Галузеве водокористування

Тема 7. Галузеве водокористування

7.1. Використання водних ресурсів в комунальному господарстві.

7.2. Використання водних ресурсів в промисловості.

7.3. Використання водних ресурсів в сільському господарстві.

7.4. Використання водних ресурсів в інших галузях народного господарства.

7.1. Використання водних ресурсів в комунальному господарстві

Перспективні обсяги використання води в комунальному господарстві визначаються на основі очікуваної чисельності міського населення і питомої норми витрат води на господарсько-питні потреби та упорядкування міських територій.Для досягнення рівня гарантованого водопостачання міського населення необхідно здійснити: реконструкцію, ремонт і модернізацію устаткування водопровідних, каналізаційних мереж і споруд; розроблення і впровадження раціональних норм водоспоживання, технологій водопідготовки та очищення стічних вод; впровадження засобів обліку споживання води; підвищення рівня благоустрою населених пунктів; впровадження нового стандарту на питну воду; збільшення використання підземних вод для питного водопостачання (у тому числі бюветного).

Таблиця 2 Прогноз потреб комунального господарства у прісній воді

Показник Оцінка Прогноз

одиниця виміру 2005 рік 2010 рік

Чисельність міського населення, тис. чол.

31775

31088

Обсяг потреб у прісній воді, що використовується, млн. куб. метрів

3131

3290

Питомі витрати води на одного міського жителя, літрів на добу

270

290

7.2. Використання водних ресурсів в промисловості

Промисловість України характеризується стабільним у кількісному вимірі водоспоживанням протягом року. Вона має великі резерви скорочення водоспоживання – в першу чергу за рахунок впровадження новітніх мало- та безводних технологій виробництва, зменшення втрат в процесі транспортування, впровадження систем оборотного водопостачання, використання колекторно-дренажних та шахтно-рудникових вод. Дієвим стимулом удосконалення систем транспортування води може бути оплата обсягу втрат і віднесення їх не на собівартість продукції, а на прибуток підприємства. Нормативи допустимих втрат води на підприємствах промисловості повинні встановлюватись відповідними підрозділами Мінпромполітики України на основі науково обґрунтованих норм.

Водоємність виробництва – кількість води, яку необхідно використати у даному виробництві для одержання одиниці готової продукції

Водоємність виробництва:

де Вв – витрати води, м3;

Пр – річний випуск продукції, грн., шт., т;

Водоємність дуже різниться:

- видобуток руд і іх збагачення— 3–4 м3/т;

- виробництво прокату — 10–15 м3/т;

3

Вм = Вв/Пр ,

- виробництво чавуну— 40–50 м /т;

- виробництво целюлози –– 400–500 м3/т;

- виробництво хімволокна–– 2000–5000 м3/т.

7.3. Використання водних ресурсів в сільському господарстві

Сільське господарство — найбільш активна галузь, де взаємодіє суспільство і природа. В умовах сучасної системи сільського господарства можна виокремити два напрямки природоохоронної діяльності: охорона навколишнього природного середовища і всіх його елементів від негативного впливу сільськогосподарського виробництва.

При аналізі сільськогосподарських аспектів використання водних ресурсів передусім треба звернути увагу на їх взаємодію з землею. Вода входить до складу грунту і є одним з важливих елементів, що визначають його родючість. У зв'язку з цим біологічна продуктивність земельних ресурсів значною мірою залежить від вмісту вологи в грунті.В більшості регіонів світу і в нашій країні реалізувати земельну родючість неможливо без додаткової гідрорегуляції, тобто додаткового залучення води або її відведення. Це стосується насамперед аридних, засушливих земель. У цих регіонах земля виступає як необхідна, Але недостатня умова ведення сільського господарства. Тільки зрошення в такому випадку дає змогу виявити закладені в землі природні особливості як резервуару продовольства. В зв'язку з цим водні ресурси відіграють все важливішу роль у всій сукупності засобів виробництва, що функціонують в аграрній сфері і пов'язаних з нею галузях. На значній частині сільськогосподарських угідь земля і вода виступають як двоєдиний засіб виробництва

7.4. Використання водних ресурсів в інших галузях народного господарства

Залізничний транспорт України використовує приблизно 170 млн. куб. метрів води на рік. Близько 50 відсотків води використовується на господарсько-питні потреби, безповоротні втрати води становлять понад 40 відсотків. Щороку в каналізаційні мережі, природні водойми залізниця скидає понад 20 тис. тонн забруднюючих речовин, з яких майже 50 відсотків - без очищення. Основні забруднюючі речовини - це відпрацьовані гази тепловозів, нафтопродукти, фенол, аерозолі, сміття.

Морський транспорт забруднює море відходами харчування, сміттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно погіршує екологічний стан моря, особливо в припортових зонах. Розв'язання екологічних проблем на морському транспорті потребує розроблення:

Розв'язання екологічних проблем річкового транспорту передбачає розроблення:

- нормативних вимог до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів;

- програми розвитку матеріально-технічної бази річкового транспорту з впровадженням комплексу прогресивних екологічно безпечних технологій та засобів у галузях річкового транспорту (флот, перевантажувальні комплекси, водні шляхи, гідротехнічні споруди);

- сучасної системи приладів дистанційної діагностики, систем контактної сигналізації та контрольно-вимірювальної апаратури на об'єктах річкового транспорту;

- інформаційно-довідкової системи даних апаратно-програмного забезпечення автоматизованого управління охороною довкілля.

Користування водними об'єктами для відпочинку і спорту здійснюється як у порядку загального, так і спеціального водокористування. Води для цих цілей використовуються в місцях, визначених відповідними радами у порядку, встановленому законодавством. При наявності підстав дане право водокористування може бути заборонено або обмежено (ст.45 ВК України).

Користування водними об'єктами для потреб сільського і лісового господарства здійснюється у порядку загального і спеціального водокористування (ст. 65 ВК України). Зрошення сільськогосподарських земель стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навколишнього природного середовища за погодженням з органами санітарного і ветеринарного нагляду. Метою цього водокористування є забезпечення водою аграрних та інших організацій, громадян, які займаються сільськогосподарським виробництвом. При цьому зрошення сільськогосподарських угідь, скидання дренажних вод у водні об'єкти здійснюється у порядку спеціального водокористування на підставі відповідних дозволів. Водокористувачі зобов'язані вживати заходів щодо попередження підтоплення, заболочення та забруднення земель. Аналогічний порядок поширюється і на лісогосподарське водокористування.