Рішення про об’єднання консервного заводу, що приватизувався

 

Приватизація майна в агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі вiд 10.07.1996 № 290/96-ВР, остання редакцiя вiд 31.03.2005 р.

Відповідно до статті 2 цього Закону приватизація майна підприємств харчової промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину та організацій агропромислового комплексу, які виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від вартості об'єктів приватизації (але не менше необхідної для створення статутного фонду акціонерного товариства згідно з законодавством України), здійснюється шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому зберігаються профільність, технологічна єдність виробництва та цілісність майнових комплексів і технологій.

Відповідно до статті 18 цього ж Закону у разі приватизації підприємств харчової промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину та організацій агропромислового комплексу, які виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам, радгоспам та іншим державним сільськогосподарським підприємствам, передбачається збереження їх виробничої спеціалізації протягом не менш як 10 років.

Відповідно до статті 7 Закону не менше 51% має належати тим, хто приватизував консервний завод, і лише менша частина належить державі.

Частка майна (акцій), що залишається у власності держави під час приватизації підприємств агропромислового комплексу, передається в управління органам, уповноваженим управляти державним майном.

Аналогічно регулюється питання акціонерної птахофабрики, у якій після її перетворення на АТ не менше 51% акцій належить особам, які приватизували підприємство.

Підприємства мають право (крім підприємств зв’язку, вугільної промисловості, державних підприємств) на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Підприємства можуть об’єднуватись в консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Правову базу створення таких підприємств становлять закони «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію» та ін.

Відповідно до статті 120 Господарського кодексу України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Отже, зважаючи на те, що більша частина акцій обох підприємств належить їх власникам, навіть у випадку, якщо частина акцій залишилася у власності держави, рішення районної ради є незаконним, оскільки право прийняття такого рішення, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», належить Наглядовій раді, у якій більшу частину голосів мають власники акцій.

В такому випадку консервний завод і/або птахофабрика можуть оскаржити рішення районної ради.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 17 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на рішення, що оскаржується, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Статтею 19 Кодексу Адміністративного судочинства України визначено юрисдикцію адміністративних судів, яка охоплює, в тому числі спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних  повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

 

1.Закон Україн «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» вiд 10.07.1996 № 290/96-ВР, остання редакцiя вiд 31.03.2005 р.: [Електронний ресурс] - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =290%2F96-%E2%F0.

2.Закон України «Про підприємництво» вiд 07.02.1991  № 698-XII, остання редакцiя вiд 19.06.2009 р.: [Електронний ресурс] - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=698-12.

3.Господарський процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991  № 1798-XII, остання редакцiя вiд 08.03.2011: [Електронний ресурс] - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1798-12.

4.Господарський кодекс України вiд 16.01.2003  № 436-IV, остання редакцiя вiд 15.01.2011 р.: [Електронний ресурс] - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15.

5.Закон України «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008  № 514-VI, поточна редакцiя вiд 02.03.2011р.: [Електронний ресурс] - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=514-17.

6.Господарський процесуальний кодекс України: Наук.-практ. комент. / Д.М. Притика, М.І. Тітов, В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Ю.Д. Притика, Н.О. Стовба, В.В. Сунцов, І.В. Спасибо, В.І. Тертишніков. - 4-е вид., переробл. та доповн. - Х.: Консум, 2004. - 303 с.

7.Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / В.І. Андрейцев, О.О. Ашурков, В.Е. Беляневич, О.А. Беляневич, Є.М. Білоусов, Г.В. Бойко, Є.В. Булатов, О.М. Вінник, О.П. Віхров, В.М. Гайворонський; Акад. прав. наук. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 713 с.