Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль середньовічних міст у розвитку Західної Європи

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
117
Мова: 
Українська
Ціна: 
3100 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Походження феодальних міст у Західній Європі
1.1. Передумови, причини і періодизація виникнення міських поселень у Західній Європі
1.2. Соціально-економічний розвиток перших європейських міст
1.3. Характеристика раннього етапу існування середньовічних міст Західної Європи
2. Аналіз ролі міст Німеччини, Франції і Фландрії у процесі соціально-економічного розвитку західноєвропейських держав
2.1. Розвиток ремесел та ремісничо-цехового господарства
2.2. Купецтво і патриціат, їх місце в організації західноєвропейського середньовічного міста
2.3. Правління патриціату і боротьба цехів з патриціями, їх вплив на загальнополітичну ситуацію
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Вирішальною гранню в переході європейських країн від ранньофеодального суспільства до сформованої системи феодальних відносин є XI ст. Характерною рисою розвиненого феодалізму було виникнення і розквіт міст як центрів ремесла й торгівлі, центрів товарного виробництва. Середньовічні міста впливали на економіку села й сприяли росту продуктивних сил у сільському господарстві.

Перші століття середніх віків у Західній Європі характеризувалися майже повним пануванням натурального господарства, коли основні життєві засоби виробляються в самому господарському осередку, силами його членів і з його ж ресурсів. Селяни, які становили переважаючу масу населення, виробляли сільськогосподарські продукти і ремісничі вироби, знаряддя праці й одяг для власних потреб і для сплати повинностей феодалові. Приналежність знарядь праці самому працівникові, поєднання сільської праці з ремеслом, - характерні риси натурального господарства. Лише деякі фахівці-ремісники проживали тоді в нечисленних міських поселеннях, а також у маєтках великих феодалів. Невелике число сільських ремісників (ковалі, гончарі) і промисловиків (солевари, вуглярі, мисливці) поряд з ремеслом і промислами займалися й сільським господарством.

Обмін продуктів був незначним і грунтувався, насамперед, на географічному поділі праці: розходженнях у природних умовах і рівні розвитку окремих місцевостей і регіонів. Торгівля велася переважно лише важливими в господарстві товарами: залізом, оловом, міддю, сіллю і т. д., а також предметами розкоші, що не вироблялися тоді в Західній Європі. Головну роль у цій торгівлі відігравали мандрівні, найчастіше іноземні купці (греки, сирійці, араби, євреї та ін.). Виробництво продуктів, спеціально розраховане на продаж, тобто товарне виробництво, у більшій частині Західної Європи майже не було розвинене. Старі римські міста занепадали, відбувалася аграризація економіки, а на варварських територіях міста тільки виникали, торгівля була примітивною.

Звичайно, і початок середньовіччя теж не був безміським періодом. Зберігалися ще пізньорабовласницький поліс у Візантії і західноримські міста, значною мірою запустілі і зруйновані, але відігравали роль або адміністративних центрів, або укріплених пунктів, або резиденцій єпископів і т. д. Таким чином, у масштабах Європи міський лад як загальна і завершена система в раннє середньовіччя ще не склався. Західна Європа відставала тоді у своєму розвитку від Візантії й Сходу, де процвітали численні міста з високорозвиненим ремеслом, жвавою торгівлею, багатими будівлями. Однак й існуючі тоді поселення, у тому числі на варварських територіях, зіграли значну роль у феодалізаційних процесах, виступаючи центрами політико-адміністративної, стратегічної і церковної організації, поступово зосереджуючи у своїх стінах і розвиваючи товарне господарство, стаючи пунктами перерозподілу ренти і головними осередками культури.

Намагаючись відповісти на питання про походження європейського середньовічного міста, вчені висували різні теорії. Для значної їх частини характерний інституціонально-юридичний підхід до проблеми. Найбільша увага приділялася походженню і розвитку специфічних міських установ, міського права, а не соціально-економічним основам процесу, однак при такому підході неможливо пояснити корінні причини походження міст.

