Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль Лесі Українки у поширенні революційних поглядів на території України в останній чверті ХІХ ст.

Предмет: 
Тип работы: 
Дипломна робота
Количество страниц: 
104
Язык: 
Українська
Цена: 
3100 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Формування революційних поглядів Лесі України під впливом М. Драгоманова
1.1. Листування поетеси з М. Драгомановим і його вплив на розвиток її творчості і світогляду
1.2. Перебування Л. Українки у сім’ї Драгоманових: свідчення сучасників
2. Революційні мотиви у творчості Лесі Українки
2.1. Національно-визвольна ідея у творах поетеси на біблійну тематику
2.2. Аналіз революційних аспектів творчості Лесі Українки
3. Участь Лесі Українки у революційних організаціях 
3.1. Леся Українка як один з організаторів і ідейних натхненників «Плеяди»
3.2. Участь Лесі Українки у соціал-демократичному русі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Введение: 

Актуальність теми дослідження. До видатних постатей українства, що зробили помітний вплив на формування суспільно-історичної свідомості, належить легендарна поетеса, публіцист, мислитель, громадський діяч, велика жінка України Леся Українка - Лариса Петрівна Косач. Вся її творча спадщина переконливо засвідчує причетність письменниці до розвитку історичної думки, хоча найменш дослідженими у житті s творчості Лесі Українки є саме історія її революційно-громадського життя. Сучасна епоха - злам ХХ та ХХІ століть, новий етап переосмислення і переоцінки минувшини, вимагає всебічного дослідження внеску поетеси в розвиток історії, літератури і громадської думки України останньої чверті ХІХ ст., вивчення її історичних поглядів.

Визначаючи необхідність такого дослідження, варто зазначити, що в добу Лесі Українки - кінець ХІХ - початок ХХ ст. - співдіяли дві культурно-історичні моделі: класичного реалізму та модернізму, кожна з яких по-різному оцінювали традиційну історіографію, вкладали відмінний один від одного зміст у категорію історизму. Ідеї збереження національно-народної ідентичності, що проголошували провідники народництва ХІХ ст., поступово асимілювалися з просвітницьким гуманізмом ідеологів «європеїзму» та «космополітизму». Історичний суб’єкт став важливішим власне історичного факту, історія ідей, втілених в образах їх героїв, видозмінювала історію подій. Усі ці процеси набули свого наукового обгрунтування у працях В.Дільтея, Ф.Ніцше, З.Фрейда, та ін. Колізії навколо них найколоритніше відобразились у літературі, спонукавши митців, в тому числі і Лесю Українку, до об’єктивної необхідності формувати власні світоглядні установки. 

З огляду на сказане, можна констатувати, що дослідження ролі Лесі Українки у поширенні революційних поглядів в Україні останньої чверті ХІХ ст., яка своєю творчістю утвердила модерністський етап розвитку української літератури, має важливе наукове і практичне значення, сприяє встановленню приналежності письменниці до розвитку української політичної та історичної думки, якісно доповнює знання про її особистість, дозволяє повніше осмислити місце Лесі Українки в українській і світовій культурі. 

Саме сьогодні, у ситуації політичної нестабільності, геополітичної боротьби України за збереження своєї економічної, культурної і політичної незалежності особливо актуальною стає тема поширення Лесею Українкою народницьких поглядів, її участі і ролі у суспільно-політичному процесі останньої чверті ХІХ ст.

Стан дослідження проблеми. Дослідження творчості Лесі Українки - достатньо розроблена науковцями тема, однак більшість робіт відносяться до радянського періоду досліджень, а тому часто є не досить об’єктивними. Так, серед видань, які висвітлюють окремі питання життя і творчості письменниці, виділено праці А.Гозепунда, А.Іщука, Л.Міщенко, Р.Міщука, Я.Ривкіса, І.Романченка, І.Стебуна, Т.Третиченка та ін. Більшість з них характеризувалися ідеологічною заангажованістю, відсутністю об’єктивного аналізу історичного процесу. В подібному ключі тодішніх класово-партійних підходів були підготовлені праці М.Балакірєвої і В.Костюченка, присвячені естетичним поглядам Лесі Українки. Існування атеїстичних поглядів доводив М.Олексюк, публіцистику вивчали В.Іваненко, К.Куханашвілі.

