Ігрові технології навчання у професійній діяльності інженера-педагога

щоб сформувати цілісне уявлення про проблему, яка вирішується у грі.

3.Принцип взаємодії реалізується на декількох рівнях. По-перше, на рівні встановлення ділових стосунків між інженер-педагогем та учасниками гри. Їх психологічний контакт – одна з важливих умов успішного проведення гри. По-друге, на рівні міжособистісної взаємодії між безпосередніми учасниками гри. З метою усунення непередбачуваних ситуацій щодо їх психологічної сумісності інженер-педагогеві необхідно попередньо вивчити групу. Доцільними при цьому є методи психологічного тестування, бесіди з представниками оточення гравців (куратор, староста) та педагогічного спостереження. По-третє, на рівні взаємодії навчальної групи та запрошених на гру представників професійної сфери. Гра стане ще дієвішою від того, що участь у ній приймуть фахівці, які реально працюють на об’єктах, до умов яких вона моделюється. 

4.Принцип моделювання професійної діяльності відображає основну ідею ділової навчальної гри. Він ґрунтується на знанні майбутнім інженером-педагогом особливостей професійної діяльності, необхідних якостей, якими повинен володіти майбутній спеціаліст, урахуванні середовищних особливостей, специфіки управління виробничими або педагогічними процесами. Імітація професійної діяльності відбувається за рахунок умінь щодо конструювання ігрових ситуацій.

1.2.4 Рольова гра

Класифікацію рольових ігор можна провести за різними ознаками, пов'язаних зі створенням та проведенням ігор. Ігри поділяються на класи залежно від способу їх створення і місця проведення, за рівнями складності та за тимчасовою або цільовою ознаками. 

Загалом, всі ігри так чи інакше вирішують своїм впливом на учасників три основні завдання. Але, виділивши, як три види, виховні, освітні та розважальні ігри, неможливо провести чітку межу між ними. Кожна гра чомусь вчить і виховує певні якості у гравців. І кожна рольова гра, на даному етапі, є способом проведення дозвілля, тобто розважальною, за винятком, мабуть, ділових ігор, які в цьому огляді не розглядаються. Однак, вже зараз можна розділити розважальні ігри, учасники яких збираються, в основном, з метою відпочити таким нетрадиційним способом, і освітні, організатори яких ставлять перед собою завдання передати гравцям певні знання і навички. При чому, ігровий стиль навчання найбільш продуктивний, оскільки надає можливість створювати історичні, політичні, етнографічні та технічні моделі, а рішення ігрових завдань є способом просування в грі і досягнення мети для гравців та організаторів. 

Але для успішного проведення навіть простої гри, організатору необхідно визначити її конкретні класифікаційні ознаки. 

Поділ за територіальною ознакою 

1. Настільні рольові ігри 

До цього класу належать такі модні на Заході ігри, як "Dungeons & Draagons" ("Підземелля і Дракони", англ.) Та їх спрощені варіації. Це найбільш прості за технічним вимогам гри. Гравцеві необхідні тільки папір і ручка, а так само розроблена система правил та інформаційних карток. Більшість ігор передбачає наявність підготовленого ведучого, але існують ігри, в які можна грати без нього. Попередня підготовка гравців не обов'язкова. 

2. Павільйонні рольові ігри 

До павільйонних відносяться ігри, які проводяться в приміщенні і в яких можливо моделювання значних по довжині територій і процесів. Бажано наявність антуражу і відповідного спорядження. Для цих ігор необхідна присутність ведучих, які регулюють перебіг гри. Підготовка учасників залежить від рівня складності даної гри. Можливо включення елементів настільних ігор. 

3. Рольові ігри на місцевості 

Це найбільш складні за технічними вимогами ігри, особливо коли вони проводяться протягом декількох днів і вимагають вирішення транспортних і побутових проблем. Як правило, для проведення рольової гри на місцевості необхідні елементи антуражу, костюми для учасників, ігрове і туристське спорядження. Для проведення масштабних рольових ігор необхідна присутність підготовлених ігротехників та адміністративної групи, які заздалегідь готуються до проведення заходу та керують підготовкою учасників. 

Поділ за методом створення 

1. Базові ігри 

В основі цих ігор лежить настрій на ідею історичного чи літературного першоджерела. Беруться базові факти, закони та умови існування обраного світу. Перевіряються ситуації, які можуть виникнути при зміні цих умов. 

2. Умовні ігри 

Всі умови і закони існування ігрового світу розробляються творцями ігри самостійно. Аж до фізичних, біологічних і історичних. 

Поділ за цільовим ознакою або за протяжністю 

1. Цільові ігри 

У сценарії ігор цього класу спочатку закладено, що при досягненні групою гравців (або окремим гравцем) певної мети, вони (чи він) оголошуються переможцями, і на цьому гра закінчується. 

2. Ігри з відкритим кінцем 

Сценарій гри цього класу має обмеження за часом проведення гри. Необхідне ретельне опрацювання сценарію, припускає можливі напрямки ходу гри. Кожен гравець має свою, як мінімум одну, мету. Її виконання не є для нього кінцем гри. Можлива поява нових, більш глобальних цілей. Основним критерієм підготовки учасника гри є його здатність вжитися в ігровий образ і провести його до кінця, підтримуючи концепції даного світу. 

3. Нон-стоп (Ігри без зупинки) 

Сценарій гри цього класу створюється з таким розрахунком, щоб гравці мали можливість продовжити гру з того місця, де вона скінчилася вчора - і так до нескінченності. Модельований світ вдосконалюється і розвивається, з ним удосконалюються і гравці. 

Рівні участі в грі 

Участь у рольових іграх можна класифікувати по "глибині занурення". Рівень участі підвищується в залежності від підготовленості гравця і його досвіду. 

1. Пасивне участь ("Екскурсант") 

На цьому етапі учасники не беруть активних дій,