Рослинний світ водойм

інтенсивно розмножуватись на поверхні снігу або на кризі морів. Серед мешканців снігу, передусім слід назвати хламідомонаду снігову (Chlamydomonas nivalis), які зафарбовують сніг у червоний колір. Інші водорості зафарбовують сніг в процесі свого розвитку у зелений, жовтий кольори та ін. Натепер відомо більше 100 видів таких "снігових" водоростей. У кризі арктичних та антарктичних морів активно розвиваються діатомеї, що зафарбовують їх у бурий або жовто-коричневий колір. Водорості розвиваються на зануреній у воду частині криги та проникають вглиб на десятки сантиметрів. У кризі мешкають більше 80 видів водоростей.

4.3. Розподіл та склад вищих (квіткових) рослин у водоймах

Вищі водні рослини активно розвиваються у прибережній області озер, ставків, рівнинних річок, водосховищ, та займають помітне місце у створенні органічних речовин багатьох прісних водойм. Деякі мілководні водойми повністю заростають квітковими рослинами.

В залежності від розташування асимілюючих органів по відношенню до дна та до поверхні водойми вищі водні рослини поділяють на 3 екологічні групи: занурені, з плаваючим листом та повітряно-водні рослини.

До першої групи відносяться рослини, що укорінюються в грунті, стебло та листя їх занурені у воді. До числа найбільш розповсюджених представників занурених рослин належать елодея (Elodea canadensis), роголисник (Ceratophyllum), рдести (Potomogeton) та уруть (Myriophyllum) (рис.1)

 Рис. 1 Занурені рослини:

а) – Elodea canadensis; б) – Myriophyllum; в) – Potamogeton pectinotus (рдест гребінчастий); г) Ceratophyllum; д) – Potamogeton lucens (рдест блискучий)

Елодея розмножується виключно вегетативно, утворює бокові пагони. За свою здатність інтенсивно розмножуватись елодея отримала назву "водяної чуми". Часто вона утворює досить густі зарості у прибережній зоні водойм. Восени в еподеї, та багатьох інших квіткових рослин, що мешкають у воді, розвиваються зимувальні бруньки і в такому стані вона зимує. Ці бруньки являють собою змінені паростки та містять великий запас органічних речовин, який збільшує їх масу. Весною бруньки підіймаються з дна та проростають.

Уруть розмножується переважно вегетативно. Квітки її малопомітні, запилення їх відбувається у повітряному середовищі а також під водою. Листя уруті надзвичайно тонке і ніжне. Роголисник також розмножується переважно вегетативно, будь-який його уривок дає нову рослину. Квітки дрібні та непомітні, запилення відбувається як у повітрі так і під водою.

Молоде листя рдесту відрізняється ніжністю, у старих рослин воно стає жорстким та ламким. Розмноження рдестів відбувається за рахунок дуже дрібних квіток, які зібрані в колос та піднімаються над поверхнею води. Значну роль у розмноженні мають підземні стебла (кореневища), які енергійно розгалужуються. Мешкають рдести як у стоячих так і проточних водоймах.

Завдяки інтенсивному розмноженню занурені квіткові рослини дають дуже велику масу (до 5-6 кг/м2).

До групи рослин з плаваючим листям відносяться рослини, які вільно плавають у воді, не прикріплені до дна,

а також ті квіткові, які укорінюються в грунті, але листя їх плаває на поверхні води (рис. 2).

Рис. 2 Рослини з плаваючим листям:

а – Lemna minor; б – Spirodela polyrrhiza; в – Hydrocharis morsus ranac; г – Utricularia; д – Nymphasa; е – Lemna trisulca; ж – Nuphar

До числа перших відносяться широко розповсюджені в різних водоймах ряски (Lemna, Minor, Spirodela polyrrhiza). Їхнє тіло складається зі щільної зеленої пластинки, яка являє собою видозмінене стебло. Від нижньої поверхні її відходить один або цілий пучок корінців. Розмножується ряска вегетативно: на кожній пластинці виростають дочірні екземпляри, які деякий час з’єднані з материнською рослиною, а потім відокремлюються від неї. Розмножуються ряски досить інтенсивно.

Водокрас, або жабуріння (Hydrocharis morsusranac) подібно до ряски є вільно плаваючою рослиною. Листя водокрасу лежать на поверхні води та мають довгі черенки. Розмноження відбувається за допомогою квіток або вегетативно. Восени бруньки водокрасу осідають на дно водойми та зимують. Своєрідним представником рослин, які вільно плавають у воді є пузирчатка (Utricularia). Стебла її занурені у воду, а коріння відсутнє. Розмноження відбувається як вегетативно так і квітками. Листя пузирчатки дуже тонке та вкрите пухирцями складної будови. Вони мають верхню та нижню губи та оснащені клапаном. Ці пухирці являють собою пастку для різних дрібних водних безхребетних і навіть личинок риб. Внутрішні стінки пухирців несуть залози, які виділяють харчові ферменти. Пузирчатка, яка позбавлена тваринної їжі, росте погано.

До другої групи рослин, що укорінюються в грунті, належать рослини з плаваючим листям, це кувшинки

(Nymphaca), кубишки (Nuphar) та рдест плаваючий (P. natans).

Кувшинки або водяні лілії, мають велике округле листя, верхня поверхня яких блискуча, вкрита восковим нальотом та пронизана великою кількістю устьиц. Квітки крупні, білі.

Кубишки мають овальне листя, вкрите шаром слизу та жовті квітки. Деякі рослини з плаваючим листям, через надзвичайно інтенсивне розмноження, дають дуже велику масу. Наприклад, врожайність ряски малої становить від 0,7-1 до 7-10 кг на 1 м2 поверхні води.

Група повітряно- водних рослин характеризується тим, що вони мають надводне листя та стебла і потужне підводне коріння.

До них належить камиш (Scirpus lacustris), тростин (Pharagmites communis), рогоз (Thypha), осоки (Carex),

стрілолист (Sagittaria), частуха (Alisma), земноводна грeчиха (Poligonum amphibium) та ін. (рис. 3).

Рис. 3 Рослини повітряно-водні:

a) – Scirpus lacustris; б) – Phragmites