Важливе місце серед дослідницьких праць займають дослідження літературознавців української діаспори. До творчого шляху Лесі Українки в різні роки зверталися О.Животко, Р.Задеснянський, А.Княжинський, М.Богачевська-Хом’як. Вагомий внесок в історіографію досліджуваної проблеми зробили роботи П.Одарченка, які репрезентували в цілому об’єктивне, несполітизоване дослідження життя і творчості Лесі Українки, окремих джерел формування її світогляду.

За останні 10 років в Україні видано близько 20 узагальнюючих і монографічних праць, понад 60 журнальних статей, захищено більше 15 дисертацій, предметом дослідження яких стали життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Серед публікацій, що розглядають світогляд письменниці, її філософські, естетичні, літературні, політичні, громадські уподобання, аналізують окремі художні та публіцистичні твори, листи, виділяються праці А.Войтюка, Я.Поліщука, Б.Степанишина. Визначною подією стало видання у 1997 р. збірки «Леся Українка і національна ідея», де автори публікацій не заангажовано розглядають життя і творчість письменниці. Особливої уваги заслуговує праця М.Жулинського, що вперше в сучасній українській історіографії розглядає внесок Лесі Українки у розвиток української національної справи. Останнє десятиліття стало плідним і на дисертаційні роботи, серед яких слід виділити дисертації Л.Мірошниченко, Л.Демської, Л.Чикур. Велику роль у поширенні результатів лесезнавчих досліджень, а також пропаганді творчого доробку Лесі Українки, її поглядів відіграли науково-практичні конференції, матеріали яких стали вагомим внеском у сучасну історіографію. 

Об’єкт дослідження - творча спадщина Лесі Українки, а також джерела і література, які відображають історичні погляди письменниці.

Предмет дослідження - закономірності формування і розвитку світогляду і революційних поглядів Лесі Українки, віддзеркалення в її творчості розуміння подій всесвітньої та української історії, її внесок у поширення революційних поглядів.

Методологічну основу дослідження склали принципи історизму та об’єктивності, органічно поєднані з загальними і спеціальними методами наукового пізнання: аналізу та синтезу, історичного, хронологічного, логічного, порівняльного, ретроспективного. Своєрідність обраної теми, що стоїть на межі історії та літературознавства, зумовила широке використання методів літературознавчої критики. Проблемно-хронологічний підхід та історичний і логічний методи дозволили виділити вузлові аспекти теми, розглянути історичні погляди Лесі Українки у їх розвитку та реалізації в творчості письменниці. 

Хронологічні межі дослідження охоплюють першу половину життя Лесі Українки, коли найбільш яскраво виражалися її революційні погляди тобто кінець ХІХ століття. 

Мета дослідження - з’ясування історичних поглядів Лесі Українки як представника нової генерації національно свідомих діячів культури ХХ ст., а також джерел та умов формування і втілення їх у творчості письменниці.

Реалізація вказаної мети досягається шляхом розв’язання ряду взаємозумовлених дослідницьких завдань: 

  • проаналізувати листування поетеси з М. Драгомановим і його вплив на розвиток її творчості і світогляду;
  • дослідити період перебування Л. Українки у сім’ї Драгоманових:
  • охарактеризувати прояв національно-визвольної ідеї у творах поетеси на біблійну тематику;
  • провести аналіз революційних аспектів творчості Лесі Українки;
  • дати характеристику Лесі Українки як одного з організаторів і ідейних натхненників «Плеяди»;
  • дослідити участь Лесі Українки у соціал-демократичному русі.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній впер комплексно досліджено процес формування, розвитку і втілення суспільно-політичних поглядів Лесі Українки. На основі критичного аналізу першоджерел, інтеграції концепцій і оцінок дорадянської, радянської, пострадянської та зарубіжної історіографії визначені наукові позиції, на яких грунтувалася історична самосвідомість письменниці, розкрито зміст історичних та історіософських засад її творчості, з’ясовано значення доробку Лесі Українки для поглибленого дослідження суспільно-політичних, соціальних, культурно-духовних процесів української історії.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що його результати спрямовані на створення об’єктивного портрета Лесі Українки, розширюють уяву про неї, як представника нової генерації української творчої інтелігенції, носія історичної та національної свідомості.

Практичне значення одержаних результатів. Фактичний матеріал, теоретичні узагальнення, оцінки і висновки дослідження можуть бути використані як істориками, так і культурологами, політологами і філософами при створенні узагальнюючих праць з історії України, історії української культури, історіографії, розробці навчальних курсів.

