Розвиток культури здоров’я та безпеки молоді засобами рекреативних технологій

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

рекреаційні технології, екстремальні види відпочинку є засобами, що дозволять зміцнити і розвинути здоров’я всіх бажаючих.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Актуальність даного дослідження може бути розглянута крізь призму важливості рекреаційного туризму, як суспільного явища, що дозволяє формувати свідоме ставлення до власного здоров’я та виховувати культуру безпеки. Задля повноцінної організації туристичних екстремальних подорожей та зведення до мінімуму загрози здоров’ю туриста необхідне ретельне дослідження всіх понять, явищ, процесів та відношень, які характеризують екстремальні види спорту. Вникає потреба визначення методологічних і теоретичних підходів до проектування педагогічної системи формування культури безпеки в рекреаційному і спортивному туризмі та альпінізмі.

Об’єктом дослідження стали психологічні особливості молодих людей 17-26 років, які займаються екстремальними видами спорту та програми підготовки аматорів і спортсменів альпіністів і туристів з погляду формування культури безпеки і здоров’я.

Мета статті. Метою нашого дослідження було з’ясування можливості підвищення рівня культури безпеки та здоров’я засобами рекреаційних технологій. Очікується виявити психологічні й особистісні характеристики, рівень схильності до ризику молодих людей, які визначають рівень безпеки при занятті екстремальними видами спорту, причини небезпечної поведінки, можливість використання програм підготовки туристів та альпіністів для формування валеологічної культури.

Виклад основного матеріалу. При виконанні дослідження використовувались методики: «Діагностика ступеня готовності до ризику» Шуберта, визначення психологічної атмосфери в групі (по шкалі Фідлера), методики А. І. Мартинова, модифікована методика Л. Сонді, педагогічні спостереження, аналіз інструкторських характеристик учасників альпіністської бази, аналіз педагогічних систем виховання культури безпеки; корекція навчальних програм психологічної і фізичної підготовки молоді для формування навичок культури здоров’я і безпеки засобами рекреаційних технологій. До уваги брались також психофізіологічні показники: рівень агресії, фрустрації, ригідності та тривожності за тестом А. Уесмана і Д. Ригна, та Г. Айзенка. Методи, які ми обрали для вивчення ступеню схильності до ризику в екстремальних видах рекреації та впливу особистісних характеристик молоді на рівень культури безпеки та здоров’я є інформативними і, водночас, доступними для лікарського контролю та самоконтролю в умовах походу.

Респондентами були фахівці й аматори з гірськолижного спорту, туризму та альпінізму. Вивчалися профілі особистості та ступінь схильності до ризику у 36 спортсменів, які займаються екстремальними видами спорту та 32 респондентів контрольної групи студентської молоді Чернівецького національного університету. В експерименті приймала участь група молоді віком від 20 до 25 років (21 юнак і 15 дівчат). До неї увійшли студенти, які займаються гірським туризмом стрибками з парашутом, гірськими лижами, альпінізмом. Контрольну групу склали молоді люди, які ведуть практично здоровий спосіб життя і не займаються екстремальними видами спорту (17 юнаків і 15 дівчат). Респонденти обох груп здобувають або здобули вищу освіту, не одружені, з приблизно однаковим фінансовим становищем. Дослідження психологічного профілю показали, що лише у 37, 5% він був у межах норми та мав характеристики добре збалансованої особистості. Схильність до конфліктності, образливості та брехливості показали 7, 1% обстежених. У 27, 58% обстежених виявлено фрустрацію та у 54, 98% – виражену агресивність. У респондентів експериментальної групи виявлені певні характерні особистісні риси. На соціальному рівні у досліджуваних спостерігалися жертовність, прагнення захищати інших, жага до життя, твердість, потяг до об’єктивності, схильність до люті, «вибуховості», надчутливість, занижена самооцінка. За середнім профілем експериментальної групи виявили активне уникання невдач, потребу в розумінні, високу чутливість до впливу оточення, сентиментальність, прагнення знайти захист в особі сильної й авторитетної особистості, підвищення свідомого контролю, альтруїзм, кон- формність установок, доброзичливість, терплячість, самовідданість, тривожність, схильність до драматизації проблем, схильність перекладати відповідальність на інших, прагнення уникнути конфлікту незважаючи ні на що. Проявляються також товариськість, спонтанність, безпосередність поведінки, прагнення до лідерства, висока самооцінка, схильність до ризику, почуття суперництва, імпульсивність, заповзятливість, висока мотивація успіху, інтровертність. У осіб експериментальної групи може проявлятися де- віантна поведінка: манія величі, алкоголізм, наркоманія, хуліганство. У дівчат, які займаються екстремальними видами спорту, на відміну від юнаків спостерігається більша соціальна спрямованість, нижча депресивність і агресивність, підвищений прояв наївності, непослідовності.

Для респондентів контрольної групи характерні такі особистісні риси: спрямованість на задоволення вітальних потреб та пошук об’єкту любові, активність, самозбереження, потреба в набутті матеріальних благ, побудова ідеалу прихильності. В характерологічних рисах на соціальному рівні проявляється холодність, твердість, жага життя, наполегливість, потяг до об’єктивності, відчуття реальності, щедрість, марнотратність, раціоналізм, невірність, непомірність, любов до порядку, стереотипія, впертість. У разі виникнення симптомів порушення потягів спостерігаються садизм, садомазохізм, нестійкість, фетишизм, параної- дальні та шизоїдні риси.

Високим рівень готовності до ризику виявився у 38, 8% (14) респондентів експериментальної групи (показники більше +20 балів). Дуже високим – у 22% (8 осіб) – +28-+30 балів. Серед них 16 юнаків і 9 дівчат. У інших досліджуваних цієї групи рівень готовності до ризику був у межах від +17 до +23 балів, тобто від вище середнього до середнього рівня. Найвищу готовність до ризику – +28-+30 балів виявили у молодих людей, які займаються фрірайдом та сноубордингом. У респондентів контрольної групи показники готовності до ризику розподілились наступним чином: 6% (2 особи) показали високий рівень готовності, 20% (6 респондентів)