Результати господарської діяльності підприємства та їх оцінка

 

 

 

   Здійснює господарську діяльність підприємств виконує певні роботи або виготовляє продукцію, яка знаходить свого споживача на ринку.

 Продукція підприємства–це економічний результат його господарської діяльності, який представляє собою сукупність вироблених ним споживчих вартостей в результаті цілеспрямованої, корисності для суспільної діяльності.

 Насамперед обсяг виготовленої продукції визначається в натуральних  показниках які характеризують  обсяг споживчих  вартостей.  Сумарна оцінка випуску продукції здійснюється у вартісному виразі.

 

 

1.Продукція у незавершеному виробництві–це предмет праці, що поступили в процес  виробництва  в будь-якому  цеху підприємств,  але обробка яких в цьому цеху незакінчена.

2.Напівфабрикат–це предмети праці, обробка яких в будь-якому цеху підприємства  закінчена, але може бути продовжена в інших цехах підприємства.

3.Готові вироби–це виробнича  обробка  яких на  даному  підприємстві  повністю  завершена  вони повністю укомплектовані  відповідно  до технічних умов стандартів, фактично здані на склад готових виробів або прийняті замовником.

 

 

1.Валова продукція–це показник,  що характеризує  у вартісному  виразі  загальний  обсяг  виробленої продукції  окремим  підприємством визначається в поточних та порівняльних цінах.

Включає:

1.Вартість готової продукції, що відповідає технічним умовам і стандартам виробленої за певних періодів часу.

2.Вартість напівфабрикатів  власного виробництва.

3.Послуги підприємства.

4.Зміни залишків незавершеного виробництва.

 

2.Товарна продукція–це продукція, що відповідає вимогам технічних умов, та   стандартів   отримана в результаті господарської діяльності підприємства і призначена для продажу на ринку споживачам.  Включає: вартість готової продукції  за включенням продукту, що використовують підприємства для інших виробничих потреб. Визначається в поточних цінах.

3.Продана продукція–це вартість продукції яка продана на ринку іншим споживачам і оплачена підприємством за діючими  поточними цінами.

Грошовий виторг від продажу продукції представляє собою величину коштів, які поступили на поточний рахунок підприємства (виробника) від покупця за повністю відвантажену ним готову продукцію або надані послуги. Грошовий виторг від продажу характеризує завершення кругообігу засобів підприємства,  а його одержання означає, що продукція не тільки  вироблена,  але й одержана  замовником  і оплачена ним, а кошти поступили на поточний рахунок підприємства. Вона визначається за поточними цінами продажу.

Чиста  продукція–як економічна  категорія,  представляє   собою  новостворену   вартість виробництва на підприємстві до завершення кругообороту засобів підприємства.  Визначається як різниця між валовою продукцією та матеріальними витратами,  в тому числі амортизаційні відрахування розпадається на заробітну плату та чистий дохід.

 Чистий дохід–це розрахунковий прибуток підприємства до початку продажу продукції. Визначається як різниця між чистою  продукцією та сумою заробітної плати.

 

 

 

Розпочинаючи будь-яку справу, підприємець прагне отримати певну надбавку до початкового витраченого капіталу, яка виступає як прибуток.

Виявити цю надбавку (прибуток) можна лише за умови, коли продукція не тільки виготовлена, але й продана на ринку.

Прибуток, як економічна категорія, характеризує кінцевий фінансовий результат господарської діяльності підприємства. Його одержання є обов’язковою умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечує його самофінансування та зміщення конкурентоспроможності на ринку.

 

 

1.Оціночна–використовується як оціночний показник ефекту господарської діяльності.

2.Розподільча–прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства, що акумулюється в бюджетах різних рівнів та залишається в розпорядженні підприємств.

3.Стимулююча–прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання на підприємстві.

 

 

1)Загальний або балансовий–це прибуток одержаний від всіх видів діяльності до його оподаткування. Включає прибуток від основної діяльності (продажу продукції), допоміжної діяльності, прибуток від поза продажних операцій, та  прибуток від їх діяльності.

2)Прибуток після оподаткування–це прибуток в розпорядженні, що залишилися в розпорядженні підприємства після сплати податків і називається чистим прибутком. Основним джерелом прибутку підприємства від основної діяльності є прибуток від продажу продукції, який визначається як різниця між виторгом від продажу та собівартістю проданої продукції.