Істориків XIX ст. займало, у першу чергу, питання про те, з якої форми поселення відбулося середньовічне місто і як установи цієї попередньої форми трансформувалися в установи міста. «Романістична» теорія (Савіньї, Тьєррі, Гізо, Ренуар), яка будувалася на матеріалі романізованих областей Європи, вважала середньовічні міста і їх установи прямим продовженням пізніх античних міст. Історики, які опиралися на матеріали Північної, Західної, Центральної Європи (у першу чергу німецькі й англійські), вбачали джерела середньовічних міст у явищах нового, феодального суспільства, насамперед, правових та інституційних. Згідно «вотчинної» теорії (Ейхгорн, Ніч), місто і його інститути розвивалися з феодальної вотчини, її управління і права. «Марочна» теорія (Маурер, Гірке, Белов) виводила міські установи і право з ладу вільної сільської громади-марки. «Бургова» теорія (Кейтген, Метланд) вбачала зерно міста в фортеці-бурзі і бурговому праві. «Ринкова» теорія (Зом, Шредер, Шульте) виводила міське право з ринкового права, яке діяло в місцях, де велася торгівля.

Всі ці теорії відрізнялися однобічністю, висуваючи кожна якийсь єдиний шлях або фактор виникнення міста і розглядаючи його переважно з формальних позицій. До того ж вони так і не пояснили, чому більшість вотчинних центрів, громад, замків і навіть ринкових містечок так і не перетворилися на міста.  

Німецький історик Рітшель наприкінці XIX в. спробував об'єднати «бургову» і «ринкову» теорії, вбачаючи в ранніх містах поселення купців навколо укріпленого пункту - бургу. Бельгійський історик А. Піренн, на відміну від більшості своїх попередників, відводив визначальну роль у виникненні міст економічному фактору - міжконтинентальній і міжрегіональній транзитній торгівлі та її носію - купецтву. Відповідно до цієї «торговельної» теорії, міста в Західній Європі виникали спочатку навколо купецьких факторій. Піренн також ігнорує роль відділення ремесла від сільського господарства у виникненні міст і не пояснює джерела, закономірності і специфіку міста саме як феодальної структури. Теза Піренна про суто торговельне походження міста не була прийнята багатьма медієвістами.

У сучасній закордонній історіографії багато зроблено для вивчення археологічних даних, топографії і планів середньовічних міст (Гансгоф, Планіц, Еннен, Веркотерен, Ебель та ін.). Ці матеріали багато чого роз'яснюють у передісторії і початковій історії міст, майже не освітленій писемними пам'ятками. Грунтовно розробляється питання про роль в складанні середньовічних міст політико-адміністративних, військових, культових факторів. Всі ці фактори і матеріали вимагають, звичайно, врахування соціально-економічних сторін виникнення міста і його характеру як феодальної структури.

Багато сучасних закордонних істориків, прагнучи усвідомити загальні закономірності генезису середньовічних міст, розділяють і розвивають концепції виникнення феодального міста саме як наслідку суспільного поділу праці, розвитку товарних відносин, соціальної і політичної еволюції суспільства.

У вітчизняній і російській медієвістиці проведено солідні дослідження з історії міст майже всіх країн Західної Європи, однак тривалий час у ній робився акцент в основному на соціально-економічній ролі міст, при меншій увазі до інших їх функцій. В останні роки, однак, проявляється тенденція розглядати все різноманіття соціальних характеристик середньовічного міста, причому від самих джерел. Місто визначається як не лише найбільш динамічна структура середньовічної цивілізації, але і як органічний компонент усього феодального ладу.

Міста зробили значний вплив на економіку середньовічного суспільства, зіграли дуже важливу роль у його соціально-політичному і духовному житті. XI ст. - час, коли в більшості країн Західної Європи в основному склалися міста, як і всі головні структури феодалізму, - є хронологічним рубежем між раннім середньовіччям (V-XI вв.) і періодом найбільш повного розвитку феодального ладу (XI- XV вв.), середньовічної цивілізації в цілому.

Різноманіття розгялнутих теорій походження і ролі середньовічного європейського міста відображає актуальність системного дослідження проблеми і зумовлює обрання теми роботи, історія феодального міста складає нерозривну частину історії феодального суспільства, тому її розробка необхідна для всебічного вивчення еволюції цього суспільства.

Об’єкт дослідження – середньовічні міста Західної Європи.

Предмет дослідження – походження і розвиток середньовічних західноєвропейських міст з точки зору їх соціально-економічного значення.

Мета роботи – вивчити і обгрунтувати роль середньовічних міст Західної Європи у розвитку держав раннього і розвиненого середньовіччя.

