Розвиток емоційної пам'яті дітей раннього віку

Актуальність теми дослідження. Оптимізація сучасного життя українського суспільства в його гуманітарному, соціально-економічному й політичному аспектах виражається в гуманізації наукових психологічних досліджень. Людина все більш повно й адекватно відбивається в психології та-кою, якою вона є в дійсності, що перетворює дослідження емоційної пам’яті на актуальне завдання вітчизняної психологічної науки. Гуманізація сучасної психології пам’яті виражається у зростанні значущості досліджень «некогнітивних» форм пам’яті, зокрема, емоційної.

Емоційна пам’ять істотно відрізняється від «когнітивних» видів пам’яті (образної, словесної). Це стосується специфіки мнемічного процесу й мнемічного «продукту», природи «емоційної інформації, що запам’ятовується», характеру зв’язку пам’яті з фізіологічними процесами й станами, міри піддатливості емоційної пам’яті впливам соціального середовища, місця емоційної пам’яті в мнемічній системі особистості, специфіки її внеску в психічну регуляцію діяльності й спілкування, міри опосередкованості емоційної пам’яті мовленням, міри її довільності й можливості контролю за нею з боку суб’єкта та ін. 

Розробка концепції розвитку емоційної пам’яті у ранньому віці є актуальною для розв’язання низки практичних завдань, що виникають у цей час у житті суспільства. Трансформація структур емоційної пам’яті супроводжує процеси переживання особистісних криз, зокрема, кризи раннього віку (трьох років) і породження нових життєвих змістів. Звертання до емоційно насичених образів пам’яті являє собою один з механізмів вольового зусилля.

Тому спеціальне вивчення емоційної пам’яті необхідне для подальшого розвитку загальної психології пам’яті. Без цього неможливо побудувати логічно завершену теорію мнемічних процесів людини, що могла б бути науковим підґрунтям для вирішення практичних психологічних проблем навчання (загального й професійного), виховання, психотерапії, соціальної адаптації, медицини, бізнесу й політики.

Організація експериментального дослідження емоційної пам’яті у ранньому віці має певну специфіку має (незастосовність принципу повторення, труднощі реєстрації результатів запам’ятовування й відтворення, загроза втрати предмета дослідження при врахуванні лише фізіологічних показників, відсутність зовнішнього критерію для контролю результатів відтворення, специфіка пред’явлення «стимульного матеріалу», обмеженість у маніпуляції змінними тощо). Спеціальне дослідження емоційної пам’яті необхідне для розробки й обґрунтування нових підходів в організації й плануванні експериментів у даній науковій царині.

Стан дослідження проблеми. У радянський і пострадянський час питаннями функціонування емоційного досвіду особистості займалися М. Бадалян і А. Міронов [2], А. Баллон [6], Л.С. Виготський [13], Є.А. Громова [15], А.В. Запорожець і Я.З. Неверович [23, 48], Г.О. Люблінська [38], В.К. Вілюнас та Ю.Б. Гіпенрейтер [47], Н.М. Трунова [52] та ін.

У працях українських вчених Л. М. Безкоровайна [7], Т.В. Дуткевич та В.А. Яцюк [9], Л. Гураш [16], Р. В. Павелків та О. Г. Цигипало [18], М.А. Кузнєцов [34], Л. М. Лисенко [36], Е. Шийко [56] та інших розкриваються механізми функціонування емоційної пам’яті в структурі психічних і соціальних здібностей, у мовленні, у навчальній діяльності, у процесі психотерапії. 

Об’єкт дослідження - емоційна пам’ять дітей раннього віку.

Предмет дослідження - структура і функції, механізми розвитку емоційної пам’яті в структурі особистості дитини раннього віку,.

Мета дослідження - здійснити теоретичне й емпіричне дослідження закономірностей розвитку і функціонування емоційної пам’яті дитини раннього віку в межах структурі особистості.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження було сформульовано наступні завдання:

• з’ясувати особливості психічного розвитку дітей раннього віку;
• проаналізувати розвиток мнемічних процесів дітей у ранньому віці;
• визначити особливості розвитку емоційної пам’яті у ранньому віці.
• емпірично дослідити особливості розвитку емоційної пам’яті дітей раннього віку;
• розробити і апробувати методику корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку з розвитку емоційної пам’яті.

Методи дослідження. Предмет дослідження і його спрямованість зумовили використання комплексу теоретичних і емпіричних методів у їх взаємозв’язку. Використовувалися методи: теоретичні - теоретико-методологічний та історико-генетичний аналіз, узагальнення, систематизація; емпіричні - спостереження, бесіда, експеримент; математико-статистичної обробки даних.

База дослідження. Дослідження проводилося на базі дошкільного навчаль-ного закладу смт Квасилів У якості досліджуваних приймали участь 119 дітей віком від 1 до 3 років.

Наукова новизна і значення дослідження. Здійснено методологічний та історико-психологічний аналіз концепцій емоційної пам’яті, створених у руслі різних психологічних шкіл і напрямків; розроблено структурно-функціональну модель емоційної пам’яті; виокремлено, теоретично й емпірично обґрунтовано функції емоційної пам’яті в структурі й динаміці розвитку особистості; запропоновано систему методичних рекомендацій для розвитку емоційної пам’яті дітей раннього віку.

Структура роботи. Робота містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг роботи склав 59 аркушів.