Основи психодинамічної діагностики і психотерапії

(посібник для студентів медичних ВУЗів за 

редакцією професора Винника М. І., професора Вітенко І. С.)

 

Колектив авторів: Винник М. І., професор, зав. кафедрою психіатрії, наркології і медичної психології Івано-Франківської державної медичної академії.

 Вітенко І. С., професор, директор центрального методичного кабінету МОЗ України.

Лановий В. І.,  доцент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Івано-Франківської державної медичної академії.

Пустовойт М. М., асистент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Івано-Франківської державної медичної академії.

Краснопольська І. І., асистент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Івано-Франківської державної медичної академії.

 

ЗМІСТ

Вступ                                  

Розділ 1. Основи психодинамічного розуміння особистості

      Винник М. І., Вітенко І. С.

1. Топографічна та структурна модель особистості З. Фрейда

2.Розвиток особистості: стадії психосексуального розвитку особистості З. Фрейда і психосоціального розвитку 

особистості Е. Еріксона

3.Механізми психологічного захисту

4.Теорія об'єктних стосунків

5.Self-психологія

6.Ego-психологія

7.Рівні розвитку організації особистості

А) Характеристика структури особистості невротичного  рівня

Б) Межовий рівень особистісної організації

В) Характеристика структури особистості психотичного рівня

8.Типи організації характерів

А) Дисоціальна (соціопатична) особистість

Б) Нарцистична особистість

В) Істеричні особистості

Г) Маніакальні особистості

Д) Депресивні особистості

Е) Шизоїдна особистість

Є) Параноїдна особистість

І) Обсесивно-компульсивні особистості

Розділ 2. Психосоматична медицина (психодинамічний підхід).

Лановий В. І.

1. Психосоматичні відносини в нормі та патології

2.Психоаналітичні (психодинамічні) концепції, що пояснюють психосоматичні захворювання

3.Взаємодія між лікарем і пацієнтом (психодинамічну трактування)

4.Ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба як приклад психосоматичних відносин

Розділ 3. Психоаналітичне первинне інтерв'ю

     Пустовойт М. М., Краснопольська І. І.

1.  Значення первинного інтерв'ю для психоаналітичної психотерапії

2. Джерела інформації у первинному інтерв'ю

3.Необхідні умови проведення первинного інтерв'ю

4.Інтервенції у первинному інтерв'ю

5.Фактори, що перешкоджають проведенню первинного інтерв'ю

6.Схематичне подання основних аспектів первинного інтерв'ю

 

 

Із усіх питань, з якими за всю історію свого розвитку стикалось людство, найбільш складним є питання сутності самої людини. Сьогодні його актуальність є особливо гострою, оскільки більшість серйозних проблем цивілізації є наслідком людської поведінки. Очевидно, що якість життя людей в майбутньому, як і саме існування людства у вирішальній мірі залежатиме від розуміння самих себе. Складність проблеми в значній мірі відображається різноманіттям теорій особистості, кожна із яких має сильні і слабкі сторони. Хотілось би особливо виділити думку про те, що розшифрування таємниці особистості як найвищого рівня біо-психо-соціальної інтеграції можливе на основі недиз'юнктивних підходів, а саме – на основі єдності в людській суті біологічного і соціально-психологічного. Виходячи із такої методологічної установки, зрозуміло, що жодна із теорій особистості сьогодні не може претендувати на вичерпність і завершеність. 

Складність людської сутності проявляється не тільки у психічній нормі, але і у проявах психічної патології, доказом чого є значна кількість методологічних підходів до її розуміння. Неадекватність традиційного біологічно орієнтованого розуміння психопатології, що панувало у радянські часи, сьогодні не викликає жодних сумнівів. Життєво необхідним є розширення методологічної бази, що є можливим на основі інтеграції української психології, психотерапії та психіатрії із широко представленими закордонними моделями. Активізацію роботи в цьому напрямку спонукає диспропорційний розвиток медичної науки і практики у колишньому СРСР та у країнах пострадянського простору, де головний акцент було покладено на соматичну медицину. Психіка залишалась практично поза увагою, тому що сама по собі кількість психіатричних ліжок в медичних закладах зовсім не свідчить про державний інтерес до душевного здоров'я нації: абсолютна більшість непсихотичних пацієнтів залишаються віч-на-віч із своїми проблемами. Не секрет, що більшість громадян України (як і інших постсоціалістичних країн) слід віднести до межового рівня психічної організації, що вказує на наявність у них серйозних психологічних проблем, причини яких слід шукати у складній історії формування української ментальності.

На цьому фоні зовсім невтішними є дані щодо кількості (про якість говорити зовсім не доводиться)  психотерапевтів та медичних психологів в Україні: їх - одиниці. Для порівняння: у США працює 80 тисяч висококваліфікованих психотерапевтів і 225 тисяч психологів, велика кількість спеціалізованих медичних сестер та соціальних працівників. Аналогічною є ситуація у більшості країн Європи, де один спеціаліст-психопатолог приходиться на 500-900 чоловік населення (у нас – один на 10 тисяч).

Не дивлячись на реальну оцінку ситуації і певні зусилля окремих спеціалістів і установ, зокрема міністерства охорони здоров'я, змінити її, проблема залишається надзвичайно складною, так як вимагає перегляду практично усіх директивних документів. Друга частина актуальних проблем зводиться до підготовки спеціалістів. Науково-дослідницькі інститути і кафедри вищих медичних навчальних закладів сьогодні не готові до повноцінного вирішення цієї проблеми. Разом з тим необхідність перших кроків вже назріла. Колектив авторів виражає надію, що одним із таких кроків буде вихід у світ даного посібника, у якому представлені основи психодинамічної діагностики і психотерапії. Окремі питання, викладені у ньому, на протязі кількох останніх років викладаються на кафедрі психіатрії, наркології і