Розселення людини у період верхнього палеоліту

Палеоліт (від грец. παλαιός - давній і грец. λίθος - камінь) - давня кам'яна доба; найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості існують різні думки (від 2 млн. до 160-200 тис. років). Кінець палеоліту датується близько 13 тис. років тому (10 000 - 12 000 років до Р. Х.).

Давня кам'яна доба - час життя класичного неандертальця. Європа, Передня Азія і Африка були місцями поширення неандертальця. Антропологічно він був подібним сучасній людині (кроманьйонець). Але тільки у Європі так званий «класичний» неандерталець мав антропологічні відмінності. Він зник у 27000 роках до н. е. внаслідок холодів (можливо ворожнечі з прибулими з Азії в Європу кроманьйонцями приблизно в 40 000 р. до н. е.). Після 27000 року до н. е. зустрічається тільки сучасна людина кроманьйонець).
За палеоліту сформувався первіснообщинний лад. За раннього і середнього палеоліту люди жили на дородовій стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту - матріархально-родовим ладом, що набув дальшого розвитку за наступних історичних часів - мезоліту і неоліту. Останнім часом існування матріархального ладу ставиться під сумнів провідними дослідниками. Теорія про матріархальний лад базована на поширеності зображень жінок; Замість матріархату його намагаються пояснити теорією про зачатки сучасного мистецтва у людей кам'яної доби, в центрі уваги якого була поставлена жінка як один з найвиразніших образів культури. Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва.
Палеоліт ділиться на три доби:
1) ранній палеоліт (2500000 до н. е. - 120 000 до н. е.)  - це був час сокири. Людина цієї доби названа антропологами Homo habilis Homo erectus);
2) середній палеоліт (300000 до н. е. - 30000 до н. е. - крем'яні знаряддя. Час кремезних, низькорослих неандертальців;
3) пізній (верхній) палеоліт (30000 до н. е. - 10000 до н. е. - людина цієї доби названа кроманьйонець, або сучасна людина.