Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток пізнавальної активності учнів у позакласній роботі з біології як важливий показник ефективності навчально-виховного процесу

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Наталія Грицай
 
Розвиток пізнавальної активності учнів у позакласній роботі з біології як важливий показник
ефективності навчально-виховного процесу
 
Анотація
У статті охарактеризовано сутність пізнавальної активності учнів, різні підходи до її визначення. Проаналізовано сучасний стан позакласної роботи з біології в школах Рівненщини. Експериментально доведено ефективність форм і видів позакласної роботи з біології для активізації пізнавальної діяльності школярів.
 
Аннотация
В статье охарактеризована сущность познавательной активности учеников, разные подходы к ее определению. Проанализировано современное состояние внеклассной работы по биологии в школах Ровенщины. Экспериментально доказана эффективность форм и видов внеклассной работы по биологии для активизации познавательной деятельности школьников.
 
Annotation
The essence of pupils' cognitive work are characterized, different points of view to its definision are in the article. The article deals with the modern position of out-of-class activity in Rivne school' course of Biology. The effectiveness of forms and types of out-of-class work of Biologia which are directed to activisating pupils' cognitive work is substantiated in it.
 
Сьогодні світ змінюється так швидко, що просте нагромадження інформації стає малоефективним. Набагато важливішим є вміння працювати із цією інформацією: шукати, вибирати, систематизувати, застосовувати, відкидати. А це може зробити лише людина з високим рівнем наукового, творчого інтелекту.
У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті визначено головну мету української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства [1].
Система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами практичної та пізнавальної діяльності.
Ці завдання мають реалізовуватися в школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема біології. Значення біології в системі шкільної освіти обумовлене її місцем у формуванні загальної культури школяра, вихованні особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі. На вирішення цього завдання спрямоване оновлення змісту біологічної освіти, що вимагає перегляду організації навчально-виховного процесу.
Однак, як свідчить аналіз шкільних програм і підручників, інформаційне навантаження школярів з біології досить значне, що спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. В той же час ефективність навчального процесу великою мірою залежить від активності учнів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам'яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, що вивчаються. Вчитель уже практично перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в активізації самостійної пізнавальної діяльності школярів.
Хоча на уроках біології на даний час використовується багато різноманітних форм, методів і прийомів навчання, проте реалізувати їх не завжди вдається через пасивне сприйняття учнями навчального матеріалу. Саме тому обмежитись активізацією пізнавальної діяльності учнів тільки на уроках не можна. Потрібно всіляко підтримувати активність учнів у позакласній роботі та скеровувати її на поглиблене вивчення природи під час екскурсій, суспільно корисної роботи з охорони природи, спостережень і дослідів у куточку живої природи й на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, проведення біологічних вечорів, занять гуртків юннатів, позакласного читання та ін.
У методиці навчання біології з питань активізації пізнавальної діяльності учнів відомі праці М. М. Верзиліна, О. Д. Гончара, А. Н. Захлєбного, О. В. Каза-кової, А. І. Калугіна, Л. С. Романової, Д. І. Трайтака, В. І. Шулдиката ін.
Разом з тим необхідно зазначити, що на сьогоднішній день багато аспектів цієї проблеми ще достатньо не вивчені. Особливо це стосується досліджень комплексного характеру активізації пізнавальної діяльності учнів у позакласній роботі з біології, науково обґрунтованих рекомендацій та вивчення досвіду роботи вчителів із даної проблеми. Все це значною мірою знижує ефективність навчально-виховного процесу з біології, не дозволяє реалізувати можливості позакласної роботи з біології для активізації пізнавальної діяльності школярів.
На жаль, вивчення досвіду роботи вчителів-біологів показує, що наявні в школах форми й види позакласної роботи використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім врахуванням вікових особливостей учнів, без необхідного ускладнення змісту й характеру навчальної діяльності. Особливо це стосується учнів 6-9 класів. Причина цього не лише у відсутності належної уваги до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці вчителів-біологів до її проведення. Роль позакласної роботи з біології в активізації пізнавальної діяльності учнів недооцінюється.
Саме тому метою нашого дослідження є експериментальна перевірка ефективних форм і видів позакласної роботи з біології, орієнтованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи.
Аналіз літературних джерел із теми дослідження показав, що психологічні аспекти проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів висвітлювались у працях К. О. Альбуханової-Славської, Б. Г. Ананьева, Л. І. Божович, Д. М. Бого-явленського, Д. Б. Богоявленської, Л. С. Виготського, А. І. Гебос, Г. С. Костюка, В. А. Крутецького, О. М. Леонтьева, Н. О. Менчинської, С. Л. Рубінштейна, Н. Ф. -Тализіної, А. В. Фурмана, І. С Якиманськоїта інших.
У педагогіці значний внесок у розробку проблеми внесли такі вчені: Ю. К. Бабанський, Б. І. Коротяєв, О. П. Кондратюк, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, І. Т. 0-городников,
Фото Капча