Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Реалії та перспективи трудового навчання. Проектно-технологічний підхід – основа розвитку творчої особистості школяра (методичний діалог)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Петров Ярослав Анатолійович,
завідувач кабінету технологій, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Реалії та перспективи трудового навчання. Проектно-технологічний підхід – основа розвитку творчої особистості школяра (методичний діалог)
 
Одним із завдань, що поставлені перед сучасною школою сьогодні, є розвиток у дітей кмітливості, творчих здібностей, любові до знань та пізнавальної діяльності, інтересу до пізнання. Саме метод проектів, який уже понад 10 років утілюється в шкільну практику, вимагає від учнів уміння творчо мислити. Щоб закласти в учнів здібності до практичної конструкторської діяльності, необхідно дати їм загальноосвітні і спеціальні знання, розвинути їх технічне мислення, площинну й просторову уяву, прищепити навички самостійної дослідницької роботи, конструювання та моделювання.
Слід урахувати, що проектування певних виробів – справа досить складна для дітей 5-7 класів загальноосвітніх шкіл. Тому вчитель повинен сам уміти визначати обсяг конструкторських знань і вмінь, потрібних для навчання учнів різних вікових груп, розробляти для них завдання з конструювання відповідних типів, досліджувати форми організації занять; підбирати об’єкти для дидактично обґрунтованої послідовності проектування та виготовлення виробів. Учитель трудового навчання повинен бути обізнаним із кількома галузями виробництва (зі столярною, слюсарною, електромонтажною справами, мати практичні навички конструювання та моделювання), бути спеціалістом широкого профілю, мати достатню загальноосвітню й технічну підготовку. Без цих знань учитель не зможе відповісти на різноманітні дитячі запитання, розвинути їх технічне мислення й конструкторські здібності, підготувати до вибору професії.
Спостереження під час олімпіад засвідчують задовільну підготовку учнів у практичних справах та їх неспроможність вирішувати завдання, які потребують конструкторського мислення, уяви, самостійного творчого пошуку та ініціативи, знизився інтелектуальний розвиток випускників загальноосвітніх шкіл.
Аналіз власного досвіду та вчителів-практиків вказує на основні причини недостатньої підготовки школярів до самостійної творчої діяльності:
Поспішність запровадження проектно-технологічної діяльності школярів з 5-го класу та недостатня фахова підготовка вчителів трудового навчання.
Брак навчального часу (відсутність елементарних практичних умінь та навичок виконання технологічних операцій).
Недостатнє методичне забезпечення загальноосвітніх шкіл навчальними посібниками з трудового навчання для 7-9 класів.
Навчальне проектування передбачає як розробку конструкторсько-технологічної документації на виріб, так і його виготовлення. Для цього навчальні майстерні потрібно забезпечити сучасним обладнанням, конструкційними матеріалами, інструментами, тобто потрібне достатнє матеріально-технічне забезпечення загальноосвітніх шкіл, без якого навіть найкращий проект залишиться лише на папері.
Трудове навчання – предмет досить специфічний. Тут потрібні знання не лише матеріалознавства, машинознавства, технології виготовлення виробів, але й основ та принципів декоративно-ужиткового мистецтва.
Програма з трудового навчання дає можливість офіційно займатися в урочний час різними видами народних ремесел. З одного боку, це дозволяє вчителю більш диференційовано підійти до організації навчання школярів за їх інтересами, а з іншого – немає стабільності, наступності здобуття відповідних знань, які б відповідали вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. У зв’язку з цим у квітні 2012 р. відбулася Всеукраїнська нарада вчителів трудового навчання, науковців та методистів ОІППО, де обговорювалася нова програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів (розміщена на сайті). Вона складається із базового та варіативних модулів. Базовий модуль – стабільний і включає такі розділи:
основи матеріалознавства;
технологія виготовлення виробів;
основи техніки й технології;
технології побутової діяльності.
Таким чином, у представленій програмі зберігатиметься наступність вивчення навчального матеріалу з класу в клас. Програма буде запроваджена із 2013 року, починаючи з 5-го класу. У 5-6 класах опубліковано 21 варіативний модуль, а в 7-9 – 25, які можуть використовуватися без повторення з ініціативи школярів, учителів та батьків, ураховуючи наявну навчально-матеріальну базу.
За навчальним типовим планом у 5-6 класах на вивчення предмета відведено відповідно 2 тижневі години та по одній годині у 7-9. Варіативна частина передбачає 20 год. – 2 варіативні модулі у 5-6 кл. та – 16 год., один варіативний модуль у 7-9. Проектна документація до 8 класу виконуватиметься у робочому зошиті, у 9 класі використовуватиметься проектна папка (портфоліо).
Отже, для передачі необхідних знань традиційно є два шляхи: а) через збільшення тривалості навчання (екстенсивний) ; б) через інтенсифікацію навчання із застосуванням інноваційних технологій. Цілком очевидно, що перший шлях неприйнятний, оскільки навчальні плани перевантажені предметами з основ наук і не передбачає перспектив розвитку.
Залишається другий шлях – інтенсифікація процесу навчання, що передбачає реалізацію принципу: у менші терміни – більше знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності. З урахуванням цього актуальними стають сучасні педагогічні технології, які сприяють оптимізації та активізації навчання. Запровадження проектної технології на уроках трудового навчання потребує перегляду структури та методики уроку, оскільки без здійснення вчителем мотивації, оголошення очікуваних результатів, рефлексії та інших невід'ємних ознак активної чи інтерактивної моделі навчання не можна вести мову про технологічне (в педагогічному розумінні цього слова) навчання на уроках праці.
Пропонуємо загальну розробку плану конспекту уроку трудового навчання:
План – конспект уроку (заняття) №
Дата:
Клас:
Тема:
Мета: (мета уроку повинна бути викладена чітко і лаконічно).
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
Навчальна__________________.
Варіанти конструювання навчальної мети:
забезпечити засвоєння знань (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних).... ;
узагальнити наступні знання:.... ;
Фото Капча