Структура роботи. Структура дипломної роботи зумовлена метою і завданнями дослідження, робота складається зі вступу, трьох розділів (6 підрозділів), висновків та списку використаних джерел та літератури (сторінки, 92 найменування) і додатків. Загальний обсяг роботи складає 104 сторінки.

 

Список использованной литературы: 
  1. Агеєва В.П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: Монографія.- К.: Либідь, 2001. - 267 с. 
  2. Антофійчук В. І. Християнські ідеї та образи в творчості Лесі Українки: Навч. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича; Науково-дослідний центр "Біблія і культура". - Чернівці: Рута, 2002. - 72 с.
  3. Бабаева Л. Крымские тропы Леси Украинки // Ренессанс. - 2002. -№4. - с. 78-80. 
  4. Бабишкін О. Леся Українка в Криму.- Сімферополь: Кримвидав, 1955. - 103 с. 
  5. Бабишкін О., Курашова В. Леся Українка: життя і творчість. - К., 1955. – 94 с.
  6. Багаліка Ю. О. Джерельна спадщина Лесі Українки // Архівознавство, археографія, джерелознавство: Міжвідомчий зб. наук. праць. Вип.2. - К., 2000.- С.214-221.
  7. Багаліка Ю. О. Історичні погляди Лесі Українки: дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2000. – 188 с.
  8. Бай Н. Українка, збережена Господом. - К.: Азимут-Україна, 2003. - 223 с.
  9. Балакирева М. Некоторые вопросы эстетики Леси Украинки. - Харьков, 1963. – 100 с.
  10. Бичко А. К. Леся Українка. Світоглядно- філософський погляд. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - 185 с.
  11. Білецький О. Леся Українка та її твори // Вибрані твори Лесі Українки. - К., 1937. – 444 с.
  12. Вознюк В. Леся Українка і Буковина // Дзвін. – 2003. - №.11. – С.6-12.
  13. Возняк М. На крилах творчості. До 75-річчя з дня народження Лесі Українки. - Львів, 1946. – 118 с.
  14. Войтюк А. Проблеми творчості Лесі Українки: Посіб. зі спецкурсу / М. Шалата (ред.та авт.післям.). - Дрогобич: Коло, 2001. - 83 с.
  15. Головаха І. Суспільно-політичні та філософські погляди Лесі Українки. - К., 1953. – 26 с.
  16. Грушевський М. Новини нашої літератури. Леся Українка // ЛНВ.-1902.-№ІХ. – С.42-43.
  17. Грушевський М. Пам’яти Лесі Українки // ЛНВ. - 1913. - Т.10. – С.143-148.
  18. Гуменюк В. І. Творчі пошуки Лесі Українки - прозаїка: Матеріали спецкурсу з методичними вказівками / Сімферопольський держ. ун-т. - Сімферополь, 1996. - 32 с.
  19. Деркач М. Іван Франко і Леся Українка // Наші дні. - Львів, 1943. - Ч.5. – С.11-14.
  20. Деркач М. Леся Українка // Література і мистецтво. - 1941.- №2. – С.6.
  21. Диба А. Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів. - К.: Основні цінності, 2003. - 174 с.
  22. Донцов Д. Леся Українка. - Львів, 1922. – 90 с.
  23. Донцов Д. Поезия индивидуализма // Украинская жизнь.- 1913. - Т.10. – С. 149-152.
  24. Драгоманов С. Вплив Михайла Драгоманова на Лесю Українку // Наше життя (Додаток до часопису «Наше життя»). - 1946. - Ч. 13. – С.77-89.
  25. Драй-Хмара М. Леся Українка: Життя і творчість. - К., 1926. – 212 с.
  26. Євшан М. Леся Українка // ЛНВ.-1913. - Т .10. – С.88-90.
  27. Євшан М. Рецензія на І книгу творів вид-ва «Дзвін» (Леся Українка. Твори. - К., 1911) // ЛНВ. - 1911. - ХІІ. – С.2-24.
  28. Жулинський М. Г. Вірю в силу духа: Іван Франко, Леся Українка і Михайло Грушевський у боротьбі за піднесення політичної і національної свідомості української людини. - Луцьк: Медіа, 1999. - 103 с.
  29. Журавська І.. Леся Українка та зарубіжні літератури. - К.: В-во Академії Наук Української РСР, 1963. - 338 с.
  30. Забужко О. Uno hrincesse lointane: Леся Українка як культурно-інтерпретаційна проблема // Слово і час. - 2005. - №3. - с. 45-51. 
  31. Зеров М. Леся Українка // Микола Зеров. Твори: В 2-х т. Історико-літературні та літературознавчі праці. - К., 1990. - Т. 2. – 140 с.
