Розвиток гнучкості у школярів 11-16 років які мають затримку психічного розвитку

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

підсунути руки вперед. Використовують наступне обладнання, необхідне для тесту: стіл або коробка довжиною 45 см, шириною 35 см і висотою 32 см. На верхній частині коробки кріпиться дошка довжиною 55 см і шириною 45 см. При цьому вона повинна виступати на 15 см над боковою частиною коробки, в яку впираються ноги. Шкала від 0 до 50 см маркірується по середній лінії цієї дошки; на дошку кладуть лінійку довжиною 30 см, не закріплюючи її. Цю лінійку досліджуваний повинен переміщувати по столу прямими руками. Оцінка: найбільша відстань від краю дошки до лінійки. Наприклад, досліджуваний у вихідному положенні, поклавши руку на дошку, перемістив лінійку на 15 см. Потім, виконавши тест, відсунув її ще на 7 см. Його оцінка – 22.

Результати дослідження та їх обговорення. На основі результатів тесту „Рухливість в кульшовому суглобі” встановлено, що з віком з 11 до 16 років гнучкість покращується у хлопців та дівчат які навчаються у загальноосвітніх школах, та у дівчат з затримкою психічного розвитку. У хлопців з затримкою психічного розвитку рухливість в кульшових суглобах знижується (табл., 1, рис. 1, 2).

Загальний приріст гнучкості за період з 11 до 16 років більший у дівчат які навчаються у загальноосвітніх школах (ЗОШ) у порівнянні з затримкою психічного розвитку (ЗПР). У дівчат які навчаються у загальноосвітніх школах (ЗОШ) відмічено такі періоди інтенсивного покращення даної якості: з 11 до 14 років та в 17 років. У школярів, у дівчат 11-16 років з затримкою психічного розвитку (ЗПР), виявлено такі період збільшення гнучкості: з 11-12 та 15-16. З 12 до 14 років рухова якість гнучкість у них знижується.

Встановлено, що гнучкість у хлопців з ЗПР не відрізнялась від контролю в 11-12 років (Р<0, 05) та була статистичною значимо нижчою у в 13 (Р<0, 05) та 14-16 років (Р<0, 001).

Вивчення гнучкості за тестом “Рухливість в кульшовому суглобі” показало, що гнучкість у дівчат з ЗПР в усіх вікових групах була статистичною значимо нижчою як у контрольній групі в 11 років (Р<0, 05) та у в 12-16 років (Р<0, 001).

Таблиця 1

Вікові та статеві особливості розвитку гнучкості за тестом „Нахил вперед з положення сидячи” у школярів які навчаються у загальноосвітніх школах (ЗОШ) та з затримкою психічного розвитку (ЗПР)

Вік, рокиГрупиXSxSV% tР

Хлопці

11ЗОШ17, 295, 380, 5431, 1-0, 208<0, 01

ЗПР17, 133, 990, 5523, 3

12ЗОШ17, 305, 740, 4233, 2-0, 755>0, 05

ЗПР16, 696, 010, 6936, 0

13ЗОШ18, 656, 020, 5832, 3-2, 416<0, 05

ЗПР16, 834, 690, 4727, 9

14ЗОШ20, 065, 820, 5729, 0-3, 934<0, 001

ЗПР17, 054, 550, 5126, 7

15ЗОШ21, 086, 280, 6229, 8-4, 880<0, 001

ЗПР16, 156, 610, 8040, 9

16ЗОШ22, 275, 290, 6123, 8-5, 337<0, 001

ЗПР16, 215, 830, 9636, 0

Дівчата

11ЗОШ19, 825, 760, 4629, 1-2, 492<0, 05

ЗПР17, 704, 250, 7224, 0

12ЗОШ21, 275, 180, 3524, 4-3, 400<0, 001

ЗПР18, 245, 260, 8228, 9

13ЗОШ22, 805, 480, 4224, 0-4, 122<0, 001

ЗПР18, 226, 421, 0335, 2

14ЗОШ23, 505, 790, 4724, 6-5, 190<0, 001

ЗПР17, 976, 350, 9635, 3

15ЗОШ23, 006, 870, 5529, 9-4, 271<0, 001

ЗПР18, 644, 720, 8625, 3

16ЗОШ26, 635, 950, 5022, 3-3, 991<0, 001

ЗПР20, 137, 281, 5536, 2

Для розуміння методики розвитку гнучкості необхідно уяснити фактори, які визначають рівень гнучкості [7, 10]. Гнучкість визначається, перш за все, еластичними якостями м’язів, сухожиль, шкіри, ефективністю нервової іннервації м’язів, об’ємом м’язів, які оточують суглоб, а також рівнем розвитку сили і рівнем координації рухів.

Визначаючи еластичну характеристику м’язів необхідно усвідомити, що скорочувальні елементи м’язів спроможні збільшити свою довжину на 30-40% по відношенню до стану спокою. Тобто, у самій морфологічній будові м’язи спроможні розтягатися, що надає можливість виконувати рухи з великою амплітудою.

Рис. 1. Вікова динаміка розвитку гнучкості за показниками тесту „Рухливість в кульшовому суглобі” у хлопців 11-16 років які навчаються у загальноосвітніх школах (ЗОШ) та з затримкою психічного розвитку (ЗПР)

Примітка: рівень статистичної значимості різниці: * – р<0, 05, ** – р<0, 01, *** – р<0, 001.

Рухливість суглобів обумовлюється формою м’язів і особливостями фасцій. Особливість розташування сухожиль у м’язах з перистою будовою передбачає їх меншу спроможність розтягатися, ніж у веретеноподібних м’язах, які мають меншу площу взаємодії м’язової і сухожильної маси.

Найнижчим рівнем якості розтягання володіють зв’язки, сухожилля, фасції, апоневрози. Їх будова забезпечує незначну спроможність розтягнення і велику міцність на розрив. Тому під час тренувань еластичність сухожилля, зв’язок суттєво підвищується за рахунок підвищення міцності. Проте, ефекту спроможності розтягуватися при цьому не відмічається.

При виконанні вправ з надмірною амплітудою в дію може вступати захисний сухожильний рефлекс, який перешкоджає подальшому розтягненню м’язів. Тому гнучкість значною мірою залежить від здатності поєднувати напруження м’язів, що виконують рух, із розслабленням м’язів, що розтягуються [13].

Рис. 2. Вікова динаміка розвитку гнучкості за показниками тесту „Рухливість