Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої діяльності

Таким чином, різниця між наукою та навчальною дисципліною «правова інформатика» полягає в рівні пізнання проблем правової інформації.

Як міждисциплінарна область наукових знань правова інформатика є прикладною наукою і поки не досягла високого рівня розвитку. Однак вона має велике практичне значення в юридичній діяльності.

Отже, необхідно розібратися в тому, що ж таке правова інформатика, оскільки це поняття визначає не тільки назва, а й зміст нашого курсу. Насамперед, відзначимо, що правова інформатика є частиною інформатики як науки, предметним початком якої є проблеми існування інформації та інформаційних процесів у всіх сферах життя.

Стосовно до правової сфері можна зробити припущення про те, що основними проблемами і змістом правової інформатики є відповідно правова інформація і інформаційні процеси в правовій системі. Отже, предметом правової інформатики є дві групи питань. Перша з них полягає у вивченні, розгляді та вирішенні проблем, стрижнем яких є правова інформація і пов'язані з нею інші види інформації. Друга група питань знаходиться в центрі вирішення проблем інформаційного процесу – діяльності з виробництва, пошуку, обробці, передачі, зберігання і використання правової інформації, оброблюваної за допомогою обчислювальної техніки і високих інформаційних технологій. Таким чином, можна сформулювати предметні галузі правової інформатики.

Першою предметної групою правової інформатики є питання сутності (природи, структури та змісту) правової інформації, її розвитку та взаємодії з іншими видами інформації. У цю групу входять питання використання міждисциплінарної сфери знань у галузі інформатики для вирішення проблем природи правової інформації. Наприклад, використання знань у галузі кібернетики та закономірностей природи інформації дає можливість досліджувати проблеми існування правової інформації як різновиду інформації та системоутворюючого об'єкта правової системи.

Другою предметної групою правової інформатики є питання створення і використання сучасних інформаційних засобів (комп'ютерів, телекомунікацій та інших технологій) для пошуку, створення, обробки, зберігання, передачі, розповсюдження та використання правової інформації (тобто питання обігу правової інформації). У дану групу предмета правової інформатики включені відповідно два предметних елемента:

1) питання створення інформаційних засобів та умов їх використання;

2) питання безпосереднього застосування і використання інформаційних засобів.

Питання створення умов використання інформаційних засобів прийнято називати організаційними інформаційними процесами, а питання безпосереднього застосування та використання названих засобів – змістовним інформаційним процесом чи процесом інформаційного забезпечення юридичної діяльності. У сучасній юридичній діяльності розширюється сфера використання коштів інформаційної інфраструктури: обчислювальна техніка, засоби створення і використання комп'ютерної правової інформації (тобто інформації про нормативні акти, що пройшли обробку на комп'ютері) і електронний документообіг, електронні регламенти процесуальної правозастосовчої діяльності та електронних форм діяльності судових органів тощо

Названі предмети утворюють специфічну групу знань в частині інформаційного забезпечення юридичної діяльності. Таке забезпечення пов'язано не тільки з процесами обороту правової інформації, обробленої за допомогою обчислювальної техніки, але і з застосуванням інших елементів інформаційної інфраструктури, зокрема сучасних інформаційних технологій аналізу правової інформації. Тому дана група відноситься до інформаційно-технологічних та інформаційно-аналітичним процесам, що відбуваються в правовій сфері, у тому числі в юридичній діяльності.

Правова інформатика – міждисциплінарна галузь знань про закономірності природи правової інформації та інформаційно-технологічних процесів (формування та реалізації правової інформації) в правовій системі.

 

 

Властивості правової інформатики визначаються як внутрішньо опосередковані якісні параметри, що характеризують її розвиток. Такі параметри правової інформації випливають із загальних властивостей інформації як категорії: адекватності, транспарентності, системності, стійкості. Розглянемо їх докладніше.

Адекватність. Ми відзначали, що правова дійсність як реально існуючі суспільні відносини, які потребують правовому регулюванні, повинна об'єктивно відображатися в образі (моделі) – нормі права. Названі суспільні відносини стають актуальними для правового регулювання в тому випадку, коли формуються передумови гострої необхідності в правовому забезпеченні. До складу передумов можуть входити не тільки потреби особистості, суспільства і держави життєво важливого значення, але й економічні умови механізму реалізації майбутніх норм права.

У нормах права як образі правової дійсності і моделі регулювання повинні відображатися не тільки всі існуючі життєві ситуації, але й проектуватися (моделюватися) ситуації, не абстрактно мислимі (у фантазії розробників законопроектів), а реально можливі. Таким чином, об'єктивність відображення життя в якості властивості інформації як категорії повинна виявлятися в адекватності відображення правової дійсності в її образі (нормі права). Адекватність правової інформації відбивається, зокрема, у високій якості законів і підзаконних нормативних правових актах, вільних від дефектів.

Транспарентність інформації як категорії ми визначали як вільний інформаційний обмін, вільне (без втручання з боку) відображення дійсності в свідомості людини. Разом з тим якщо інформаційний обмін як процес взаємодії об'єктів матеріального і нематеріального світу вільний за своєю природою як результат відображення об'єктів, предметів і явищ життя у свідомості людини, то транспарентність правової інформації випливає з цільового її значення.

Формування правової інформації як нормативного правового масиву призначене для фіксування правил поведінки, регулювання суспільних відносин та захисту інтересів суб'єктів людської діяльності. Такі правила орієнтовані