Реалізація норм права та їх форм

Актуальність теми дослідження. Основна функція права - регулювати поведінку людей, впорядковувати взаємовідносини між ними. Вирішити це завдання тільки за рахунок правотворчості неможливо. Норми права встанов-люють ідеальні моделі, критерії потенційно можливої правомірної поведінки. Для того щоб право перетворилося на реально діючий механізм, необхідно його практичне втілення суб'єктами у повсякденному житті. Якщо приписи правових норм не втілюються в реальних відносинах, то вони втрачають свою роль соціального регулятора. 

Недостатньо мати розвинуте законодавство, необхідно, щоб його положення отримували практичне здійснення в соціальному житті, щоб кожна людина могла реалізувати свої конституційні права і свободи, перебуваючи під захистом держави. Держава, яка не забезпечує реалізацію права, залишається в програші, оскільки не досягаються поставлені суспільством мета і завдання щодо врегулювання суспільних відносин. Соціальне призначення права як раз і виражається в регулюванні суспільних відносин шляхом реалізації правових приписів.

Проблема реалізації права була і до сьогодні вважається неоднозначною і стала предметом жвавих наукових дискусій. Враховуючи суперечливий характер багатьох теоретичних питань реалізації права, а також їх виняткову складність, правознавці неодноразово зверталися до аналізу юридичної природи та пов'язаних з нею особливостей реалізації права. Проте до сьогодні проблеми реалізації норм права є одним з малодосліджених напрямків у вітчизняній правовій науці, які не знайшли належного теоретичного та практичного вирішення. Все це у сукупності обумовлює актуальність теми дослідження.

Стан наукової розробки проблеми. Активний дослідницький інтерес до проблеми реалізації правових норм останнім часом став відчутним у юриспруденції. Окремі питання, що відносяться до проблем реалізації права, знайшли своє відображення в роботах Т. О. Дідича [1], Л. І. Заморської [2, 3],   Б. В. Малишева [7], В. П. Плавича [10], Т. І. Тарахонич [13, 14] та інших.

Однак, незважаючи на загальне визнання науковцями та законодавцем даної категорії, сьогодні продовжують висловлюватися думки, що вона, як і окремі форми реалізації та здійснення норм, вимагає серйозного уточнення. Це пояснюється тим, що оскільки право відноситься до соціально-державної сфери діяльності, то феномен реалізації знаходить свій прояв в ній виходячи з вимог і умов буття юриспруденції, що, як ніякі інші сфери, вимагають об'єктивності, чіткості та однозначності застосовуваних у ній термінів, понять і визначень, чого в реальному житті не відбувається.

Об’єкт дослідження - процеси реалізації права, а також пов’язані зі здійсненням юридичних норм соціально-правові явища: правове регулювання, правоміна поведінка, правові відносини, юридичні засоби та ін. 

Предмет дослідження - діяльність владних суб’єктів права, спрямована на здійснення юридичних, які передбачають різноманітні форми реалізації.

Мета роботи - теоретико-правове дослідження реалізації норм права, його поняття та змісту, розмежування та співвідношення понять реалізації та застосування права.

Відповідно до теми і мети роботи визначені наступні завдання:

• уточнити поняття, зміст та значення реалізації норм права;
• охарактеризувати основні форми реалізації норм права;
• проаналізувати шляхи реалізації норм права у сфері професійної діяльності органів внутрішніх справ.

Методи дослідження. Вибір методів роботи зумовлений специфікою предмета дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод, також були використані методи аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, аналогії, системного підходу та ін.