Роль інвестицій в забезпеченні ефективності функціонування економічної системи

Інвестиції займають центральну роль в забезпеченні ефективності функціонування економічної системи та всього суспільного виробництва, адже вони безпосередньо впливають на можливість економічного піднесення в довгостроковій перспективі. Інвестиційна активність відноситься до найважливіших показників економічної динаміки. Їх інтенсивністю визначається стан економіки. Не випадково про інвестиційну діяльність, інвестиційний клімат, інвестиційну привабливість постійно говорять фахівці, а саме обговорюють проблеми та шляхи інтенсифікації розвитку країни в цілому, її регіонів, окремих фірм.

Існуючі трактовки поняття «інвестиції» на мікро- та макрорівнях наповнені різним змістом. Те, що для окремого інвестора на мікрорівні є інвестицією, наприклад, придбання будь-якої будівлі, цінних паперів – на вторинному ринку, не відповідає поняттю інвестиції на макрорівні, тому що в даному процесі не відбувається приріст засобів виробництва та матеріальних запасів, тобто не відбувається приріст капіталу в цілому.

Залучення інвестицій в реальний сектор економіки – на сьогодні питання її виживання. Є інвестиції – можливий розвиток реального сектору, а, як наслідок, і економічне піднесення, не вийде залучити – неминуче спад виробництва, деградація економіки, соціальні вибухи та інші явища. Будь яке, навіть незначне, підвищення інвестиційної привабливості – це додатковий фактор, що дозволяє зробити крок до виходу.

Традиційне поняття інвестиційна привабливість означає наявність таких умов інвестування, які впливають на переваги інвестора у виборі того чи іншого об’єкту інвестування. Об’єктом інвестування може виступати окремий проект, підприємство в цілому, корпорація, місто, регіон, країна. Не важко виокремити те загальне, що ставить їх в один ряд: наявність власного бюджету та власної системи управління. Об’єкт кожного рівня (та, відповідно, його інвестиційна привабливість) має власний набір значимих властивостей, так як має свою специфіку, і, в той же час, маючи цілісну структуру не являється унікальним. Саме ця особливість дозволяє порівнювати регіони між собою.

Термін «інвестиції» від латинського слова investіere, що означає « облачать». За своїм складом інвестиції – це частина суспільних ресурсів, які вилучаються з поточного споживання та вкладаються у виробництво з розрахунку на отримання майбутнього прибутку, тобто можна сказати, що інвестиції – це відкладене споживання. Динаміка інвестицій є тим фундаментальним параметром відтворювального процесу, який виражає загальну пропорцію, в якій суспільство розподіляє ресурси між поточним споживанням та задачами свого виживання в майбутньому.

Для української економіки «інвестиції» - порівняно нова категорія. В централізованій плановій системі дане поняття розуміли однаково з поняттям «капітальні інвестиції». Загальноприйнятим вважалось наступне визначення інвестицій (капіталовкладень): «капітальні вкладення» (або капітальні затрати) фінансові кошти, які витрачаються на будівництво нових та реконструкцію, розширення та технічне переоснащення функціонуючих підприємств (виробничі капітальні вкладення), на житлове, комунальне та культурне будівництво (невиробничі капітальні вкладення)».

Сьогодні є багато підходів до визначення поняття «інвестиції» Д.Є. Старик  вражає, що інвестиції – це засіб (грошові кошти, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, які мають грошову оцінку), які вкладаються в об’єкт підприємницької або іншої діяльності щоб у майбутньому отримати прибуток або досягнути корисного ефекту.

Г.С. Вєчканов, Г.Р. Вєчканова зазначають, що інвестиції – це довгострокові вкладення державного або власного капіталу в різноманітні галузі народного господарства як всередині держави, так і за її межами для отримання прибутку.

Проблеми інвестицій та інвестування розглядалися в роботах зарубіжних вчених – економістів: Дж. Кейсна, П. Массе, К. Макконелла, С. Брю, Є. Долана, С. Фішера, Р. Доринбуша, Р. Шмалези, А. Кульмана, П. Самуєльсона та інших.

Можна виділити інші ознаки класифікації інвестицій, пов’язані з функціональною діяльністю. В сільському господарстві вони можуть бути наступними: інвестиції на охорону ґрунту від водної та вітрової ерозії, на організацію території; на систему обробки ґрунту; на систему добрив; на систему меліорації (зрошення, осушення, розсолення та ін.); на систему боротьби з хворобами та шкідниками рослин; а також інвестиції, пов’язані з особливостями кормо виробництва; забезпеченню виробничими фондами; з системами утримки скота і т. ін. 

В економічній літературі інвестиції розглядаються як динамічний процес зміни форм капіталу, поступового перетворення ресурсів иа цінностей в інвестиційні витрати та перетворення вкладених коштів в приріст капітальної вартості у формі доходу або соціального ефекту. Б в загальному вигляді інвестування являє собою вкладення капіталу та його повернення. В політ економічному словнику надано наступне визначення капіталу: «капітал» - вартість, яка приносить його власнику дохід. Звертаючись до історії виникнення капіталу, впевнімося, що гроші є першою формою його вияву. 

 Інвестиційний цикл складається з трьох головних періодів: 

- передінвестиційна фаза;

- інвестиційна фаза; 

- експлуатаційна фаза; 

Інвестиційний процес – це процес залучення інвестора (суб’єкта інвестицій, який орієнтований на зміну властивостей об’єкта інвестицій) до об’єкта інвестицій, який здійснюється з метою отримання керованого інвестиційного доходу (зміна властивостей об’єкта інвестицій, які призводять до зміни властивостей інвестора) [6]. Прибуток від вкладання завжди прямо пропорційний ризику, на який згодний піти інвестор для отримання бажаного доходу.

Інвестиційний процес – складова частина суспільного відтворення. З точки зору відтворювальних функцій він має дві задачі: забезпечувати заміщення зношувальних факторів виробництва і тим самим підтримувати стабільність надходжень в господарський оборот, насамперед, відтворювальних ресурсів, а також створити нові можливості росту та збільшення реального багатства. Б інвестиційний процес багатостороння діяльність учасників відтворювального процесу з нарахування капіталу нації. Він має безпосереднє відношення до динаміки економічної системи і