Розвиток критичного мислення майбутніх учителів іноземної мови як умова їхньої підготовки до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників.

Цей метод є основою навчання мислити критично. 6 капелюхів різного кольору представляють собою 6 моделей мислення. Для впровадження цього метода у роботу із групою кожен учасник повинен підготовити 6 різнокольорових капелюхів, які метафорично позначають тип мислення, що використовується студентом у даний момент. Надягаючи чи знімаючи той чи інший капелюх, учасник дискусії сигналізує своє відношення до тезісу, що обговорюється. Тільки у цьому випадку учень має право проілюструвати вербально свій вибір капелюху. Коли робота ведеться у групі, всі члени групи одягають капелюхи одного кольору.

«Мені здається, нам необхідно мислення білого капелюху з цього питання…» означає «Давайте пропустимо дані аргументи й пропозиції та подивимось на об’єктивні дані».

Цей колір розкриває інтуїцію, почуття, емоції. Червоний капелюх дозволяє учаснику висувати своє інтуїтивне відношення, не намагаючись логічно пояснити його. «Надягаючи свій червоний капелюх, я вважаю цей довід жахливим!» Звичайно почуття дійсні, щирі, а логіка фальшива. Червоний капелюх надає змогу тому, хто навчається, висловлювати своє відношення до предмету, що обговорюється на даний момент.

Цей колір – заперечення. Найбільш цінний капелюх. Він ні в якому разі не негативний. Чорний капелюх використовують, щоб звернути увагу на те, що припущення не відповідає фактам. Він завжди логічний.

Цей колір розкриває позитивну логіку. Його використовують для припущення результатів пропонованих дій, а також для позначення цінності того, що вже мало місце.

Це колір креативності, альтернатив, цікавих пропозицій.

Це колір контролю за процесом дискусії. Від контролює не предмет обговорення, а сам процес обговорення. «Надягаючи свій синій капелюх, я відчуваю, що по даному питанню нам необхідно звернутися до мислення зеленого капелюха!»

Гармонійно розвинена освічена особистість не може бути закостенілою у своїх поглядах. Вона завжди повинна бачити у будь-якому феномені неоднозначність, тому мета цього виду діяльності полягає в тому, щоб заохотити учнів до пошуку позитивних особливостей (П=плюс), негативних особливостей (М=мінус) та цікавих моментів (Ц=цікавий) даного феномену, ситуації. Цікаві моменти не можуть бути позитивними або негативними, їх просто важливо відмітити.

Хід гри: Викладач вирішує, чи даний вид діяльності буде проходити в індивідуальному режимі чи в груповому. Якщо необхідна групова робота, то аудиторія поділяється на групи. Необхідно пояснити, що позначає ПМЦ, далі надається твердження, пропозиція або ситуація. Завдання тих, хто навчається, записати для нього якомога більше ПМЦ.

Викладач записує твердження на дошці. Студентам надається 5-10 хвилин, щоб скласти список всіх «плюсів», «мінусів» та цікавих моментів з даного питання.

Завдання перевіряється усно. Часто цікаві моменти можуть викликати дискусію.

Приклади ПМЦ тверджень.

Уряд прийняв рішення, що народ повинен харчуватися виключно у ресторанах фаст фуд. Більше не існуватимуть кафе, продуктові магазини, базари.

Місцевий уряд розглядає питання про те, щоб прибрати всі місця для сидіння із міського транспорту.

Наприкінці 9-го класу вчителі вирішують, яку професію їхні учні повинні обрати.

У 2007-2008 навчальному році вчителі школи не повинні будуть вести ніякої документації стосовно процесу навчання.

У наступному році єдиним завданням шкільних вчителів буде складання комп’ютерних програм для навчання їхніх учнів.

Уряд вирішує, що система середньої освіти в Україні повинна звернутися до традицій радянської системи середньої освіти.

