Розвиток технічних навичок учнів-початківців в умовах нетрадиційних форм уроків ДМШ

Аткуальність теми дослідження. Динамічний розвиток суспільно-політичного та культурного життя України спонукають вітчизняну педагогіку до пошуку інноваційних технологій, адекватних сучасним освітянським завданням, зміни особистісного статусу учня у процесі навчання та виховання, розвитку його творчих здібностей. 

Активна робота у напрямку вдосконалення теорії та методики навчання, впровадження нових засобів педагогічного впливу ведеться сьогодні і в галузі музичної педагогіки. Удосконалення навчально-виховного процесу не може  бути ефективними без засвоєння теоретичних напрацювань та педагогічного досвіду видатних музикантів-педагогів минулого та сучасності, який містить у собі ще недостатньо актуалізований теоретичний та практичний педагогічний потенціал.

Ретроспективний аналіз  музикознавчої та науково-методичної літератури (А.Бірмак, К.Гумель, Б.Кременштейн, К.Черні, Я.Мільштейн, Г.Нейгауз, Є.Ліберман, А.Рубінштейн, С.Савшинський, Г.Тальберг, Г.Ципін, Т.Воробкевич та ін.) показав, що виконавська техніка  завжди була предметом особливої уваги музикантів-педагогів. 

У сучасних методиках початкового музичного навчання  Т. Смирнової, Т. Юдовіної-Гальперіної та професійної підготовки виконавців А. Каузової, А. Ніколаєвої, Б. Печерського простежується стійка тенденція щодо створення сприятливих умов для розкріпачення творчих можливостей піаністів, завдяки чому відбувається їх духовний, інтелектуальний та особистісно-творчий розвиток. Значну увагу автори (В.Давидов, О. Максимов, Г.Ципін та ін.) приділяють розвитку музичних та творчих здібностей учнів, формуванню навиків художньої інтерпретації, збагаченню емоційно-чуттєвого досвіду, розширенню інтелектуально-понятійного тезаурусу.

До першочергових завдань, які стоять перед музично-педагогічними навчальними закладами  відноситься подолання  у фортепіанній підготовці учнів розриву між художніми задумами, інтерпретаційними намірами і технічними можливостями, намагання досягнути цілісного формування усіх  виконавських якостей. За таких умов особливого значення набуває проблема розвитку виконавської техніки учнів молодших класів . 

Актуальність даної проблеми спонукала нас до вибору теми  фахового магістерського дослідження: «Розвиток технічних навичок учнів- початківців в  умовах нетрадиційних форм уроків ДМШ». 

Об'єкт дослідження - фортепіанна підготовка учнів молодших класів ДМШ.

Предмет дослідження - процес розвитку технічних навичок учнів-піаністів.

Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні й експериментальній апробації педагогічних умов розвитку технічних навичок учнів молодших класів в умовах нетрадиційних форм уроків.

Гіпотезою дослідження є положення, згідно з яким розвиток технічних навичок учнів-початківців в класі фортепіано здійснюватиметься  ефективніше, якщо:

• на основі теоретичного аналізу проблеми будуть визначені структурні компоненти розвитку  виконавської техніки учнів молодших класів ДМШ, виявлені показники, критерії та рівні освоєння необхідних знань, умінь і навичок;
• завдання формування виконавських умінь і навичок буде розглядатися викладачами дитячих музичних шкіл як важливий елемент підготовки учнів;
• формування виконавських умінь і навичок буде здійснюватися з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, активними методами навчання на доцільно і методично правильно підібраному репертуарі, в умовах нетрадиційних форм проведення уроків.

