Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток артилерійських систем армій провідних країн світу у другий половині 20-го ст. – початку 21 ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
63
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Перелік умовних скорочень
 
АРС – активно – реактивний снаряд (снаряди)
БЕ – бойовий елемент
БМ – бойова машина
ВД – Варшавський договір
ВТБ – високоточні боєприпаси
Г – гаубиця
ДП – дивізійна пушка
ДРА – Демократична Республіка Афганістан
Дстр – дальність стрільби
ЗМЗ – зброя масового знищення
ЗС – Збройні Сили
КБ – конструкторське бюро
Клб – калібр
КМУ – командирські машини управління
КНДР – Корейська Народно-Демократична Республіка
К. с. – кінських сил
Л – літр
ММЗ – модульний метальний заряд
МО – Міністерство оборони
МП – морська піхота
НДЦ – Науково – дослідницький центр
ОАЕ – Об’єднані Арабські Емірати
ОВТ – озброєння та військова техніка
Од. – одиниць
ОФС – осколково – фугасний снаряд (снаряди)
П – пушка
ПА – польова артилерія
ПАР – Південно-Африканська Республіка
ПГ – пушка – гаубиця
ПКС – провідні країни світу
Постр/хв – пострілів за хвилину
РА – реактивна артилерія
РВГК – резерв Верховного Головнокомандування
РЛС – радіолокаційна станція
РСЗВ – реактивні системи залпового вогню
РФ – Російська Федерація
РЕБ – радіоелектронна боротьба
САУ – самохідна артилерійська установка
СВ – Сухопутні війська
СГ – самохідна гаубиця
СНД – Співдружність Незалежних Держав
СП – самохідна пушка
СПГ – самохідна пушка-гаубиця
Ст. – сторіччя
ТЗМ – транспортно – заряджаюча машина
ТТХ – тактико – технічні характеристики
ФРН – Федеративна республіка Німеччина
Едмп – експедиційна дивізія морської піхоти
ЕОМ – електронно – обчислювальна машина
 
Вступ
 
Мета даної роботи полягає в тому, щоб узагальнити та систематизувати основні тенденції створення та розвитку артилерійських систем, які знаходились та стоять на озброєнні у даний час в арміях провідних країн світу (ПКС), та історичний досвід їх застосування у локальних війнах та збройних конфліктах другої половини 20 ст. – початку 21 ст., надати практичні рекомендації щодо розробки, створення та бойового застосування сучасних та перспективних артилерійських систем.
Завданнями даної роботи ставиться:
дослідити питання створення та застосування буксируємих та самохідних артилерійських систем польової артилерії (ПА), боєприпасів до них та засобів управління вогнем ПА
дослідити питання створення та застосування реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), їх боєприпасів та засобів управління вогнем
проаналізувати тенденції розвитку артилерійських систем армій ПКС, узагальнити досвід бойового застосування артилерії та розробити практичні рекомендації щодо удосконалення артилерійських систем, що стоять на озброєнні у Збройних Силах (ЗС) України, та створення нових систем.
 
Буксируємі гармати польової артилерії
 
Перші буксируємі нарізні гармати, які заряджались з казенної частини та мали затвор, з’явились у Росії у 1866р., а у 1872 р. видатний російський конструктор В. С. Барановський розробив та створив принціпіально нову швидкострільну 2. 5-дюймову (38 мм) пушку з противідкатними пристроями та поршневим затвором з самовзвідним ударним механізмом. На цій гарматі також були встановлені механізми наводки нового типу та оптичний приціл, створений професором російської Артилерійської академії Каминським. Крім того, у якості боєприпасу для артилерійської гармати вперше був пропонований унітарний постріл, у якому снаряд та пороховий заряд об’єднувались гільзою у єдине ціле. Це була перша у світі пушка, яка мала всі основні елементи сучасної гармати. Саме її конструкція визначила на довгий час тенденції розвитку гармат польової артилерії (ПА). Ідеї та конструктивніі рішення Барановського були признані артилерійськими конструкторами усього світу.
На всіх етапах свого вдосконалення артилерія залежала від стану промисловості, науки та техніки у країні, від поглядів військових фахівців на тактику ведення бою.
 
Буксируємі гармати польової артилерії виробництва СРСР
 
Друга світова війна підтвердила, що артилерії належить головна роль у вогневому ураженні противника у всіх видах бою. Артилерійські системи, що були створені у Радянському Союзі у 30-40-х роках ХХ сторіччя, -76 мм дивізійна пушка (ДП) ЗІС-3, 85 мм ДП Д-44, 122 мм гаубиця (Г) М-30, 152 мм Г Д-1 у роки Великої Вітчизняної війни показали свою високу ефективність та надійність. Ці артилерійські системи показували свою перевагу не тільки над озброєнням німецької армії, а і перевосходили за своїми тактико-технічними та експлуатаційними характеристиками гармати, які були на озброєнні військ держав антигитлеровської коаліції. Основними з таких артилерійських систем були гаубиці американського виробництва – 105 мм Г М2А1 та 155 мм Г М1А2.
Але згодом час брав своє та вимагав створення нових артилерійських систем з більш якісними показниками. Лідером у створенні буксируємих гармат на довгий час став Радянський Союз.
Однією з перших більш вдалих гармат, створених радянськими конструкторами у післявоєннний час, стала 130 мм пушка (П) зразку 1953 р., яка отримала індекс М-46. Вона була призначена, у першу чергу, для боротьби з артилерією та ураження об’єктів, розташованих у тилу противника. Поставки пушки на озброєння почались у середині 50-х років. Пушка експортувалась у більш, чим 40 країн світу, та в
Фото Капча