Твердження або ситуація ПМЦ може мати місце не тільки у контексті загальної теми, вони можуть виникати як тема для обговорення будь-якої статті, новини, оповідання тощо.

За допомогою цієї форми роботи викладач заохочує студентів висловлювати власну думку за темою. Вона також забезпечує можливість для студентів пізнати думку своїх товаришів.

Хід гри: Викладач розвішує 4 аркуші паперу (на одному з яких написано «Згоден», на іншому «Не згоден», далі «Частково згоден», «Частково незгоден») у різних кутах аудиторії. Студенти встають зі своїх місць. Викладач читає твердження. Із метою полегшення введення студентів у курс справи ми рекомендуємо починати із нейтрального твердження (наприклад, «Сьогодні вівторок»). Студенти повинні перейти до кута, де знаходиться аркуш паперу, що відбиває їхнє ставлення до даного твердження. Викладач надає можливість деяким з них пояснити свій вибір. Всі ідеї та думки гідні поваги, що спонукає учасників спілкуватися вільно, але із використанням тематичного вокабуляру.

Учні повинні відвідувати кожне заняття.

Освіта допомагає тим, хто навчається стати кращими громадянами.

Школа надає всім учням рівні можливості навчатися.

Якщо ти закінчуєш Університет, то будеш заробляти більше грошей.

Система освіти в Україні досконала.

Система освіти в Х-країні недосконала.

Вчителі важливі не менше за докторів.

Всі учні повинні вивчати іноземну мову.

Учні повинні носити уніформу.

Батьки повинні завжди розуміти своїх дітей-підлітків та дозволяти їм почуватися вільно, тому що їхні діти вже дорослі.

Система шкільної освіти в Україні повинна бути такою суворою, як у Японії (висловлюючи власну думку з даного питання учні повинні використовувати методи контрастивного аналізу, тому що говорячи за наданою темою вони повинні показати знання як української, так і японської системи освіти).

Я знаю, ким хочу бути, коли закінчу школу.

Я зможу працювати ким завгодно.

Мені потрібна вища освіта, щоб працювати тим, ким я хочу.

Дуже важливо мати роботу, на якій мене будуть високо цінити.

Дуже важливо мати роботу, на якій я зможу заробляти багато грошей.

Дуже важливо мати роботу, на якій я зможу допомагати людям.

Інтерактивний особистісно-орієнтований підхід, що примушує студентів мислити критично, забезпечує їм можливості працювати у парах, групах або командах, об’єднує їх знання та допомагає вчитися один у одного. Студенти працюють разом, обмінюються інформацією, обговорюють реальні злободенні цінні для їх життя та розвитку теми, вирішують проблеми, використовують інші специфічні завдання. Викладач у цій атмосфері виконує роль фасилітатора, репрезентуючи класу різні види діяльності, заохочуючи студентів до пошуку інформації, самостійної роботи, висловлювання власної думки. Ми вважаємо, що студенти навчаються говорити та спілкуватися іноземною мовою краще та швидше, якщо їм пропонуються завдання, що стимулюють мислення та є особистісно значущими для них.

• вивчити думку студентів щодо видів, які занесені у «Червону книгу»;
• обговорити, чому люди цінують деякі форми життя більш за інші;
• допомогти студентам дійти висновку про екологічну необхідність та цінність усіх видів рослин та тварин;
• заохотити аудиторію приймати рішення спільно у групі, аргументовано доводити свою думку, навчитися слухати іншого.

