+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
класифікацій тут можна віднести підрозділи неправомірних дій: за ступенем суспільної небезпеки (проступки, злочини); за суб'єктами (дії індивідів, організацій); за об'єктами (злочини проти особистості, злочини в сфері економіки, злочини проти суспільної безпеки і суспі-льного порядку тощо); за галузями права (карні, адміністративні, цивільні, трудові й ін.); за формою провини (навмисні, необережні); за мотивами (хуліганські, корисливі й ін.). З подальшим поглибленням цієї класифікації виникають і нові підвиди неправомірних дій, наприклад з розвитком публічного міжнародного права виникли неправомірні дії держав, їх союзів. Як і розподіл правомірних дій, класифікацію правопорушень навряд чи можна вважати за-вершеною. У галузі кримінального права зроблено чимало у вивченні й класифікації злочинів. Класифікація ж проступків і мір відповідальності за них потребує удосконалення, через те, що за кримінальної спрямованості радянського законодавства дослідження цього питання тривалий час не проводилися.
Детальна класифікація правопорушень дозволить більш диференційовано підійти до цієї категорії фактів, глибше проаналізувати їхню систему, повніше осмислити юридичне значення кожного різновиду правопорушень. Зв’язок юридичних фактів і правових відносин має ще одну сторону: у механізмі правового регулювання вони можуть «мінятися місцями», тобто правовідносини здатні виступати в ролі юридичних фактів. Правове регулювання не може не відображати тієї обставини, що в життя об’єкта, в діяль-ність колективів і громадян часом вторгаються фактори стихійного характеру. Подібні обставини враховуються, зокрема, шляхом закріплення в законодавстві юридичних фактів-подій. Юридичні події самостійно й у сполученні з іншими юридичними фактами викликають виникнення право-відносин, несуть зміну прав і обов’язків. Юридичні факти-події можна класифікувати за різними ознаками: за походженням - при-родні (стихійні) і залежні у своєму походженні від людини; залежно від повторюваності події - унікальні й повторювані (періодичні); за тривалістю - моментальні (події) і протяжні в часі (процеси); за кількістю учасників - персональні, колективні, масові; останні - на події з визначеною і з невизначеною кількістю осіб, що беруть у них участь; за характером наслідків, що настали - на події оборотні та необоротні тощо. Діяльність людини і суспільства проходить в просторі й часі. Часова протяжність - найважливіша характеристика соціальних явищ і процесів. Ось чому часова протяжність має важливе значення[17;с.403]. Функції строків в правовому регулюванні надзвичайно різноманітні. Строки - такі юридичні факти, що можуть виступати тільки як елементи фактичного складу. Строк сам по собі, поза зв’язком з ситуацією, з іншими юридичними фактами, ніякого змісту не несе: він має значення лише, як строк чого-небудь.
Характерна риса строку - визначеність його початкового і кінцевого моментів. Початок перебігу строку залежить від встановлених в законі юридичних фактів (наприклад, моменту, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про порушення свого права). Кінець терміну визначається спливанням деякої кількості одиниць часу. Відрізок часу, що не має чітко фіксованих меж, не є строком і не може використовуватися як юридичний факт. Елементом строку є також свідомо обраний масштаб (еталон) часу. Універсальними масштабами є рік, квартал, місяць, декада, тиждень, день, година[17; c.350].
Отже аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що вольовий принцип класифікації присутній у будь-якій класифікації.
2.3 За складністю
Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків потрібен не один юридичний факт, а сукупність фактів. Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права (виникнення, зміна або припинення правовідносин), називається фактичним (юридичним) складом[14; c.29].
Юридичні факти за складністю поділяються на такі види:
1.Прості - включають факти, що належать до тієї ж самої галузі законодавства. Наприклад, для укладення шлюбу необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що вступають до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсутність у кожного з них зареєстрованого в органах РАГСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин, дієздатність осіб, що вступають до шлюбу. Всі ці факти передбачені однією галуззю законодавства — шлюбно-сімейні.
2. Складні - включають факти, що належать до різних галузей законодавства. Наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності трьох фактів: досягнення встановленого законом віку, наявності виробничого стажу, рішення органу соціального забезпечення про нарахування пенсії. Тут досягнення встановленого законом віку та наявність необхідного виробничого стажу передбачені нормами трудового законодавства, а рішення органу соціального забезпечення — це сфера адміністративного законодавства[15; c.74].
Фактичний склад не слід плутати з подіями — складними юридичними фактами.
Налічують наступні підвиди фактичних складів.
1. За характером зв'язку елементів різняться:
- прості;
- складні;
- змішані склади.
2. Розподіл за рівнем визначеності складів розрізняє:
- визначені;
- бланкетні склади.
3. За обсягом фактичні склади поділяються на:
- завершені;
- незавершені.
Фактичний склад слід відрізняти від групи юридичних фактів. Група - це кілька фактичних обставин, кожна з яких викликає один і той ж наслідок. Вона не розглядається юридичної наукою як комплексне освіту, і його елементи зазвичай аналізуються окремо, як ізольованих юридичних фактів. Кожен елемент групи фактів тягне один і той ж правовий наслідок, причому всі елементи зазвичай закріплені щодо одного й тому самому нормативному акті[5; c.29-30].
Отже, за складністю юридичні факти поділяються на прості і складні. Прості, як вже зазначалося складаються з групи одного виду юридичних фактів, а складні складають групу різних видів юридичних фактів.
Мною