Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток станово-представницьких органів влади у країнах середньовічної Європи

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
59
Мова: 
Українська
Ціна: 
1200 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Передумови формування станово-представницьких органів влади європейських країн
1.1. Поняття та особливості станово-представницької монархії
1.2. Передумови виникнення станової монархії у європейських країнах
2. Франція
2.1. Виникнення і розвиток французького парламенту як першого представницького органу влади
2.2. Фінансово-адміністративні органи влади
2.3. Законодавча та судова влада
3. Англія
3.1. Історичні умови виникнення станового представництва
3.2. Розвиток парламенту та формування його функцій
3.3. Середньовічні англійські міста як носії окремих владних повноважень
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Вивчення феодального суспільства неможливе без глибокого осмислення форм його державного розвитку. Будь-яка соціально-економічна формація, у тому числі й феодальна, являє собою складний суспільний організм, у якому виробничі відносини взаємодіють зі своєю надбудовою у вигляді держави, права й ідеології. Станова монархія, або феодальна монархія зі становим представництвом, вивченню якої присвячена курсова робота, представляє одну з відомих феодалізму форм держави, яка склалася в умовах політичної централізації.

Політична еволюція держави на цьому етапі особливо чітко, у порівнянні з попереднім періодом, виявляє такі своєрідні соціальні структури феодального суспільства, які відрізняє характерне поєднання не тільки класових, але й станових розходжень. 

Не зважаючи на те, що процеси формування станово-представницьких органів влади у Європі відбувалися понад сім століть тому, соціально-політична проблематика цього питання і досі лишається актуальною. Ця актуальність полягає, насамперед, у аналогічності сучасних суспільних процесів у державах із розвиненою демократією до політичної практики тих часів, наприклад, формуванням все зростаючого впливу крупних капіталістів в особі корпорацій різного спрямування на економічну і соціальну політику різних держав.

Об’єктом дослідження у роботі виступає станово-представницька монархія часів Середньовіччя як еволюційна форма, що змінила феодальний устрій і досягла певних успіхів у формування демократичних засад, а предметом – окремі представницькі органи влади, їх виникнення, особливості діяльності і розвитку.

Метою бакалаврської роботи є всебічний розгляд, дослідження і узагальнення особливостей виникнення та розвитку станово-представницьких органів влади у країнах середньовічної Європи.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи сформульовано наступні завдання дослідження:

  • аналіз передумов і причин появи феномену станово-представницьких органів влади у періодраннього Середньовіччя;
  • вивчення і конкретизація розподілу владних функцій між прототипами парламентів і монархічною владою;
  • встановлення аналогій і відмінностей у процесах формування станово-представницької монархії у різних країнах на прикладі Франції та Англії;
  • виведення висновків щодо наслідків виникнення і розвитку станово-представницьких органів влади у країнах середньовічної Європи.

Проблема станової монархії (особливо її французький варіант) відноситься до числа найважливіших, але далеко не вирішених у літературі проблем. Як у вітчизняній, так і закордонній медієвістиці (історії середньовіччя) немає спеціальних монографічних робіт, присвячених проблемі станової монархії. Однак вивчення її як частини політичної історії середньовічної Європи в окремих аспектах нараховує майже двовіковий період. 

Географічні межі виконання дослідження окреслюються на основі наявних історичних джерел, а тому у роботі виникнення і розвиток станово-представницьких органів влади розглядається на прикладі Франції й Англії, навколо яких пізніше сформували свої станові монархії Італія, Швеція, Германія, Іспанія та інші країни.

Значного успіху на шляху наукового пошуку домоглася буржуазна історіографія XIX століття. Нею була розроблена концепція соціально-політичної історії Європи з X по XV ст., основним змістом якої став процес державної централізації. Вона характеризувалася визнанням вирішальної ролі міст у цьому процесі, політико-юридичним розумінням феодалізму й ідеалізацією держави як органа, що забезпечує суспільний мир і соціальну гармонію. Головне, що привернуло увагу буржуазних учених - це вищий судовий орган середньовічної Франції - Паризький Парламент, і представницький орган - Генеральні Штати з їх обмежувальними можливостями стосовно центральної влади. Тому стосовно держави XIII-XV ст. вживається термін «обмежена» або «представницька» монархія. 