  32. Зеров М. Леся Українка. Критично-біографічний нарис. - К., 1924. – 66 с.
  33. Зюков Б.Б. На сцене и на экране - Леся Українка.- К.: Молодь, 1971. – 445 с. 
  34. Иваненко В.Г. Мастерство и новаторство Леси Украинки как литературного критика и публициста: Автореф. дис… канд. филол. наук. - К., 1985. – 20 с.
  35. Іваненко Ю. Леся Українка - драматург // Театр. - 1938. - №4. – С.14.
  36. Кармазіна М. С. Леся Українка. - К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2003. - 416 с.
  37. Квітка К. На роковини смерті Лесі Українки // Спогади про Лесю Українку. - К., 1971. - С.228-229.
  38. Кодак М. Дві з`яви одного ангела (Леся Українка і Максиміліан Волошин) // Слово і час. - 2001. - №2. - С.18 -27. 
  39. Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчості / За ред. П. Одарченка. - Нью-Йорк: УВАН у США, 1970. – 210 с.
  40. Костенко А. І. Леся Українка / В.П. Сичевський (упоряд.). - К.: А.С.К., 2006. - 511 с.
  41. Костенко А. Леся Українка. - М.: Молодая гвардия, 1971. – 347 с. 
  42. Костенко А. Леся Українка: Життя славетних. - Київ, Молодь, 1971. – 445 с. 
  43. Костюченко В.А. Гартоване слово (з естетичних поглядів Лесі Українки). - К.: Дніпро, 1968. – 141 с.
  44. Кузьминець Ю. Історичні погляди Лесі Українки // Пам’ять століть. - 1999. - №3. - с.137-148. 
  45. Куханашвілі К.П. Леся Українка-публіцист.- К.,1965. – 34 с.
  46. Лазаревський Г. Молодість Лесі Українки. - Вінніпег, 1943. – 142 с.
  47. Леся Украинка: Жизнь и творчество в документах, фотографиях, иллюстрациях: альбом / Авт. cост. М.В.Гуць, Н.Л. Россошинская.- К.: Радянська школа, 1986. – 287 с. 
  48. Леся Українка і національная ідея: Зб. наук. праць / Я. Поліщук (ред.), А. Криловець (ред.). - К.: Вид-во ім.Олени Теліги, 1997. - 125 с.
  49. Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури: Матеріали II Всеукр. наук.- практ. конф., 24- 25 лютого 2001 року, с.Колодяжне: Наук. зб. / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки; Колодяжненський літературно- меморіальний музей Лесі Українки / Г. Бондаренко (ред.), А. Силюк (упоряд.) - Луцьк: Надстир'я, 2001. - 140 с.
  50. Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки / М. Жулинський (ред.), Н. Сташенко (упоряд.). - Луцьк, 2003. - 444 с.
  51. Мах П. Лесин Дивосвіт // Вітчизна. - 1996. - №3-4.- с. 40-41. 
  52. Микитась В.Л. Проти фальсифікації спадщини Лесі Українки. - К., 1974. – 108 с.
  53. Мірошниченко Л. Загадковий автограф Лесі Українки // Слово і час. - 2005. - №8. - с. 25-29. 
  54. Мірошниченко Л. П. Проблеми наукової біографії Лесі Українки у світлі документальних джерел: Дис...канд.філол.наук: 10.01.02 / АН України; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1993. - 137 с.
  55. Мороз Л. Традиції української класики у творчості Лесі Українки (стан і напрям досліджень) // Слово і час. - 2001. - №2. - с. 28-34. 
  56. Музичка А. Леся Українка. Її життя, громадська діяльність і поетична творчість. - К., 1925. – 166 с.
  57. Ніковський А. Екзотичність сюжету і драматизм у творах Лесі Українки // ЛНВ.- 1913. - Т.10. – С.91-96.
  58. Одарченко П. Леся Українка: розвідки різних років. - К.: М.П. Коць, 1994. – 240 с.
  59. Олексюк М.М. Атеїстичні погляди Лесі Українки. - Львів, 1958. – 78 с.
  60. Онуфрієнко О. П. Дискурс національної ідентичності у творчому надбанні Лесі Українки: Дис...канд. філол. наук: 10.01.01 / Дніпропетровський держ. ун-т. - Д., 2000. - 166 с.
  61. Осляк І. Ф. З вогнем Прометея. – Харків: Комуність, 1963. – 178 с.
  62. Підгайний Л. Леся Українка: Популярний критично-біограф. нарис / Я. Савченко (ред.). - Харків: Державне видавництво України, 1929. - 88 с.