3)Позапродажний прибуток–творюється від надходження боргів, які раніше були списані як збитки, від отриманих штрафів, від участі в роботі інших підприємств, здача майна в оренду, дивіденди на цінні папери та інших джерел. Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу ОФ нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств.

4)Валовий прибуток–це різниця між виторгом від продажу продукції та виробничими  витратами визначається за неповним переліком витрат включає балансовий прибуток та адміністративні та збутові витрати.

5)Маржинальний прибуток–це прибуток, що визначається як різниця між виторгом від продажу та умовно змінними витратами.

6)Операційний прибуток–це прибуток від звичайної діяльності підприємства. Операційний прибуток-валовий прибуток–адміністративні комерційні витрати. Необхідна величина прибутку підприємства розраховується виходячи із потреб підприємства в фінансуванні його виробничого соціального розвитку, забезпечує матеріальні заохочення працівників, утворення фонду ризику та фонду виплати дивідендів власником підприємства.

 

 

Розрахунок величини необхідного прибутку здійснюють виходячи з першочергової потреби прибутку , який знаходиться в розпорядженні підприємства, та частки обов’язкових платежів в загальній сумі прибутку.

1.Проведення обґрунтування потреб підприємства  в фондах та інших ресурсів на виробничий та соціальний розвиток підприємства та матеріального заохочення, що здійснюється за рахунок чистого прибутку.

2.Визначається питома вага податків та обов’язкових платежів від загальної величини прибутку.

3.Розрахункові потреби прибутку здійснюються окремим розрахунком за його складовими :

1)Фінансування розвитку матеріально-технічної бази (авансування основного капіталу).

2) Фінансування приросту оборотного капіталу (авансування оборотного капіталу).

3)Фінансування фінансового резерву.

4)Погашення довготермінових  кредитів.

5)Погашення інших видів зобов’язань підприємства і виплати % з них.

6)Придбання кредитних зобов’язань та акцій інших підприємства.

7)Здійснення соціального розвитку та заохочення трудового колективу, виплата дивідендів власникам підприємства.

Потреба в прибутку для забезпечення приросту основних фондів підприємства визначається на основі експертної  оцінки  з  врахуванням реальної  потреби   і  можливості   розвитку   матеріально-технічної   бази підприємства   та   наявності    інших   джерел   (крім   прибутку),   що використовують для її фінансування.

Потреба в прибутку для авансування власного оборотного капіталу визначається виходячм із суми власних оборотних коштів, необхідних підприємству при плановому обсязі діяльності підприємства. Розрахунок цієї величини коштів можна здійснити за традиційною методикою (методом техніко-економічних розрахунків) або спрощено–на основі даних про наявність оборотних коштів на початок планового періоду, прогнозованих темпів зміни обсягу виробництва продукції тощо.

Потреба у формуванні резервного фонду може бути визначена по-різному: як відсоток відрахувань від прибутку передбачений статутом підприємства або виходячи із фактичної потреби в коштах цього фонду в базовому періоді, планового зростання обсягу виробництва продукції та зміни ступеня її ризикованості.

Потреба в прибутку для погашення довготермінових кредитних зобов’язань визначається виходячи з умов та термінів надання цих коштів.

Використання прибутку на придбання кредитних зобов’язань, акцій інших підприємств визначається, як правило, експертним шляхом з урахуванням цілей, які ставлять перед собою підприємства.

Потреба в прибутку для фінансування діяльності об’єднань, асоціацій та інших горизонтальних структур, членом яких є підприємство, визначається виходячи їз умов договорів та статутів цих структур в абсолютній сумі або у відсотках від одержаного прибутку тощо.

Потреба в прибутку для здійснення соціальних, культурних заходів та житлового будівництва, а також обсяг коштів для заохочення працівників визначається, виходячи із умов найму робочої сили, прийнятої системи матеріального заохочення песоналу.

Розмір необхідних девідентних виплат визначажється так, щоб рівень виплачуваних дивідентів забезпечував економічну  зацікавленість власників у зростанні ефективності роботи підприємства.

Потреба підприємства  в прибутку за всіма напрямками його використання може бути прийнята як один із варіантів величини цільового (планового) чистого прибутку підприємства: