Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль сім’ї і громадськості у розробці програми розвитку інтернатного закладу (фрагменти громадських слухань)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Гузь Наталія Леонідівна,
завідувач кабінету інтернатних закладів,
старший викладач кафедри корекційної освіти
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Роль сім’ї і громадськості у розробці програми розвитку інтернатного закладу (фрагменти громадських слухань)
 
Планування розвитку інтернатного закладу – це всеосяжне узагальнене уявлення про головні пріоритети розвитку шкільної організації. Планування дає можливість педагогічному колективу вийти на більш високий рівень організації навчально-виховного процесу, обгрунтувати хід безперервного зростання та розвитку певної школи-інтернату. Ознаками стратегії розвитку є вирішення питань довгострокового характеру, спрямованість на пріоритетні цілі закладу, здатність передбачити і врахувати зміни. Ознаками стратегії розвитку є і включення до плану розвитку школи (крім пріоритетів діяльності колективу школи), також державних пріоритетів та зв'язків з соціальним оточенням (батьківською громадськістю, різноманітними об'єднаннями та організаціями, державними інститутами, зацікавленими у вихованні підростаючого покоління тощо), природним оточенням.
На загальноосвітній навчальний заклад покладено завдання навчати учнів грамоти, прищеплювати їм любов до знань, сприяти духовному розвиткові дітей, проте реалізувати ці завдання самостійно, без участі громадськості та сім’ї, неможливо. Становлення відносин школи, громадськості та сім’ї відбувається у період значних змін у суспільно-політичному й соціально-економічному житті держави. Ці зміни вимагають перегляду поглядів на виховання дітей, на визначення в цьому процесі ролі школи, громади та сім’ї. Школа здійснює провідну роль в організації сімейного та суспільного виховання. Для успішної координації виховного впливу вона повинна перебудувати свою роботу, відмовитися від колишніх, багато в чому заформалізованих форм роботи з батьками та громадськістю, стати на гуманістичні позиції педагогічної освіти.
Аналіз педагогічної практики шкіл-інтернатів області показує, що найкращі результати взаємодії школи і сім'ї мають ті педагогічні колективи, у яких створюється відповідне виховне середовище, у якому батьки є активними учасниками навчально-виховного процесу в класі і школі, де впроваджуються активні форми роботи з ними. Разом з тим, пам'ятаючи, що відсоток байдужих до шкільного життя батьків залишається досить значним, особливо у спеціальних школах-інтернатах, наші педагоги намагаються уважно вивчати проблеми формування педагогічної культури батьків. Так організація спільної роботи з батьками та громадськістю є важливим напрямом роботи у Клеванській спеціальній школі №1 (директор – Є. В. Фалко), Острозьких (директори – Г. В. Лебідь, Г. М. Бернацька) та Мізоцькій спеціальних школах (директор – О. В. Киричук) та інших. Дане питання систематично розглядається на нарадах при директорові, педагогічних радах шкіл-інтернатів. Домінуючою формою роботи є батьківські збори, які проводяться згідно Положення як на загальношкільному, так і на класному рівні. На батьківських зборах наші педагоги не просто інформують батьків про підсумки успішності та відвідування, факти порушення дисципліни, відставання в навчанні, а разом з ними з'ясовують причини, обговорюють шляхи подолання негативних явищ, планують конкретні заходи. У наших закладах просто неможливо перетворювати батьківські збори в нотації і розноси, категорично заборонено педагогу брати на себе роль судді, виносити безапеляційні рішення та вироки.
Окрім традиційних форм роботи – батьківських зборів – у школах-інтернатах проходять також дні відкритих дверей, батьки беруть активну участь у позакласних масових заходах, спрямованих на виховання загальнолюдської моралі, свідомої дисципліни і культури поведінки, профорієнтацію, прищеплення любові до праці, пропаганду здорового способу життя на основі власного прикладу вчителів і батьків. З цією метою проводяться предметні тижні, Свято матері, День захисника Вітчизни, Різдвяно-новорічні свята та інші заходи, у яких безпосередню участь беруть учні, їх батьки та вчителі на всіх етапах підготовки і проведення.
Вибір форм і способів діяльності зумовлюється метою і завданням навчально-виховної роботи закладу, своєрідністю особистісного складу батьків і учнів, принципами взаємодії вчителів і батьків, громадськості, проте, для досягнення максимального ефекту розвитку закладу, дії необхідно скоординувати.
Координація діяльності школи, сім'ї і громадськості по вихованню дітей здійснюється у таких організаційних формах:
- координація планів виховної роботи педагогічного колективу школи, батьківського комітету, рад громадськості за місцем проживання, клубів, бібліотек, стадіонів, міліції та органів охорони здоров'я з чітким розподілом функцій кожного з цих учасників виховного процесу;
- організація силами школи систематичного навчання батьків та представників громадськості найбільш ефективним прийомам роботи з дітьми;
- ретельне вивчення та спільне обговорення ходу і результатів виховної роботи, виявлення причин недоліків та здійснення спільних заходів для їх усунення.
У програму розвитку інтернатного закладу у цьому напрямку закладаються такі завдання і мета:
Поєднання зусиль сім’ї, школи та громади для формування особистості свідомих громадян своєї держави.
Організація педагогічної взаємодії вчителів, батьків, громадськості та учнів як рівноправних учасників процесу виховання школярів.
Вивчення сім’ї як фактора розвитку творчої особистості, її виховного потенціалу, надання корекційної допомоги, психолого-педагогічних умов родинного виховання.
Формування педагогічної культури сім’ї. Розширення духовного світу людей, навчання проявляти повагу до рідних, до родинних національних традицій, звичаїв, обрядів.
Виховання любові і шанобливого ставлення до держави через любов до батьків, до родини. Навчання бути чемними, шанувати батька, матір, допомагати їм, любити і завжди пам’ятати рідний край.
Розвиток творчої особистості кожного учня, створення умов для їхньої самореалізації та самовизначення, збереження життя та здоров’я.
Вивчення та широке впровадження кращого досвіду спільної роботи школи, сім’ї і громадськості у справі виховання дітей.
Створення інформаційного банку педагогічних технологій з проблеми сімейного та громадянського виховання.
Така співпраця школи, сім'ї та громадськості, безумовно, буде сприяти вихованню людини духовно багатої, гармонійно розвиненої, творчої, гуманної, людини, яка вміє налагоджувати партнерські стосунки і є соціально адаптованою. Така соціально адаптована школа, на думку вчених, і є моделлю новітнього навчального закладу, в якому всі функціональні завдання, притаманні загальноосвітньому навчальному закладу, підпорядковані засадам демократизації, орієнтації на особистісні потреби дитини перебування у соціумі та забезпечення ефективного пристосування можливостей суспільства до особистих потреб і відповідності особистих потреб суспільним інтересам у майбутньому.
Тому, потреба соціалізації родин, дітей, оздоровлення соціального поля громади населеного пункту, де розташована школа-інтернат, консолідація громадськості повинні стати першочерговими завданнями при стратегічному плануванні роботи навчального закладу. Робота школи з батьками і громадою – це своєрідний капітал, що сприяє поліпшенню взаєморозуміння, довіри.
Фото Капча