Роль мотивації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках з природознавства як засіб активізації їх навчання

Актуальність теми дослідження. Виховання всебічно розвиненої, активної, творчої та гармонійної особистості постає перед педагогами та психологами як стратегічне завдання, визначене в законі України «Про освіту» та «Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття)». Особистісне орієнтована філософія освіти в умовах сьогодення має бути спрямована на створення належних умов для розвитку психіки дитини, максимальної реалізації її творчого потенціалу, на задоволення її потреби у самоутвердженні, самореалізації та самоактуалізації у навчально-пізнавальній діяльності. 

Розширення освітнього простору та трансформація усіх сфер життєдіяльності суспільства вимагають від підростаючого покоління вміння розумно орієнтуватися у швидкоплинному потоці інформації та ефективно здобувати нові знання. Тому сьогодні пріоритетним завданням усіх типів навчальних закладів є активізація учнів у системі організованого навчання як суб’єктів учіння та збереження належної результативності останнього. У зв’язку з цим зростає інтерес дослідників до психологічних чинників ефективності навчальної діяльності школярів, зокрема до проблеми мотиваційного спричинення результативності навчання.

Мотивація навчання відіграє важливу роль у становленні особистості, адже без неї неможлива ефективна учбова діяльність та розвиток здатності і потреби до самовдосконалення, саморозвитку, самоосвіти. У молодшому шкільному віці закладається основа для подальшого учіння школяра і часто від бажання вчитися у початковій школі залежить і прагнення до учіння у середніх та старших класах. 

Проблема мотивації досліджується у психології досить широко (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Л. Божович, Г. Костюк, П. Якобсон, Х. Хекхаузен, Є. Ільїн, М. Матюхіна, А. Маркова, Т. Гордєєва, М.Боришевський, Ю. Гільбух, С.Максименко, В.Семиченко, Ю. Швалб та ін.), але незважаючи на велику кількість робіт у цій галузі, її не можна вважати повністю вивченою. Значний внесок у вивчення проблеми мотивації учіння у молодших школярів зробили вітчизняні вчені М.Алексєєва, О.Скрипченко, М.Дригус, Н.Зубалій, С.Дрозденко, Н.Пророк та ін. 

В сучасній шкільній освіті особливе місце відводиться екологічній освіті, зокрема, формування екологічної культури дітей, що є одним з важливих завдань, що стоять перед системою освіти. На уроках природознавства в початковій школі місце мотивів навчання серед інших психологічних і соціально-педагогічних детермінант залишається не до кінця визначеним. Досить цікавим для педагогів та психологів лишається питання динаміки розвитку різних категорій мотивів упродовж початкової ланки школи та її вплив на навчальну успішність школяра в ракурсі ознайомлення учнів з природою та навколишнім світом. 

Актуальність дослідження мотивації навчання на уроках природознавства зумовлена тим, що учень спонукається до учіння комплексом мотивів, які не лише збагачуються взаємно, але й протистоять один одному. Мотивація формується, змінюється і перебудовується в процесі діяльності. Тому перед педагогами сучасної школи стоїть досить важливе завдання знайти нові шляхи формування позитивної мотивації школярів до здійснення учбової діяльності. 

Виходячи з актуальності означеної проблеми, об’єкт дослідження – мотиваційна сфера школярів та її активізація на уроках природознавства в початковій школі.

Предмет дослідження – мотиви учіння в структурі учбової діяльності школярів.

Мета курсової роботи полягає у теоретичному розкритті та практичному дослідженні особливостей функціонування мотивації у структурі учбової діяльності молодших школярів та визначенні сприятливих психолого-педагогічних умов для формування у них стійкої позитивної мотивації учіння на уроках природознавства. 

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання: 

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми мотиву та мотивації в навчально-виховній діяльності. 
2. Розкрити місце мотивації у структурі учбової діяльності молодших школярів, зокрема, на уроках природознавства.
3. Обґрунтувати вплив мотивації на успішність учбової діяльності учнів початкових класів щодо вивчення навколишнього середовища. 
4. Практично встановити провідні мотиви учбової діяльності молодших школярів та прослідкувати їх динаміку на різних етапах навчання на уроках природознавства. 
5. Апробувати програму формування та розвитку позитивної мотивації учбової діяльності для учнів шкільного віку.

Методи дослідження. У ході дослідження розроблено і застосовано комплексний підхід, який полягає у поєднанні теоретичного аналізу наукових джерел із застосуванням взаємодоповнюючих методів вивчення проблеми. 

Практичне значення дослідження полягає у апробації комплексного діагностичного інструментарію дослідження мотивів учіння школярів. Розроблену програму формування позитивної мотивації учбової діяльності учнів на уроках природознавства можуть використовувати вчителі початкових та шкільні психологи при роботі з молодшими школярами. 

Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Основний зміст роботи викладений на 38 сторінках.