Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Радіоактивні мікроорганізми

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Реферат
 
Тема: «Радіоактивні мікроорганізми», 25 сторінок, 1 таблиця, 4 рисунка, 6 літературних джерел.
Об’єкт дослідження: Радіоактивні мікроорганізми.
Мета роботи: Розглянути вплив радіації, опромінення, ультрафіолетового випромінювання на життєдіяльність і властивості мікроорганізмів.
Метод дослідження: аналітичне опрацювання інформаційних джерел.
Зміст: Розглянуто вплив радіації, опромінення, ультрафіолетового випромінювання на життєдіяльність і властивості мікроорганізмів. Використання мікроорганізмів в медицині.
Актуальність теми: Всі живі організми мають власну радіочутливість – здатність реагувати у відповідь на подразнення, що викликане поглинутою енергією іонізуючого випромінювання. Умови довкілля мають велике значення для життєдіяльності мікроорганізмів. Чим сприятливіші вони, тим інтенсивніше розвиваються мікроби, і навпаки. Надлишок або брак вологи, низька або висока температура, освітлення, радіоактивне випромінювання, наявність поживних речовин тощо зумовлюють відповідний темп розвитку мікробної клітини.
Ключові слова: радіація, мікроорганізми, радіобіологія, опромінення, ультрафіолетове випромінювання.
 
Зміст
 
Вступ
Розділ І. ДІЯ РАДІАЦІЇ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
1.1 Радіочутливість живих систем та її модифікація. Дози радіації
1.2 Вплив умов довкілля на мікроорганізми
1.3 Випромінювання та його вплив
1.4 Вплив аварії на ЧАЕС на навколишнє середовище
1.5 Модифікація ультрафіолетового опромінення властивостей фітопатогенних бактерій Pectobacteriumcarotovorum
Розділ II. Використання радіоактивних бактерій
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Мікроорганізми, або мікроби – мікроскопічні організми, тобто занадто маленькі, щоб бути видимими неозброєним оком. Вивченням мікроорганізмів займається мікробіологія. Мікроорганізми можуть бути бактеріями, археями, грибами або деякими іншими (ніж грибами) еукаріотами, але не вірусами або пріонами, бо останні загалом класифікуються як неживі, хоча мікробіологія вивчає і ці об'єкти. Мікроорганізми часто описуються як одноклітинні організми; проте, деякі одноклітинні бактерії або протисти видимі неозброєним оком, а деякі багатоклітинні види мікроскопічні.
Мікроорганізми живуть майже усюди на Землі, де є рідка вода, зокрема у вологому ґрунті, у гарячих джерелах, у верхніх шарах океанської води і глибоко усередині скель в межах земної кори. Мікроорганізми критично важливі для харчового ланцюжка в природі, особливо переробки поживних речовин в усіх екосистемах. Оскільки деякі мікроорганізми можуть також фіксувати азот, вони – важлива частина азотного циклу. Проте, патогенні мікроби можуть вторгатися до інших організмів і спричинятиінфекційні хвороби.
 
Розділ І. ДІЯ РАДІАЦІЇ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
 
Радіація – виділення елементарних частинок чи електромагнітної енергії атомними ядрами під час їх поділу. Нині широко використовують термін іонізуюче випромінювання, під яким розуміють промені різних типів і походження, які в результаті проходження крізь речовину іонізують атоми і молекули. Так, іонізація може бути спричинена електромагнітними коливаннями (рентгенівським, синхротронним, гамма-випромінюванням) та частинками (електронами, позитронами, протонами, альфа-частинками, π-мезонами, прискореними ядрами, нейтронами). Найважливішим для людини і в той же час небезпечним є α -, β -і γ -випромінювання.
α -промені – це потік позитивно заряджених ядер Гелію. Вони мають найкоротший радіус дії (кілька сантиметрів у повітрі і 0, 1 мм у живій тканині). Небезпечні тільки під час прямого контакту зі шкірою чи слизовими оболонками, але мають надзвичайну руйнівну силу, спричинюють сильні опіки.
β -промені складаються з негативно заряджених електронів, що рухаються з величезною швидкістю. В повітрі вони поширюються на кілька метрів, у живій тканині – на кілька міліметрів.
γ-промені мають електромагнітну природу і становлять найнебезпечніше явище. Діють на відстані сотень метрів.
 
1.1 Радіочутливість живих систем та її модифікація. Дози радіації
 
Всі живі організми мають власну радіочутливість – здатність реагувати у відповідь на подразнення, що викликане поглинутою енергією іонізуючого випромінювання. Радіочутливість частіше всього оцінюється за смертельною дією радіації. Різні біологічні об’єкти мають різний рівень радіочутливості. Наприклад, деякі найпростіші організми, бактерії, віруси здатні переносити величезні дози радіації 1000-10000 Гр (10000-1000000 Р) і при цьому зберігати свою життєдіяльність. У ссавців стійкість до іонізуючих випромінювань набагато менша. Аналіз нещасних випадків показує, що абсолютна смертельна доза для людини, це 600+/-100 Р, а безпосередні (найближчі) ефекти опромінення не розвиваються при дозах менших 100 Р короткочасового опромінення.
Взагалі чутливість клітини до опромінення залежить від швидкості процесів обміну, що відбуваються у них, кількості внутрішньоклітинних структур та інтенсивності поділу клітин.
Складність та різноманітність процесів, що мають місце між початковим поглинанням радіаційної енергії та кінцевим проявом біологічного ушкодження, обумовлюють можливість багаточисельних модифікацій. Різні фізичні, хімічні та біологічні фактори можуть модифікувати число радіаційних ушкоджень.
Доза опроміненняє кількісною оцінкою іонізації. Визначається кількістю енергії радіації, поглинутої одиницею маситіла. Одиницею виміру є грей. Користуються також поняттям ефективна еквівалентна доза (Зв), або біологічний еквівалент радіації (Бер).
Іонізуюче випромінювання (радіоактивність) об’єднує різноманітні види випромінювання за своєю природою, але всі вони подібні тим, що несуть високу енергію, іонізуючу дію та вражають біологічні об’єкти. Радіоактивність (радіо – випромінюю + активність – дію) – явище спонтанного перетворення атомного ядра ізотопу одного хімічного елементу в ядро ізотопу того ж або іншого елементу і супроводжується іонізуючим випромінюванням. Радіоактивність ядер ізотопів існує в природі – це природня радіоактивність. ЇЇ відкрив у 1896 році А. Беккерель. Радіоактивність ядер ізотопів, одержаних у результаті ядерних реакцій – це штучнарадіоактивність. ЇЇ відкрили у 1934 році Ф. Жоліо-Кюрі та І. Жоліо-Кюрі.
Радіоактивність
Фото Капча