Проект створення державної мережі 3 класу в межах аркушу карти масштабу 1: 50 000

Проаналізувавши фізико-географічні умови даної місцевості, можна зробити висновок про те, що на території відсутні природні фізико-географічні перешкоди для проведення польових робіт. Слід зазначити, що пункти будуть встановлюватися на незабудованих територіях, що полегшує роботи. У даному курсовому проекті використовується метод тріангуляції, тобто мережа трикутників, розташованих у певному порядку. У трикутниках вимірюються всі кути, завдяки чому існує надійний контроль вимірювання кутів. Довжини сторін обчислюються.

Найзручнішим для використання є автомобільний транспорт та повітряний транспорт (вертоліт). Можливим є використання місцевих лісових масивів для побудови геодезичних знаків. Відсутня можливість найму сезонним працівників на період польових робіт.

Категорії складності окремих видів робіт [4]:

завантаження та доставка знаків та матеріалів, їх розвантаження – ІІ;

розчищення будівельного майданчика та ділянки від будівельного сміття – ІІ;

риття ям для основних стовпів – ІІІ;

риття котловану для центра – ІІІ;

обкопування знака канавами – І;

побудова знаків із матеріалів м’якої та середньої твердості порід – ІІ;

побудова знаків із матеріалів твердих порід – ІІІ;

побудова знаку над раніше закладеними центрами – І;

вимірювання базисів (залежно від використовуваних приладів) ;

вимірювання кутів та напрямків (залежно від використовуваних приладів).

 

 

Мережа тріангуляції намічається на карті, після чого може переноситися на кальку, що накладається на топографічну карту. Для зручності накладення на кальці викреслюється рамка топографічної карти та лінії перетину координатних осей (Додаток Б).

 

Складання проекту починається з уважного вивчення рельєфу місцевості. Необхідно виділити командні висоти, придатні для розташування пунктів тріангуляції. Намічається схема проектованої геодезичної мережі. Потім проводиться детальна розробка проекту мережі і його аналіз для з'ясування відповідності показників проекту вимогам Порядку [1].

При цьому треба встановити, чи є видимість між суміжними пунктами тріангуляції. На пунктах тріангуляції 3 класу повинні встановлюватися, як правило, прості піраміди і тільки в окремих випадках – невисокі сигнали. Розрахунок видимості між пунктами провадиться графічним способом шляхом побудови поздовжнього профілю місцевості за топографічною картою (Додаток В). Профілі будують на міліметровому папері формату А4 (210 х 297). Горизонтальний масштаб профілів вихідної відповідає масштабу карти, а вертикальний береться 1: 1000 – 1: 500.

Поздовжнім профілем називається переріз земної поверхні вертикальною площиною по сторони тріангуляції, який зображений в певному масштабі.

Поздовжній профіль характеризує величину поздовжніх ухилів прямолінійних ланок місцевості на стороні тріангуляції. Зображення профілю дозволяє нам переконатися в наявності видимості між запроектованими пунктами тріангуляції.

Перед побудовою профілю будь-якої сторони тріангуляції, її загальну довжину уже визначено. На цій основі заготовляють довжину паперу відповідно до прийнятого горизонтального масштабу.

Для того щоб побудувати профіль сторони тріангуляції, видимість між пунктами якої є сумнівною, на топографічній карті потрібно визначити відстані між точками перетину горизонталей та сторони тріангуляції. Точки, які вийшли, потрібно перенести на лінію підстави профілю на кресленні і відновити в них перпендикуляри до основи. За перпендикулярам потрібно відкласти точок. Точки, які вийшли потрібно з'єднати плавною кривою. Ця крива лінія і покаже профіль рельєфу за обраним напрямом. Далі з’єднуємо першу та останню точку (пункти тріангуляції) та робимо висновки щодо видимості між пунктами. Якщо лінія знаходиться над профілем рельєфу, то умову видимості між пунктами виконано.

 

Масштаб карти показує, у скільки разів довжина лінії на карті менше відповідної їй довжини лінії на місцевості. Наприклад, масштаб 1: 50000 означає, що всі лінії місцевості зображені на карті із зменшенням в 50 000 разів, тобто 1 см на карті відповідає 50 000 см (500 м) на місцевості.

Вимірювання відстаней по карті. Вимірювати по карті відстані зручно за допомогою циркуля-вимірювача. При вимірюванні відстаней на карті голки циркуля встановлюють на кінцеві точки вимірюваного відрізка; потім, не змінюючи розчину циркуля, прикладають його до лінійки так, щоб його ліва ніжка припала зліва від нуля, а права стояла точно на одному з ділень вправо від нуля. Шукана відстань дорівнюватиме переведеній відстані на лінійці за допомогою масштабу [4],.

В запроектованій мережі тріангуляції найменша сторона має довжину 2 км, а найбільша – 4, 25 км. Середня довжина має довжину 2, 6 км.

Побудова мережі тріангуляції здійснювалася згідно з вимогами Порядку:

довжина найбільшої сторони ≤ 8 км;

довжина найменшої сторони ≥ 2 км;

величина найменшого кута ≥ 20°;

наближення трикутників до рівносторонніх.

Форма запроектованих трикутників в мережі відповідає вимогам.

 

Базисними сторонами проекту тріангуляції є лінії 3141. 5 – 2486. 2, 1754. 0 – 1991. 0, 2648. 0 – 2471. 0.

Профілі базисних сторін наведено у додатку Г.

