Аналіз енергетичного вугільного ринку України

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

1.1 Поточний стан вугільної промисловості

1.2 Розвиток вугільної промисловості

РОЗДІЛ 2. СПОЖИВАЦЬКЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВУГІЛЛЯ В УКРАЇНІ

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ПОПИТУ НА ВУГІЛЛЯ ТА БАЛАНС РИНКУ ВУГІЛЛЯ

3.1 Державне регулювання та структура власності у вугільній галузі

3.2 Українське вугілля в міжнародному контексті

РОЗДІЛ 4. ВІДЧИЗНЯНИЙ РИНОК ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВУГІЛЛЯ

РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ІМПОРТУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВУГІЛЛЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВИСНОВОК

 

 

Україна є четвертим найбільшим виробником вугілля в Європі після Росії, Німеччини та Польщі (в 2012р. Видобуто 85, 8 млн. т). Українська вугільна промисловість має 4, 0% світових запасів вугілля або 33, 9 млрд. т доведених резервів. Цього достатньо, щоб підтримувати поточний рівень видобутку вугілля в країні протягом більше 390 років.

На території України знаходяться три вугільних басейни (Донецький, Львівсько -Волинський і Дніпровський), найбільшим з яких є Донецький басейн (87% доведених резервів в Україні). З точки зору геології, більшість вугільних пластів є малопотужними (товщина приблизно 0, 6-1, 5 м), які залягають порівняно глибоко (приблизно 1 000 – 1 300 м) і характеризуються як вибухонебезпечні за високого вмісту газу у вугільних породах. Через вибухонебезпечності, видобуток українського вугілля є складним завданням як з технологічної, таки екологічної точок зору.

Енергетичне вугілля відіграє істотну роль в українській енергетиці. Вугілля, використовуваний українськими ТЕС, є єдиним надійним викопним паливом, яке немає необхідності імпортувати і яке здатне повністю забезпечити необхідні обсяги електроенергії з гнучкістю, необхідною промисловим підприємствам і індивідуальним споживачам України.

Вплив українського вугілля на європейський ринок незначний через наявність великих високоякісних запасів вугілля в Німеччині та Польщі.

Поставки якісного вугілля з США також є визначальним фактором на даному ринку.

Основні фактори, що впливають на вітчизняний ринок вугілля:

Негативні фактори – значні накопичені запаси, висока концентрація ринку, нерегульований видобуток, падіння світового попиту на металопродукцію, бум видобутку сланцевого газу, плановане введення в експлуатацію СПГ- терміналу, установка ТВП обладнання на українських сталеливарних заводах.

Позитивні фактори – поступовий перехід на енергетичне вугілля як джерело енергії, будівництво заводів з газифікації вугілля, політика українського уряду, спрямована на зменшення залежності від російського природного газу.

Потреби України в енергетичних ресурсах в значній мірі задовольняються за рахунок природного газу, імпортованого з Росії, незважаючи на те, що Україна має багаті запаси викопного палива різних видів. «Енергетична Стратегія України 2030» заснована на заявленому урядом намір знизити залежність країни від імпортованого палива, включаючи одночасне збільшення видобутку вугілля.

Українська вугільна промисловість останнім часом зазнала суттєвих змін, включаючи приватизацію шахт, закриття неперспективних шахт і в деяких випадках, модернізацію обладнання та підвищення безпеки.

 

 

 

Прогнозні запаси вугілля в Україні становлять 117, 5 млрд. тонн, у тому числі розвідані запаси – 56 млрд. тонн; цього достатньо для підтримки видобутку на нинішньому рівні протягом понад 400 років. Протягом останніх 15 років рівень видобутку залишався практично незмінним у діапазоні 72-83 млн. т товарного вугілля на рік. у 2010 р. обсяги видобутку вугілля склали 75, 2 млн. т. вугілля на рік.

 

Рис. 1.1 Динамика видобутку вугiлля в Україні

 

Україна також має значні запаси бурого вугілля, однак в останні роки видобуток бурого вугілля було зупинено через відсутність відповідного попиту. Необхідно розглянути можливості реалізації пілотних проектів із використанням бурого вугілля з метою накопичення досвіду з його використання для генерації тепло- та електроенергії.

Шахтний фонд України застаріває: більше 70 відсотків усіх державних шахт працюють без реконструкції понад 30 років. Обсяги державного інвестування у відновлення шахтного фонду недостатні, а вугільні підприємства здебільшого нерентабельні й не можуть фінансувати інвестиційні проекти самостійно. Складні гірничо-геологічні умови, застаріле обладнання та технології знижують якість вугілля, яке видобувається в Україні.

Для державних шахт, які видобувають енергетичне вугілля, середньозважена собівартість однієї тонни готової товарної вугільної продукції 2010 р. становила 776 грн/т, у той час як закупівельна ціна на вугілля енергетичних марок знаходилась у діапазоні 355-625 грн/т. Таким чином, більшість державних шахт, які видобувають енергетичне вугілля, збиткові і потребують постійної підтримки з державного бюджету. Обсяг державного фінансування вугільної галузі за період з 2001 по 2010 рр. зріс майже у чотири рази і у 2010 р. досяг 7, 7 млрд. грн., що склало 2 відсотки від сукупних державних видатків України.

 

Рис. 1.2 Фінансування вугільної галузі з державного бюджету.

 

Більшість шахт у державній власності мають потенціал виходу на рентабельне виробництво, лише мала їх частина глибоко збиткова і не має перспектив розвитку. Раніше приватизовані шахти працювали із прибутком без державних дотацій; середня собівартість продукції цих підприємств у 2010 р. була більш ніж удвічі нижчою за собівартість державних шахт, а продуктивність праці – удвічі вищою, що свідчить про можливість значного зниження собівартості видобутку після приватизації.

У зв'язку з цим, основним кроком на шляху підвищення ефективності вуглевидобувних підприємств є