Пульт дистанційного управління ПДУ-15

 

Таблиця 1

 

Характерною рисою підсилювача є те, що під час відсутності вхідного сигналу всі його транзистори закриті. Струм, який підсилювач споживає у цьому випадку, визначається тільки струмами витоку конденсаторів С2 і С3 і не перевищує 50 мкА. Це дозволило відмовитися від застосування вимикача живлення. Поки командні кнопки S1 – S16 не натиснуті і в паузах між імпульсами конденсатори С2, С3 заряджаються до напруги, близької до напруги батареї G1 (9B), відповідно через резистори R4 і R8. При цьому транзисторний ключ VT2 закритий поданим через резистори R4 і R5 на його базу позитивною напругою. При натисканні однієї з кнопок на пульті ДУ позитивні імпульси з виводу 5 ІС надходять на базу емітерного повторювача VT1 і відкривають його. Це, у свою чергу, викликає відкривання транзистора VT3, на базу якого надходять позитивні імпульси з емітера VT1.

З емітера транзистора VT3 знімається позитивний сигнал для управління джерелом струму, а з колектора – негативний імпульс для управління ключем VT2. Транзисторний ключ відкривається, а конденсатори С2 і С3 виявляються підключеними послідовно через емітерний і колекторний переходи VT2. У результаті до вихідного каскаду на транзисторі VT4 прикладається майже подвійна напруга джерела струму.

Діод VD2 перешкоджає розрядці конденсатора С3 через джерело живлення та резистор R4. Транзистор VT3 разом з стабілітроном VD1 утворює джерело постійного струму, яке розраховано на струм навантаження в 1 А. При цьому струм через діоди практично не залежить від розкидання падіння напруги на них і від стану батареї, що дозволяє підтримувати постійну потужність випромінювання.

На рис. 5 показано зовнішній вигляд пульта ДУ.

 

Рис. 5. Зовнішній вигляд пульта ДУ:

1 – випромінювач інфрачервоних променів;

2 – кнопки вибору програм і включення телевізора (8 шт.) ;

3 – кнопки регулювання гучності;

4 – кнопки регулювання яскравості;

5 – кнопки регулювання насиченості;

6 – кнопка «Норм» установки насиченості і яскравості в середнє положення;

7 – кнопка вимикання телевізора (перекладу в черговий режим) ;

8 – кришка відсіку живлення.

 

 

Принципова схема приймача показана на рис. 6.

 

Рис. 6. Принципова схема приймача ІЧ випромінювання ПІ-5

 

Для прийому інфрачервоних сигналів використовується фотодіод VD1 – фотогальванічний приймач, що володіє однобічною провідністю при впливі на нього променевої енергії. Він являє собою напівпровідниковий приймач, що складається з трьох областей провідності, що чергуються, р-п-р. База служить прийомною площадкою випромінювання. При опроміненні фотодіода модульованим інфрачервоним променем через нього протікає струм, що збігається за формою із сигналом ІК випромінювання.

Електричний сигнал підсилюється попереднім підсилювачем на транзисторах VT2 – VT5. Транзистор VT1 є динамічним навантаженням фотодіода і призначений для пригнічення постійного фону навколишнього випромінювання, створюваного роботою ламп розжарення, люмінісцентних ламп і т. п.

З колектора транзистора VT1 електричний сигнал надходить на перший каскад – емітерний повторювач VT2, режим якого задається елементами R2, R5, VT1. Посилений по струму сигнал з емітера транзистора VT2 надходить у базу транзистора VT3 – другого каскаду, підсилюється по напрузі, інвертується і надходить на третій каскад підсилювача VT4. Режими другого і третього каскадів по постійному струму визначаються резисторами R7, R4, R3 і R10, R9, а по перемінному струму – резисторами R7, R6 і R10 відповідно. Колекторними навантаженнями каскадів служать резистори R8 і R11.

З емітера транзистора VT3 знімається сигнал негативного частотно-залежного зворотного зв'язку для пригнічення фону навколишнього випромінювання. Напруга низькочастотного фону виділяється фільтром нижніх частот R7, С2, R6 і R4, Cl, R3 і надходить на базу інвертора VT1. Резистор R1 задає режим транзистора VT1 по струму.

Виділений на навантаженні третього каскаду – резисторі R11 – імпульсний кодовий сигнал через розподільчий конденсатор С4 надходить на обмежувач VT5, VD2, необхідний для селекції сигналу на фоні шумів і перешкод з амплітудою нижче граничної. З навантаження транзистора VT5 – резистора R13 – посилений інвертований сигнал через контакт 3 з'єднувача X1 подається в блок дистанційного управління А30. 2. Резистор R12 служить для закривання транзистора VT5 під час відсутності сигналу, а діод VD2 – для температурної стабілізації напруги на його колекторі.

 

 

З виходу приймача інфрачервоного випромінювання сигнал через контакти 3 з'єднувачів X1 (А30. 3) і Х2 модуля МДУ-15 надходить на вивід 16 ІС D1 (рис. 7).

 

Рис. 7. Принципова схема модуля дистанційного управління МДУ-15 (у знаменнику дана напруга при відсутності команди).

 

Генерування тактової частоти виробляється кварцовим резонатором BQ1, ввімкненим між виводом 23ІС D1 і позитивним полюсом джерела живлення. Чотири цифроаналогові перетворювачі (ЦАП) в ІС (DA1 – DA4) виробляють на виходах 2-5 ІС напруги прямокутної форми частотою приблизно 17, 3 кГц, шпаруватість якого змінюється (шпаруватість – відношення періоду до тривалості імпульсів, а ступені – межі зміни шпаруватості). Виходи 2, 4, 5 ЦАП використовуються для управління рівнями яскравості, насиченості, гучності.

При подачі команд чи збільшення зменшення рівня яскравості, насиченості, гучності починає змінюватися шпаруватість