребує від сприймаючого не тільки відчуття краси художніх образів, а й осмислення своїх переживань, уміння вести з мистецькими творами діалогове спілкування на заняттях фізичного виховання. Стає все більш очевидним, що фізична досконалість – це не тільки здоров'я, міць, сила людини, а й краса її тіла. У цьому немаловажну роль відіграє музика.
 
ЛІТЕРАТУРА:
  1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.). – К. : Радуга, 1994. – 61с.
  2. Денисенко П. В. Вплив занять ритмічної гімнастики на функціональний стан організму // Науково-практична конференція. Оптимізація тренувального процесу і рухових режимів у масовій фізичній культурі. – Челябінськ, 1987. – 23 с
  3. Завадський В. І. Інститут здоров'я та фізичної культури молоді Волинського державного університету ім. Лесі Українки//Концепція підготовки, спеціалістів фіозичноїкультури в Україні. – Киїк-Луцьк, 1996. – С. 37- 50.
  4. Коджаспіров Ю. Г. Функціональна музика в підготовці спортсменів. -М. : Фізкультура і спорт, 1987- 64с.
  5. Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. -Рівне. : Редакційно-видавничий центр «РЕП» ім. акад. СДем'янчука, 2003-215 с.
  6. Ротерс Т. Т. Музично-ритмічне виховання і художня гімнастика: Навч. посібник для учнів педучилищ. – М. : Просещение, 1989- 175с.
  7. Шиян Б. М., Патуша В. Г., Приступа Є. М. Теорія фізичного виховання -Л. : ЛОНМІО, 1996. – 88 с

 

 
Фото Капча