У історіографію проблеми становлення і розвитку станово-представницьких органів влади великий вклад внесла українська та російська медієвістика, у тому числі її теоретичну розробку. Особливо слід відзначити праці Є. В. Гутнової, зокрема, "Социально-политическое развитие стран Средневековой Европы" та "Сословная монархия как феномен развития стран Средневековой Европы", у яких грунтовно і чітко викладені шляхи і напрямки виникнення, розвитку і перетворення станової монархії на території Західної Європи протягом X-XVI століть.

У цих працях Є. В. Гутнова розглядає як соціально-політичний, так і кульутрний світ епохи, посилаючись на документальні джерела, дає пояснення глобальним історичним процесам еволюції форм державного устрою після падіння Римської імперії, основну увагу звертаючи на Францію та Англію як найяскравіших представників тогочасного розвиненого феодального суспільства. На її думку, вирішальними в становленні цієї форми феодальної держави дослідники вважають зміни в соціально-економічному житті, пов'язані з розвитком у першу чергу міст і товарно-грошових відносин. Оцінка обмежувальної ролі представницьких зборів дається в тісному зв'язку з визначенням класової природи цієї державної форми. 

Загалом джерельна база дослідження грунтується на роботах Є. В. Гутнової та її учнів - Ю. І. Писарєва, Т. С. Федорової, П. А. Леонової. Помітно просунули вивчення цієї проблеми дослідження окремих аспектів історії станової монархії у Франції Н. А. Сидорової, А. Д. Люблінської, Н. І. Хачатурян.

Практична значимість виконаної роботи полягає у можливості використання опрацьованих та узагальнених матеріалів для подальшої роботи над більш вужчою тематикою, а також формуванні чіткого уявлення про суспільно-історичні та державотворні процеси, які відбувалися на теренах середньовічної Європи.

 