  63. Прижиттєві документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів: Каталог-довідник / Літературно- меморіальний музей Лесі Українки в с.Колодяжному Ковельського району / Н.Ю. Пушкар (упоряд.), В.М. Комзюк (уклад.). - Луцьк: Ініціал, 1996. - 48 с.
  64. Святовець В.Ф. Епістолярна спадщина Лесі Українки. Листи в контексті художньої творчості. - К., 1981. – 212 с.
  65. Сімович В. Листування Л. Українки з Й. Маковеєм. - Львів, 1938. – 274 с.
  66. Славинский М.Памяти Леси Украинки // Вестник Европы. - 1913. - №8. – С.67-68.
  67. Статєєва В. І. Світоглядно-мовна концепція українських письменників кінця ХІХ - початку ХХ ст. (На матеріалах спадщини М. Коцюбинського, Лесі Українки, Б. Грінченка): Дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Ужгородський держ. ун-т. - Ужгород, 1997. - 441 с.
  68. Стебун І. Леся Українка: Критичний нарис. - К., 1946.  – 84 с.
  69. Стебун І. Співець любові і ненависті // Українські класики. - К., 1940. -С.139-160.
  70. Степанишин Б. І. Дивоцвіт України: Леся Українка в школі / Рівненський ін-т підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. - Рівне, 1997. - 176 с.
  71. Стешенко І. Поетична творчість Лесі Українки // ЛНВ. - 1913. - Т.10. – С.134-136.
  72. Українка Леся. До А.Кримського. 27 жовтня 1911 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 12. – С.9.
  73. Українка Леся. До І.Я.Франка. 13-14 січня 1903 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 12. – С.80.
  74. Українка Леся. До Л.М. Драгоманової, А.М. Драгоманової і Л.М. Драгоманової-Шишманської. 19 квітня 1899 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 2. – С.45-46.
  75. Українка Леся. До М.Драгоманова. 17 березня 1891 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 10. – С.46-47.
  76. Українка Леся. До М.І.Павлика. 2 березня 1899 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 2. – С.141-143.
  77. Українка Леся. До М.І.Павлика. 3 лютого 1899 / Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 2. – С.134-139.
  78. Українка Леся. До О.П.Косач (матері). 2 січня 1912 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 12. – С.112-113.
  79. Українка Леся. До О.П.Косач (матері). 27 січня 1903 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 12. – С.99.
  80. Українка Леся. До О.П.Косач (сестри). 23 січня 1903 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 12. – С.67.
  81. Українка Леся. До О.П.Косач (сестри). 29 грудня 1902 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 12. – С.212-219.
  82. Українка Леся. До товаришів // Леся Українка. Зібр. тв.: У 12-ти т. -Т. 1. – С.44-46.
  83. Українка Леся. Квітка на долоні вічності: Вибрані твори. - Сімф.: Доля, 2001. - 224 с.
  84. Українка Леся. Лист до О.Маковея. 9 червня 1899 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 10. – С.31-33.
  85. Українка Леся. Лист до О.Ю.Кобилянської. 29-30 травня 1899 // Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 10. – С.49-51.
  86. Українка Леся. Роберт Брюс, король шотландський (шотландська легенда): Поема / Володимир Цах (худож.). - К.: Видавець Вадим Карпенко, 2002. - 32 с.
  87. Українка Леся. Слово, чому ти не твердая криця // Леся Українка. Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 1. – С.89.
  88. Українка Леся. Твори в п'яти томах. Том V. Листи. - К.: ДВХЛ, 1956. - 670 с.
  89. Українка Леся. Товаришці на спомин // Леся Українка. Зібр. тв.: У 12-ти т. - Т. 1. – С.56-58.
  90. Франко І. Леся Українка // ЛНВ. - 1898. - №VII. – С.33-39.
  91. Чикур Л. Д. Національне і загальнолюдське в естетичній інтерпретації Лесі Українки (на матеріалі ліричних творів): Дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 2000. - 143 с.
  92. Якубський Б.. Невеличкий діялог про неволю. У кн.: Леся Українка. Твори. Том IV, 1954. - С. 106.
11126
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.