Гіпотезу дослідження складає твердження про те, саме в комплексі все різноманіття соціальних характеристик середньовічного міста визначає об’єктивність його виникнення і розвитку у історичному процесі.

Завдання дослідження. З метою підтвердження висунутої гіпотези необхідно поставити наступні завдання дослідження:

1) з’ясувати передумови, причини і періодизацію виникнення міських поселень у Західній Європі;

2) охарактеризувати соціально-економічний розвиток перших європейських міст;

3) дати характеристику раннього етапу існування середньовічних міст Західної Європи;

4) здійснити аналіз ролі міст Німеччини, Франції і Фландрії у процесі соціально-економічного розвитку західно-європейських держав, дослідивши розвиток ремесел та ремісничо-цехового господарства, місця купецтва і патриціату в організації західноєвропейського середньовічного міста та вплив боротьби цехів з патриціями на загальнополітичну ситуацію того часу.

Хронологічні межі дослідження. Зважаючи на тему і мету роботи, часовими рамками дослідження слід визначити ІХ-ХІV ст. як основну частину періоду, у який відбувалися досліджувані процеси.

Теоретичне і практичне значення результатів. Результати проведеної роботи вносять свій вклад у чіткіше бачення проблеми виникнення і розвитку західноєвропейських середньовічних міст, їх місця і ролі у процесі суспільного прогресу Європи і світу, узагальнюючи ряд уже існуючих теорій. Узагальнення і висновки роботи можуть бути використані у педагогічній діяльності, підготовці реферативно-пошукових робіт з історії середніх віків, а також у подальших наукових розробках.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох поширених розділів (у першому розглядається генезис міст Західної Європи, передуови і періодизація їх виникнення, а також наводиться характеристика окремих перших міських поселень, другий розділ присвячено власне ролі і значенню міст Німеччини, Франції і Фландрії у процесі соціально-економічного розвитку західноєвропейських держав), висновків, списку використаних джерел (включає 72 найменування) і додатків, загальний обсяг роботи склав 117 аркушів.

 

