Розвиток малих підприємств в умовах вітчизняної економіки та визначення їх місця в економіці регіону

Вирішення цього завдання має зосереджуватися на таких основних напрямах:

• створення відповідної нормативно-правової бази;
• вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед: розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням; впровадити єдину вертикальну систему органів виконавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій; розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб'єктів підприємництва; удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об'єднань малого підприємництва; формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно: внести зміни та доповнення до Закону України «Про систему оподаткування» та інші закони, в яких передбачити скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб'єктів малого підприємництва; передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць;
• створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприєм­ництва;
• розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва;
• впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;
• забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов'язань;
• впровадити віднесений на собівартість витрат, пов'язаних з формуванням страхового фонду (ре­зерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств;
• ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредиту­вання малих підприємств;
• впровадити механізм використання незв'язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм;
• визначити чіткий порядок участі донорів і реципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги;
• організувати інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед: відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб'єктів малого підприємництва; розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва; створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва; проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності; організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків; запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва. [13; 90]

Дані пропозиції перегукуються з рекомендаціями МФК, основні з яких: спростити процедури реєстрації нових підприємств; пояснити та обмежити процедури ліцензування; знизити рівень податків; обмежити кількість податків; обмежити та спростити урядові нормативні акти; перейти до загальних міжнародних засад бухгалтерського обліку.

Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише «об'єктивною необхідністю» переходу до ринку, а й невід'ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-екомічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом незворотності економічних процесів.

Безумовно, суб'єкти малого підприємництва можуть розраховувати перш за все на власні сили, свої матеріальні та фінансові ресурси. У такому випадку державна підтримка не матиме характеру заохочення утриманства та розглядатиметься як щось постійне, та як основне джерело підвищення конкурентоспроможності і рентабельності.

 

 

Мале підприємство – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

При визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

Головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; неймовірно важкий тягар оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення.

Основними макроекономічними чинниками, які впливають на розвиток малого підприємництва, є: обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку; вкрай незначна інвестиційна активність, обмеженості кредитів.

Ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючи підприємств.

Подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання (в основному через подальшу тінізацію) цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

Формування державної політики розвитку малого підприємництва полягає у створенні цілісної системи його державної та громадської підтримки. Одним з дієвих механізмів розвитку підприємництва є прийняття, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, однойменної Програми та регіональних програм, які враховують специфіку кожної території і визначають пріоритети розвитку підприємництва.

Реалізація Програм створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств, приріст нових робочих місць, росту частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті, додаткових надходжень до бюджету, отримання додаткових товарних ресурсів, підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників; допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників, який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення.

 

 

1. Про підприємництво. ЗУ від 7. 02. 1991 р. №698- ХІІ.
2. Про підприємства в Україні. ЗУ від 27. 03. 1991 р. № 887- ХІІ.
3. Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Указ Президента України від 3. 07. 1998 р. № 727/98.
4. Азьмук Н. А. Управління розвитком малого підприємництва на регіональному рівні. Дис. канд. екон. наук. – К. : КНЕУ, 2003. – 212 с.
5. Акімова І., Кузяків О. Промислові підприємства середнього розміру в Україні // Пріоритети. – 2004. – № 8 (14), січень. – С. 20-28.
6. Блинов А. Малое предпринимательство. Организационные и правовые основы деятельности. – М. : Ось-89, 1997. – 336 с.
7. Варналій З. Тенденції становлення малого підприємництва в Україні // Ринкові перетворення, стр. 58-64.
8. Варналій З. С. Малий бізнес України: проблеми становлення та перспективи розвитку // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 62-63. – Стр. 4.
9. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К. : Вища школа, 1995. – 267 с.
10. Зарубежный опыт поддержки малого бизнеса / Под. ред. Клочко Ю. А. – К. : Исследовательский центр содействия развитию малого бизнеса «ВЕНЧУР», 1993. – 22 с.
11. Исследование условий формирования и развития малого бизнеса в Украине (научный отчет). – К. : Центр «Венчур», 1995. – 61 с.
12. Кузнєцова І. С. Фінансова підтримка малого підприємництва // Фінанси України. – 2001. – №6
13. Кузьмін О. Є., Загородній А. Т., Громяк Л. С. Малі форми підприємництва. Навчальний посібник. – Львів: Центр Європи, 1996. – Стр. 4-36.
14. Мале підприємництво в Україні. Збірник нормативно-правових актів / За ред. О. В. Кужель, А. К. Кінаха, В. В. Костицького. – К. : Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. – 190 с.
15. Малий бізнес України. Підприємці здатні відродити країну. – К. : Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні «Єднання», 1997. – 144 с.
16. Малый бизнес в СНГ и Восточной Европе: трудности роста (середина-вторая половина 90-х гг.) /Общ. ред. А. Ю. Чепуренко. – М. : РНИСиНП, 1997. – 392 с.
17. Орленко О. І., Клочко Ю. О. Аналіз бар’єрів для малого і середнього бізнесу в Україні. – К. : Звіт на замовлення проекту Н΄ЮБІЗНЕТ, 1998. – 64 с.
18. Орленко О. І., Клочко Ю. О. Бар’єри на шляху розвитку малого підприємництва в Україні//Підприємництво в Україні, №1, 1998. – С. 35-53.
19. Плоткін Я. Д. Підприємцю про підприємництво. – Львів, 1993. – Ст. 63-75.
20. Реверчук С. К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика. – К. : ІЗМН, 1996. – 192 с.
21. Сергійко О. В. Товариства взаємного кредитування як форма фінансування малого підприємництва //Фінанси України. 1999. – №7
22. Сизоненко В. О., Колесник Н. Ф. Методологічні аспекти фінансової діяльності суб’єктів малого підприємництва // Фінанси України. – 2000. – №12
23. Сирополис Н. К. Управление малым бизнесом: Руководство для предпринимателей. – М. : Дело, 1997. – 672с.
24. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник под ред. Е. С. Стояновой. М. : Перспектива, 1998. – с. 601 – 619 (Глава 4. 2 Финансовый менеджмент малого бизнеса)
25. Экономика предприятия: Учебник для ВУЗов / Ред. Горфинкеля В. Я., Швандара В. А. – М. : ЮНИТИ, 1998. – Стр. 92-117.
26. Я. А. Жаліло, Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні: Зб. наук. статей -К. : Альтпрес, 2002. -118 с.
27. Яценко Н. С Новым годом – годом дерегуляции? //Зеркало недели, №1, 5. 01. 98 г.
28. http: //www. dkrp. gov. uа – Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.
29. http: //www. rada. ua. – Офіційний сайт Верховної Ради в Interneti.
30. http: //www. ukrbusiness. com. ua/ – Офіційний сайт Всеукраїнської молодiжної організації Ради молодих пiдприємцiв України (РМПУ)