Функції бухгалтерської системи

 

Вступ

1. Характеристика об’єктів та функції бухгалтерської системи

2. Користувачі бухгалтерської інформації

3. Види господарського обліку

Висновок

Використана література

 

Бухгалтерська система має свій предмет, метод, об’єкти і суб’єкти.

Бухгалтерська система вивчає господарство (економіку), багатогранність якої визначають господарські факти – явища і процеси. В кожному господарському факті присутні одночасно три аспекти: економічний, юридичний і матеріальний.

Предмет – це факти господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів підприємства, процесів придбання, виробництва, збуту, розрахункові відносини підприємства з фізичними і юридичними особами, фінансові результати та їх використання, формування інформації фінансового характеру для внутрішніх і зовнішніх користувачів. В загальному розумінні під предметом бухгалтерського обліку слід розуміти господарську діяльність підприємства. Предметом бухгалтерської системи є не самі об’єкти (активи і пасиви) в їх фізичному розумінні, а інформація про них, яка необхідна для управління.

Основною ланкою застосування бухгалтерського обліку є підприємство, господарська діяльність якого і є предметом бухгалтерського обліку. При цьому під господарською діяльністю розуміють спрямування власних і залучених коштів або ресурсів на виробництво, зберігання, переміщення та споживання господарських цінностей. Основною властивістю кожного господарюючого суб’єкта є залучення ним цінностей у кругообіг, мета і характер якого визначається видом господарства.

Основними елементами бухгалтерської системи є:

Документація – кожна господарська операція оформлюється первинним документом, який складається в момент її здійснення, або безпосередньо після її здійснення.

Інвентаризація – спосіб перевірки фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів та наступне порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Оцінка – спосіб вартісного визначення активів і джерел їх надходження та господарських процесів.

Калькуляція – спосіб визначення фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат, яку складає підприємство.

Бухгалтерський рахунок – спосіб економічного групування, поточного відображення та оперативного контролю за об’єктами обліку з метою виявлення змін які відбувалися під час здійснення господарської операції.

Подвійний запис – кожна господарська операція записується в дебет одного і в кредит іншого рахунку в одній і тій же сумі, це основа бухгалтерського обліку.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та капітал.

Звітність – система групування економічних показників що характеризують підсумки діяльності підприємства за звітний період.

 

 

Господарська діяльність складається з окремих елементів – операцій, процесів тощо. Ці елементи безпосередньо відображаються в бухгалтерському обліку і визначають окремі його об’єкти, що складають зміст предмету.

В більш конкретному вигляді бухгалтерського обліку складається з багаточисельних об’єктів цієї господарської діяльності.

Під об’єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно) або джерело його утворення, наприклад, матеріали, паливо, готівка (гроші в касі підприємства безготівкові кошти (кошти на поточному рахунку в банку), позики банку, прибуток тощо.

Головні об’єкти бухгалтерської системи:

Активи – ресурси контрольовані підприємством у результаті минулих подій використання яких як очікується приведе до отримання майбутніх економічних вигод.

Власний капітал – залишковий інтерес в активах підприємства після вирахування зобов’язань. Тобто власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його змін.

Зобов’язання – заборгованість підприємства яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому як очікується приведе до зменшення ресурсів підприємства.

Господарські процеси – засоби підприємства та їх джерела знаходяться у постійному русі, вони постійно змінюються в результаті різних господарських фактів.

Господарська операція – дія, або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу, тобто в фінансовому стані підприємства.

Об’єкти класифікують за складом, розміщенням, джерелами утворення капіталу та використання його в діяльності.

Об’єкти за складом і розміщенням поділяють на:

Необоротні активи (довгострокові) – сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь в процесі його господарської діяльності та переносять свою вартість на продукцію частинами.

1. Нематеріальні активи – об’єкти довгострокового вкладення (більше року), що мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями, переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх служби шляхом нарахування амортизації за встановленими на підприємстві нормами.

2. Незавершене будівництво – недобудовані об’єкти.

3. Довгострокові фінансові інвестиції – вкладання грошей в цінні папери з терміном погашення більше року.

4. Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість інших підприємств чи окремих осіб по платежам даному підприємству (термін погашення очікується після 12 місяців).

Оборотні активи – грошові кошти, а також інша активи призначені для реалізації та споживання на протязі року.

Витрати майбутніх періодів – витрати які мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

За джерелами надходження об’єкти поділяються на:

Власні:

- власний капітал, статутний, пайовий, додатковий, резервний капітали, нерозподілений прибуток (збиток) ;

- забезпечення наступних витрат і платежів

Запозичені – зобов’язання:

- довгострокові зобов’язання (термін погашення більше року) ;

- поточні зобов’язання (термін погашення не більше року) ;

- доходи майбутніх періодів – доходи отримані у звітному чи попередніх періодах,