Управління персоналом в органах державної влади

механізму, який би автоматично та безболісно забезпечив такий перехід. Головною дійовою особою виступає особистість, здатна зрозуміти, сприйняти виклик часу і реалізувати свій потенціал, змінити ситуацію на краще.

Здійснення управлінської діяльності на сучасному етапі вимагає від державних службовців глибокої обізнаності з широкого кола дисциплін. В органах державної влади відчувається гостра потреба в службовцях нової формації. Зараз там працюють як молоді співробітники без досвіду управлінської роботи і спеціальної підготовки, так і спеціалісти, що сформувались в умовах командно-адміністративної системи. Молодих треба навчати, старших - перепідготувати. Тим і іншим необхідно систематично підвищувати кваліфікацію, поповнювати знання протягом всієї службової кар'єри.

Для цього в Україні створена і поступово вдосконалюється система професійного навчання державних службовців. З цією метою запроваджено нову освітню галузь “Державне управління” і, зокрема, освітньо-професійну програму підготовки магістрів. Діють різні види підвищення кваліфікації – від короткотермінових тематичних семінарів до навчання за професійними програмами.

Професійне навчання державних службовців забезпечують Українська Академія державного управління при Президентові України з її Інститутом підвищення кваліфікації та регіональними інститутами у містах Дніпропетровську, Львові, Одесі, Харкові; Академія муніципального управління, десять вищих навчальних закладів університетського рівня, залучених на умовах державного замовлення і на конкурсних засадах до підготовки магістрів за спеціальністю “Державна служба”. В кожній області функціонують центри підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ та організацій. До цього процесу залучено також 46 галузевих навчальних закладів післядипломної освіти. За сприянням урядових та неурядових організацій готуються кадри за кордоном.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну службу" постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.94 р. N 804 затверджено Положення про порядок стажування у державних органах. Воно проводиться у відповідному державному органі з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, терміном до двох місяців (додаток М).

Стажування можуть проходити як особи, що вперше претендують на посаду державного службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти більш високу посаду. Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи. Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.

Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформляються наказом керівника державного органу, де проводиться стажування. Під час проходження стажування працівник повинен додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку державного органу, де він проходить стажування.

Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата за основним місцем роботи з подальшим урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати відповідно до чинного законодавства. Стажисту за основним місцем роботи відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час знаходження в дорозі та наймання житла.

Витрати, пов'язані з стажуванням спеціаліста, відшкодовуються підприємствам, установам і організаціям державним органом, який запросив спеціаліста на стажування, за рахунок коштів, передбачених на утримання цього органу. Державний орган провадить витрати на зазначені цілі за рахунок коштів, призначених на інші видатки.

На період стажування за стажистом закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування. Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу органу, де проводиться стажування.

Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування він подає керівництву державного органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу щодо можливості використання його на державній службі, а за основним місцем роботи - стислий письмовий звіт. За результатами стажування у державному органі стажисту видається довідка для подання за основним місцем роботи.

Особа (не державний службовець), яка після успішного закінчення стажування виявила бажання працювати у даному державному органі, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів виконавчої влади. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.

Державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору або зарахований до кадрового резерву.

З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів.

Положення про проведення атестації державних службовців затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. за № 1922 відповідно до Стратегії реформування системи державної служби в Україні (Указ Президента України від 14 квітня 2000 р. за № 599 та Заходів з її реалізації (Указ Президента України від 26 липня 2000 р. за № 925 .

Передбачено, що атестація державних службовців проводиться періодично один раз на три роки.

Під час атестації перевіряється чи відповідає займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інших суспільно значущих