Список використаних джерел: 
  1. 3-й цеховой устав шелкоткачих Кельна // Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С.Д. Сказкина. М., 1963. - Т. II. - С. 472-477. 
  2. 4-й устав ткачих шелковых изделий (1470) // Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С.Д. Сказкина. М., 1963. - Т. II. - С. 477. 
  3. 55-й цеховой устав ткачих шелковых изделий (1480) // Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С.Д. Сказкина. М., 1963. - Т. II. - С. 478-479. 
  4. Античный и средневековый город:. - Свердловск: УрГУ, 1981. - 160 с. 
  5. Антонетти П. Повседневная жизнь Флоренции во времена Данте. – М.: Молодая гвардия, 2004. – 287 с.
  6. Аргафонов П. Г. Европейский город эпохи Средневековья и Раннего Нового времени в современной западной историографии.- Ярославль: Ремдер, 2006. - 232 с. 
  7. Афанасьев Ф.Г. Из Берлина в скальный город Средневековья // Эксперт. – 2002. - №12. – С.12-13.
  8. Барг М.А. Исследования по истории английского феодализма в XI-XVII веках. - М.: АН СССР, 1962. – 382 с.
  9. Басовская Н.И. Средневековый город // Книга для чтения по истории Средних веков / под ред. Н.И. Запорожец. - М., 1986. – С. 136-149.
  10. Брандт М.Ю. История Средних веков. М., 2000.
  11. Бутенко Р. К. Церква та її роль в історії Західної Європи в епоху середньовіччя / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. - Черкаси: Видавничий відділ ЧНУ ім.Б.Хмельницького, 2007. - 112 с.
  12. Буткевич О. В. Міжнародне право середніх віків. - К.: Видавництво Гуманітарної Літератури, 2008. - 672 c.
  13. Велихов Л.А. Генезис города // Городское управление». - 1999. - №5 . – С.20.
  14. Возникновение и развитие средневековых городов в Европе // Всемирная история: Энциклопедия. - Т.3. - М.: Наука, 1957. – С.338-376.
  15. Габдрахманов П. Ш. Средневековые крестьяне и их семьи. Демографическое исследование французской деревни в VIII-XI вв. (по данным грамот) / РАН; Институт всеобщей истории. - М.: Памятники исторической мысли, 1996. - 248 с.
  16. Герч Р. Мир замков. – СПб: Нева, 1997. – 180 с.
  17. Город в средневековой цивилизации Западной Европы / РАН; Институт всеобщей истории / А.А. Сванидзе (ред. ). - М.: Наука, 1999. – 417 с.
  18. Город в средневековой цивилизации Западной Европы: в 4 т., Т. 1 / редкол. А.А.Сванидзе, Л.М.Брагина, П.Ю.Уваров и др. - М.: Наука, 2000. – 712 с.
  19. Город в средневековой цивилизации Западной Европы: в 4 т., Т. 2 / редкол. А.А.Сванидзе, Л.М.Брагина, П.Ю.Уваров и др. - М.: Наука, 2000. – 552 с.
  20. Город в средневековой цивилизации Западной Европы: в 4 т., Т. 4 / редкол. А.А.Сванидзе, Л.М.Брагина, П.Ю.Уваров и др. - М.: Наука, 2000. – 602 с.
  21. Городская знать и феодальный сеньор в Кельне XII - XIII вв // Нобили и парии средневекового общества. - Тюмень, 1997. - С. 3-13.
  22. Гуревич А. Я. Харитонов Д. Э. История средних веков.- М.: ИНФРА, 2002.-647 с.
  23. Гутнова Е. В. Историография истории средних веков. – М.: Высшая школа, 1974. – 400 с. 
  24. Дживелегов А. К. Средневековые города в Западной Европе. - М.: Книжная находка, 2002. - 304 с.
  25. Дживелегов А.К. Торговля на Западе в средние века: История Европы по эпохам и странам в средние века и новое время / под ред. Н.И. Кареев, И.В. Лучицкий, репринт изд. 1904 г. – М.: Лента, 2000. – 418 с.
  26. Договор о найме ученика кельнским золотых дел мастером Айльфом Брувером (1404) // Средневековая Европа глазами современников и историков / Под. ред. А.Л. Ястребицкой. - М., 1995. - Ч. II. - С. 153. 
  27. Договор о найме ученика кельнским цирюльником мастером Михелем (1486) // Средневековая Европа глазами современников и историков / Под. ред. А.Л. Ястребицкой. - М., 1995. - С. 154. 
  28. Доклад об отрицательных сторонах шелкового производства, представленный кельнскому совету Гергардом фон Везелем // Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С.Д. Сказкина. - М., 1963. - Т. II. - С. 479-480. 
  29. Дополнительная грамота к цеховому уставу от 22 авг. 1470 г. // Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С.Д. Сказкина. - М., 1963. - Т. II. - С.477-478. 
  30. Егоров Д. Н. Историография средневекового города / репринт. - 1980. - 248 с.
  31. Європейська культура епохи середньовіччя: Конспект лекцій / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича / З. І. Зайцева (уклад.). - Чернівці, 1998. - 48 с.
  32. Иванов К. А. Многоликое средневековье. - М.: Алетейа, 1996. - 432 с.
  33. Иванов К. А. Средневековой город и его обитатели. - 2-е изд. – СПб.: типо-лит. М.П. Фроловой, 1970. – 366 с.
  34. Игнатьев Л.Д. Средневековый город в Западной Европе // Ролевые игры. – 2004. - №2. – С. 42-44.