Для створення опори методом тріангуляції вимірюються довжини початкових сторін або базисів. Лінійні виміри по точності діляться на три групи:

точні виміри забезпечують відносні помилки 1: 100000 – 1: 1000000. Ці виміри виконуються базисним приладом з підвісними інварними проволоками або світловіддалемірами;

лінійні виміри підвищеної точності забезпечують точність з помилкою 1: 5000 і 1: 25000. Виконуються виміри також базисним приладом з підвісними проволоками (чи стрічками) і світловіддалемірами. Цей тип вимірів використовується для створення мереж згущення (триангуляції і полігонометрії).

лінійні виміри технічної точності з помилкою 1: 2000 і 1: 3000 виконуються мірною стрічкою або далекомірами подвійного зображення.

Для вимірювання базисів у мережах згущення можна використовувати:

підвісні інварні дроти;

шкалові та штрихові стрічки;

світло- і радіовіддалеміри (для вимірювання відстані на одному кінці встановлюють світловіддалемір, а на іншому – відбивач світла. Поданий світловіддалеміром промінь попадає на відбивачі повертається в приймач світловіддалеміра і таки чином отримують відстань. Для визначення відстані радіовіддалеміром на одному кінці встановлюється радіо станція, яка випромінює короткі радіохвилі, а на іншому – відома станція, яка приймає і відбиває в зворотному напрямку радіохвилі. Ведуча станція фіксує передачу і зворотній прийом радіохвиль, що дозволяє отримати довжину лінії, яка визначається.)

електронні тахеометри.

 

Територія представляє собою гірську місцевість із загальною площею 394, 25 км2, мінімальна кількість пунктів спроектованої мережі тріангуляції 3 класу повинна бути не меншою, ніж 16 геодезичних знаків.

Згідно з Порядком, щільність пунктів мережі тріангуляції складає 1 пункт на 30 км2. В розробленому проекті передбачено 65 пунктів, що забезпечує встановлену мінімальну щільність. Щільність запроектованих пунктів тріангуляції – 5 пунктів на 30 км2.

Координати пунктів тріангуляції наведено у додатку Д.

 

 

У економічний розрахунок з планування створення геодезичного обґрунтування входять такі види робіт:

Складання проекту

Рекогностування

Закріплення пунктів тріангуляції

Польові вимірювання

Обчислення тріангуляції

Звіт про виконані роботи

Всі роботи починаються зі складання проекту тріангуляції, підбору карт на основі яких буде проводитися проектування, підбору літературних джерел, які вивчають геоморфологію, геодезичну вивченість, глибину промерзання грунту. Далі слід провести обстеження, скласти попередній проект. Складається схема мережі, попередньо розраховуються висоти знаків, встановлюється методика робіт, технічні допуски і виконується передрозрахунок очікуваної точності елементів мережі. Необхідно зробити рекогносцировку геодезичної мережі та скласти остаточний проект.

Визначимо склад бригад для кожного виду робіт, а так само кількість днів, необхідних на виконання польових камеральних робіт. Так само визначаємо вартість запроектованих робіт (додаток Е).

Загальна вартість робіт – 7470 у. о.

Накладні витрати складають 20% від загальної вартості робіт – 1494 у. о.

Нарахування на соціальне страхування (2, 4%) – 179, 28 у. о.

Заробітна плата (50%) – 3735 у. о.

Польове забезпечення (40% від зарплати) -1494 у. о.

Всього витрат – 14372, 28 у. о.

 

В результаті виконаної роботи була запроектована мережа згущення на основі шести пунктів тріангуляції 3 класу. В розробленому проекті передбачено 65 пунктів, що забезпечує встановлену мінімальну щільність. Щільність запроектованих пунктів тріангуляції – 5 пунктів на 30 км2.

Запроектована мережа відповідає діючим нормативним вимогам з урахуванням збалансованості об’єму робіт, забезпеченням найменших порушень навколишнього середовища. Виконано детальну розробку проекту і його аналіз для виявлення відповідності показників проекту вимогам.

У відповідності з обраним доцільним способом проектування державної мережі було закріплено на місцевості початкові пункти спеціальними спорудами, що забезпечують довготривале збереження пунктів (геодезичними знаками), та базисні сторону, на основі яких було спроектовано геодезичну мережу.

На основі створеного проекту було проаналізовано види робіт, необхідні для виконання, розраховано видимість між пунктами, з’ясовано відповідність форм трикутників згідно з Порядком, підраховано щільність пунктів, розраховано необхідну кількість трудових ресурсів.

Розробка проекту державної мережі 3 класу була створена на основі «Порядка побудови Державної геодезичної мережі».

 

 

1. ПОРЯДОК побудови Державної геодезичної мережі №4606, – 2013

2. Ассур В. Л., Кутузов М. Н., Муравин М. М. Высшая геодезия, М. : Недра, 1979, – 398с.

3. Практикум по высшей геодезии/ Н. В. Яковлев, Н. А. Беспалов, Глумов В. П. и др. : Учебное пособие для вузов, М. : Недра, 1982, – 368 с.

4. Справочник геодезиста (в двух книгах), М. : Недра, 1975, – 1056 с.

5. Селиханович В. Г., Козлов В. П., Логинова В. П. Практикум по геодезии. М., Недра, 1978. 16. Селиханович В. Г., Логинова Г. П. Задачник по геодезии. М., Недра, 1970.

6. Шишкин В. Н. Рекогностировка пунктов триангуляции. М., Геодезиздат 1959.