Просте речення у віршованому мовленні (на матеріалі поезії Є. Маланюка)

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних граматичних студій на комплексне вивчення будови й функціонування синтаксичних одиниць у поєднанні структурного, семантичного, когнітивного й комунікативного аспектів. Теоретична невизначеність важливих питань, пов’язаних із механізмами синтаксичного варіювання, відсутність інтегрованого підходу до дослідження простого речення визначає науковий інтерес до досліджуваної проблеми.

Євген Маланюк є симфоністом у царині поетики, він вільно оперує художніми засобами і класичної поетичної мови, і її найсучаснішими образними версифікаційними трансформаціями. Виваженість і наукова точність слова в історіософській поезії поєднується з гранично вираженою емоційністю, просто - бурею пристрасті. Крім того, поет виробив власну мову символів, що є водночас і знаряддям, і результатом його світоаналізу. Саме символізм визначає одну із провідних рис поетичного мовлення Маланюка — лаконічність як принцип, що регулює структуру тексту. Лаконічність висловлювань поета зумовлює постійне його звернення до використання простих речень у їх повному різноманітті. Відривчасті фрази, однослівні речення, безособовість односкладних конструкцій Є. Маланюка привертала, привертає і буде привертати увагу як шанувальників його творчості, так і дослідників-лінгвістів.

Актуальність теми дослідження зумовлена об’єктивною потребою глибокого вивчення ролі простих речень у літературному мовленні, вироблення методичного інструментарію дослідження використання простих речень у поетиці та його застосування в лінгвістиці, з’ясування ролі простих речень у поетичній спадщині Є. Маланюка.

Вивченню простого ускладненого речення з присвячені наукові праці І. Вихованця, К. Городенської, Н. Гуйванюк, С. Єрмоленко, А. Загнітка, Г. Золотової, Н. Іваницької та ін. 

Об’єкт дослідження – поетичні твори Є. Маланюка.

Предмет дослідження – особливості вживання простих речень у поетичних творах Є. Маланюка.

Мета роботи – дослідити теретичні засади вживання і побудови простих речень, їх місце та функціональне навантаження у поезії Є. Маланюка.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні завдання:

• проаналізувати поняття і видів простих речень;
• охарактеризувати особливості поширених і непоширених простих речень;
• визначити місце і особливості ускладнених простих речень в синтаксисі української мови;
• виконати аналіз використання простих речень у поезії Є. Маланюка;
• дослідити використання односкладних речень у поезії Є. Маланюка.

Методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи і прийоми дослідження: теоретичні – аналіз наукової лінгвістичної літератури, літературознавчих праць, та емпіричні – структурно-семантичний, описового, функціонально-стилістичного методів, елементів статистичного аналізу віднайденого синтаксичного матеріалу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, обсяг роботи становить 30 сторінок.