  35. История государства и права зарубежных государств. В 2-х томах/ под ред. Жидкова А.В., Крашенинников Е. Р. - М.: Статут, 2001.- 689 с.
  36. История государства и права зарубежных стран. Т. 1. Древний мир и Средние века / Отв. ред. Н.А. Крашенинникова, О.А. Жидков. М.: Норма, 2004. 720 с.
  37. История средних веков / под ред. З.В.Удальцовой и С.П.Карнова. – М.: Высшая школа, 1990. – Т. 1. – 495 с. 
  38. История Средних веков / Чубарьян А.О. и др. - М.: Олма-Пресс Образование, 2004. - 638 с.
  39. История средних веков /под. Ред. Гузеева А.Д.- М.: Просвещение, 2000. – 211 с.
  40. История Средних веков. Книга для чтения / Под ред. В.П. Будановой. - М., 1999. – 590 с.
  41. История средних веков: В 2 т.: Учебник /Под ред. С.П.Карнова. – Т.1. – 2-е изд. – М.: Изд-во МГУ; ИНФА. – М., 2000. – 640 с.
  42. История средних веков: В 2 т.:Учебник для студентов вузов / С.П. Карпов (ред.) - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 640 с.
  43. Історіографія стародавнього світу та середніх віків: Метод. рек. до практ. занять / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Б. М. Боднарюк (уклад.), Ю. П. Шестаков (уклад.) - Чернівці: Рута, 2000. - 39 с.
  44. Історія західноєвропейського Середньовіччя: Хрестоматія:Навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл. / М. О. Рудь (упоряд.) - К.: Либідь, 2005. - 656 с.
  45. Кирилюк Ф. М. Політологія середньовіччя: Навч. посіб. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Філософський факультет. Кафедра політології. - К.: Тов-во "Знання" України, 2000. - 256 с.
  46. Колесницкий П.Ф. Феодальное государство (V-XV вв.). – М.: История, 1967. – 572 с.
  47. Крижановська О. О., Крижановський О. П. Історія середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя. - К.: Либідь, 2004. - 366 с.
  48. Культура и искусство средневекового города / АН СССР, Ин-т археологии, отв. ред. И.П. Русанова. - М.: Наука, 1984. - 144 с.
  49. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада: [пер. с фр.]. - Екатеринбург: У-Фактория, 2007. - 558 с.
  50. Ливанцев К. Е. История государства и права Средних веков. - СПб.: Питер, 2003. - 282 c.
  51. Миллард Э. История: От средних веков до 1914 г. / пер. с англ. - М.: Росмэн, 1998. - 99 с.
  52. Пиренн А.Средневековые города Бельгии.- М.: Евразия, 2001. –361 с.
  53. Практикум по истории средних веков / Н.И. Девятайкина (ред. ), Н.П. Мананчикова (ред. ). - Воронеж: Издательство Воронежского гос. ун-та, 1999. - 416 с.
  54. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М.: Высшая школа, 1976. – 249 с.
  55. Сванидзе А.А. Ученик ювелира // Рассказы по истории Средних веков. - М., 1996. – С. 28-42.
  56. Скржинская Е. Ч. Русь, Италия и Византия в Средневековье. - СПб.: Алетейя, 2000. - 288 с.
  57. Средневековая культура / Под ред. проф. Храпова Н.С. - М.: ЮНИТИ, 2003. – 351 с.
  58. Становление европейского средневекового города / Ин-т археологии АН СССР, отв. ред. В.В. Седов. - М.: Наука, 1989. - 188 с.
  59. Стаселевич М. История средних веков в ее описаниях и исследованиях новейшей  истории. – СПб: Питер. - 846 с. 
  60. Темещеров В. А. Городская культура: Средневековье и начало нового времени. - Л.: Наука, 1986. - 278 с.
  61. Федосик В. А., Прохоров А. А., Евтухов И. О. Материалы по истории Древнего мира и Средних веков: Справоч. пособие. - Минск: Книжный Дом, 2004. - 223 с.
  62. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина. – М., 1961-1963. – Т. 1. – 580 с. 
  63. Хряков А.В. Происхождение средневекового города: развитие отечественной медиевистики в свете одной проблемы // Исторический ежегодник. – 1997. – С. 76-83.
  64. Художественно-историческая хрестоматия. Средние века / Сост. О.В. Волобуев, С.А. Секеринский. М., 1965.
  65. Чернышов А. В. Средневековый городской фольклор и социальная структура средневекового города. Учебное пособие. -М.: Феникс, 2004. – 531 с.
  66. Шаталов В.Р. История города // Вокруг света. -  1998.  - № 12. – С. 9.
  67. Шелкопрядильщицы // Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С.Д. Сказкина. - М., 1963. - Т. II. - С. 481-482.
  68. Штокмар В.В. История Англии в средние века. Санкт-Петербург. Издательство «Алетейя», 2000. – 506 с.
  69. Эйкен Г. История и система средневекового миросозерцания. -СПб: Питер, 2005. – 388 с.
  70. Яковлев В.А. История крепостей. – М: Полигон, 2000. – 418 с.
  71. Ястребицкая А. П. Западная Европа XI-XIII веков: эпоха, быт, костюм.- М.: Инфра, 2001. - 472 с.
  72. Ястребицкая А.Л. Средневековая культура и город в новой исторической науке: Учеб. пособие. - М.: Интерпракс, 1995. - 412 с.
11127
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).