Список використаних джерел: 
  1. Батыр К. И. История феодального государства Франции. – М., 1975.
  2. Виноградов П.Г. Исследования по социальной истории Англии в средние века. – СПб: Стилос, 1987.
  3. Виноградов П.Г. Средневековое поместье в Англии. - СПб, Стилос, 2001.
  4. Всемирная история, т. 9. – Минск: Литература, 1997.
  5. Всемирная история, т.4. - М.: АНСССР, 1984.
  6. Всемирная история: Учебник для вузов/ Под ред. -Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997.
  7. Всеобщая история государства и права/уч. для вузов: в 2-х т. - М.: Остожье, 1998.
  8. Галанза П. Н. Феодальное государство и право Франции. – М.: изд. МГУ, 1983.
  9. Глебов А.Г. Политические идеи и практика государственного управления в Англии в эпоху средневековья. – Воронеж, 1999.
  10. Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. - М.: Мысль, 1989.
  11. Гутнова Э. В. Сословная монархия как феномен развития стран Средневековой Европы. – М.: СППА, 1988.
  12. Гутнова Э. В. Социально-политическое развитие стран Средневековой Европы. – М.: СППА, 1990.
  13. Документы по истории Франции середины ХVI в. // Средние века. - М., 1978-1981.
  14. Дымовой В. В. Возникновение парламента и складывание сословной монархии в Англии (13-15 вв.). – СПб: Фор-Пресс, 2002.
  15. Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск: изд. ФАП, 1994.
  16. Е.Н. Кириллова
  17. Елисеев В. П., Салостов А. Р. Франция: Средневековье. – М.: Культура, 1988.
  18. Зайцев И. Средневековые сословно-представительные учреждения (Англия и Франция)//История средних веков. – М., 1998.
  19. И.С. Филиппов. Средиземноморская Франция в раннее Средневековье. Проблема становления феодализма. М., 2000
  20. История государства и права зарубежных стран. – М., 1980.
  21. История Европы с древнейших времен до наших дней. Академическое издание в 8 томах / под ред. Мостового А. А. – М.: Лента-Р, 2002.
  22. История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. / под. общ. ред. Аненкина В. Д. и др. - М.: Антик, 1994.
  23. История Европы. От средневековья к Новому времени (конец XV первая половина XVII ст.). - М.: Наука, 1993.
  24. История мировой культуры. Наследие Запада: Античность - Средневековье - Возрождение: Курс лекций / Отв. ред. С.Д. Серебряный Ин-т "Открытое о-во". - М.: Изд-во РГГУ, 1998.
  25. История средних веков. - М.: Наука, 1970.
  26. История Франции / под ред. Д. Н. Егорова. - М.: Мысль, 1972.
  27. История Франции в 3 т. / сост. Семенихина В. Л. и др. – М.: Наука, 1972.
  28. Каролингская эпоха. Из истории Западной Европы в раннее Средневековье: Сб. док. Казань, 2002
  29. Клосс Б.М., Назаров В.Д.Средневековье. Исторические исследования. – СПб: ФОБОС, 1995.
  30. Косминский Е.А., Удальцов А.Д Социальная история средневековья. Деревня и город позднего средневековья., Т. 2, М.: Наука, 1987.
  31. Ладыгин Ф. К. и др. Поздний французский феодализм как прототип сословного правительства в Европе // Материалы семинара медиевистов в Санкт-Петербурге, 2000.
  32. Ладыгин Ф. К. Особенности развития сословной монархии в позднем Средневековье // Материалы семинара медиевистов в Санкт-Петербурге, 2000.
  33. Левицкий Я. А. Город и городское ремесло в Англии в Х-XII вв. - М.: Наука, 1970.
  34. Набатова О. Рождение средневековой Европы. – Казань, 2000.
  35. Петрушевский Д.М. Очерки из истории английского государства и общества в средние века. – М.: Наука, 1990.
  36. Сидоров А.И. Организация власти во Франкском королевстве в VIII-IX вв. – М.: АН СССР, 1986.
  37. Сказкин С. Д. Из истории социально-политической и духовной жизни Западной Европы в средние века/материалы научного наследия. - М.: Мысль, 1981.
  38. Сказкин С. Д. История средних веков. - М.: Мысль, 1980.
  39. Тавминов С. В. Западноевропейская средневековая государственность. - М., 1995.
  40. Таникеева А.Г., Таникеев П. А. Франция и Англия: соседи или враги (материалы к семинарам по истории Средневековья для студентов ВУЗов). – М.: изд. МГГИ, 2002.
  41. Темнов Е. И. Формирование буржуазного политического мышления Средневековья // История государства и права. - № 11. - 1989.
  42. Фолкина В.О., Тихая О. К. Развитие государств Западной Европы. - М.: Харвест, 2000.
  43. Хачатурян Н. А. Возникновение Генеральных Штатов во Франции. - М., 1976.
  44. Хачатурян Н. А. Сословная монархия во Франции XIII-XV вв. - М.: Высшая школа, 1989.
  45. Хрестоматия по истории средних веков. - М., 1961.
  46. Худобец А. Франкская империя в эпоху Средневековья. – М.: Наука, 1990.
  47. Цатурова С.К. К проблеме формирования "параллельного дворянства" во Франции в ХІV-ХV вв. // Отечественная медиевистика, №№ 3-4, 1988.
  48. Чебин А. П. Власть и политическая культура в средневековой Европе. Ч. 1. - М.: изд. МГГИ, 1992.
  49. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. - М., 1973.
  50. Швонин Ю. Е. Имперская идея и проблема государственности в Западной Европе. - М., 1993.
11371
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).