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• здійснити теоретичний аналіз літератури з проблем технічного розвитку піаністів;
• конкретизувати зміст поняття "технічні навички учнів-початківців" та виокремити їх структурні компоненти;
• обгрунтувати застосування нетрадиційних форм уроків в практиці навчання в ДМШ;
• розробити та апробувати методику розвитку технічних навичок учнів-початківців в класі фортепіано ДМШ в умовах нетрадиційних форм занять.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: провідні позиції психології (С.Корлякова,Г.Костюк), розвиток психіки, свідомості та діяльності особистості (М.Каган, О.Леонтьєв); концепції розвитку виконавських навичок (С. Рубінштейн, Л. Вигоцький, Н. Берштейн, В. Петрушин, О. Шульпяков, Г.Прокофьєв).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів науково-педагогічного дослідження теоретичного та емпіричного рівнів. Першу групу склали методи теоретичного і порівняльного аналізу, систематизації отриманих даних, моделювання та узагальнення педагогічного досвіду. З їх допомогою було висвітлено існуючий стан проблеми в психолого-педагогічній і методичній літературі, розглянуто сутність і структуру виконавської техніки учнів молодших класів ДМШ, визначено критерії та показники її рівня, а також обґрунтовано методичні засади удосконалення. До другої групи увійшли методи педагогічного спостереження, самоспостереження і самооцінки, анкетування, створення спеціальних педагогічних ситуацій,  педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), статистичні та графічні методи обробки даних. Ці методи дали можливість діагностувати рівень і якість технічного розвитку учнів-початківців, сприяли ефективності впровадження розробленої методики та перевірки її результатів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження  стали Закон України „Про освіту”; Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ ст.); фундаментальні наукові положення психології (М.Заброцький, Р.Немов В.Петрушин) та  музичної педагогіки (О.Апраксіна, Г.Костюк,  В.Остраменський. О. Ростовський, Б.Теплов та ін.); зміст, принципи, методи музичного навчання  піаністів (Л. Баренбойм, Г. Нейгауз); методичні ситеми  фортепіанного навчання (О.Алексєєв, А.Бірмак, Н.Кашкадамова, Є.Ліберман, К.Мартінсен, Б.Міліч, Г.Нейгауз, С.Савшинський, Г.Ципін та ін. ).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше розкрито зміст технічних навичок учнів-початківців, запропоновано методику розвитку базових технічних навичок учнів-піаністів в умовах нетрадиційних форм уроків.

Теоретичне значення дослідження полягає у науковому та психолого-педагогічному обґрунтуванні понять, які поглиблюють сучасне розуміння процесу виконавської підготовки в класі фортепіано.

Практичне значення роботи полягає у можливості безпосереднього використання її положень і висновків у педагогічній  діяльності викладачів по класу фортепіано. Сформовані основні положення розвитку технічних навичок учнів-початківців у класі фортепіано ДМШ, можуть бути використані в підготовці методичних рекомендацій. 

Експериментальна база. Дослідницька робота здійснювалася на базі дитячої школи мистецтв м.Червонограда, Львівської області. Експериментом було охоплено 40 учнів-піаністів (20 в експериментальній та 20 в контрольній групах).

Особистий внесок  автора полягає у теоретичному обґрунтуванні основних положень досліджуваної проблеми; у формулюванні поняття «технічні навички учнів-початківців», у визначенні комплексу педагогічних умов, що сприяють  ефективному виконавському розвитку учнів.

Вірогідність і аргументованість результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів адекватних предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вивірених даних, використанням статистичних методів обробки експериментальних даних, поєднанням кількісного та якісного аналізу здобутих результатів.  

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у 2 етапи протягом  2013-2014 років. На першому етапі (2013р.) вивчався стан розробки даної проблеми в її теоретичному аспекті. Була проаналізована література з теми дослідження, виявлено і теоретично обгрунтовано основні науково-дослідні завдання і психолого-педагогічні умови розвитку технічних навичок учнів молодших класів, розроблено програму і методику констатувального експерименту, систематизовано експериментальні дані.

На другому етапі (2014 р.) було розроблено та апробовано методику розвитку технічних навичок учнів-початківців в умовах нетрадиційних форм уроків по класу фортепіано, проаналізовано та узагальнено одержані результати дослідно-експериментальної роботи, сформульовано основні висновки дослідження. 

Апробація результативності дослідження  здійснювалася:

• шляхом обговорення змісту роботи на засіданнях кафедри історії, теорії музики та методики музичного виховання;
• в процесі участі в науково-практичній конференції РДГУ (лютий, 2014) з доповіддю на тему «До питання про місце поезії Т.Шевченка у композиторській творчості» (тези доповіді опубліковані в збірнику  матеріалів і тез міжвузівської   науково-практичної    конференції студентів  «Шевченкові духовні імперативи в сучасному мистецько-освітньому просторі»); 
• в процесі участі в науково-практичній конференції РДГУ (лютий, 2014) з доповіддю на тему «Нетрадиційні форми навчання в класі фортепіано»;
• в роботі методичного семінару викладачів фортепіанного відділу школи мистецтв м.Червонограда, де була заслухана доповідь на тему: «Піаністичний апарат: впевненість і свобода» (листопад 2013 р).
• шляхом  участі  учнів класу  магістрантки Білань В. – викладача фортепіанного відділу школи мистецтв м.Червонограда,  в концертних заходах, зокрема, в  обласному огляді-конкурсі фортепіанних ансамблів серед учнів старших класів у м.Львові та звітному концерті  школи (травень 2014 р.).

Структура роботи. Робота складається з  двох  розділів, семи параграфів, вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг – 121 сторінка основного тексту. Список використаних джерел  містить 106 найменувань.