Викладач розподіляє аудиторію на групи та забезпечує кожного студента аркушем паперу із списком видів рослин та тварин, що сьогодні знаходяться на межі вимирання (наприклад, журавель, кувшинка, індійський пітон, горбатий кіт, сніжний барс, польова миша, гігантська панда, сірий кажан, філіппінський орел, метелик). Після чого необхідно пояснити незрозумілий вокабуляр. Студенти працюють у групах, класифікуючи подані види рослин та тварин у порядку у залежності від їх пріоритету щодо рятування. Через 10 хвилин міжгрупової дискусії представники кожної групи по черзі оголошують свої списки. За результатами даних списків викладач складає загальну таблицю результатів на дошці. Далі має місце дискусія з таких питань:

1. Які форми життя, на вашу думку, більш важливо врятувати: рослини, що знаходяться на межі зникнення чи тварини? Чому?
2. За яким критерієм ви склали список: корисність для людства? Зовнішня краса? Розмір? Види, що проживають у вашій місцевості?
3. Чому більшість людей зацікавлена у рятуванні більших, красивіших тварин, а ніж маленьких, зовнішньо неприємних?

Студентам пропонується взяти інтерв’ю у 4-5 людей та дізнатися, наскільки вони обізнані щодо видів, які знаходяться на межі вимирання. В інтерв’ю студенти просять респондентів назвати 5 видів рослин та тварин названої категорії. Після чого вони сумують отриману інформацію у короткому письмовому звіті. Коли звіти зачитано у аудиторії, викладач організовує дискусію щодо способів інформування людей про важливість існування всіх видів.

В процесі цілеспрямованої систематичної роботи над розвитком вільного критичного мислення, майбутні учителі активно вступають у комунікацію, набувають навички монологічного та діалогічного мовлення та оволодівають уміннями висловлювати власну думку іноземною мовою завдяки матеріалам для читання та аудіювання, що містять у собі внутрішню неоднозначність, і таким чином провокують роботу мислення студентів, відчуття внутрішньої необхідності зібрати факти, аргументувати власну позицію, дійти об’єктивних висновків. Саме цей процес критичного осмислення набагато важливіший у формуванні особистості, ніж досягнення певного результату навчання. Постійна робота мислення веде до розвитку самостійності того, хто навчається, внаслідок чого відбувається плідна робота над виявленням особистих здібностей, нахилів, способів вирішення навчальних завдань, а також до розвитку комунікативної компетенції студентів, що є необхідною умовою формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників.

 

 

1. Векслер С. І. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. – К. : Радянська школа, 1971. – 59с.
2. Максименко С. Д. Індивідуальні особливості мислення дитини. – К. : Знання, 1977. – 48с.
3. Adrianne Sklar, Mary Lee Wholey Critical Explorations // Heinle and Heinle Publishers – 1996. – 238p.

 

Гладка Олена Валентинівна

Криворізький державний педагогічний університет

викладач кафедри англійської мови та літератури з методикою викладання

спошукувач кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університета

50000, м. Кривий Ріг, вул. Харитонова, 22/41

Тел. : (дом) 8- (0564) -28-04-68

(моб) 8-067-392-33-23

 

У статті «Розвиток критичного мислення майбутніх учителів іноземної мови як умова їхньої підготовки до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників» автор розкриває необхідність систематичної цілеспрямованої роботи із розвитку самостійного критичного мислення студентів факультетів іноземних мов вищих закладів освіти у процесі формування їхньої готовності до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників.

Актуальність роботи визначається змінами у сучасному суспільстві, потребі у професіоналах, що здатні вільно, активно й критично мислити, переходом від традиційного до особистісно-орієнтованого навчання і, як наслідок, пошуком нових шляхів підготовки майбутніх педагогів у вищій школі.

У статті розкривається поняття «критичне мислення», наголошується на необхідності зміни ролі викладача у роботі із студентами, врахування особистих способів засвоєння нових знань; пропонується система завдань для розвитку критичного мислення студентів, які згодом можуть бути ними використані у роботі із старшокласниками.

Автор вважає, що постійна робота із розвитку критичного мислення майбутніх учителів іноземної мови веде до усвідомлення ними унікальності власного «Я», самостійності, внаслідок чого відбувається плідна робота над виявленням особистих нахилів, здібностей, талантів, а також до розвитку комунікативної компетенції, що є необхідною умовою формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників.

Рецензент: доктор педагогічних наук, професор Л. В. Кондрашова