Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Найвищий розквіт Острозької Академії

Предмет: 
Тип работы: 
Реферат
К-во страниц: 
23
Язык: 
Українська
Оценка: 
Зміст
 
Вступ
Розділ 1
1.1 Заснування Острозької Академії
1.2 Час становлення Острозької Академії (1576-1586)
Розділ 2
2.1 Найвищий розквіт Острозької Академії
2.2 Друге народження Острозької Академії
2.3 Будівлі сучасної Острозької Академії
Висновки
Список використаної літератури
 
Вступ
 
У жовтні 1996 році виповнилось чотириста двадцять років з часу заснування першого вищого навчального закладу Східної Європи – перлини української освіти і культури – Острозької Академії, її заснував один з найбільших магнатів Волині того часу, відомий меценат, політичний діяч, нащадок київського князя Святого Володимира – князь Василь Костянтинович Острозький. Величезні маєтності, походження, посідання впливових урядових і адміністративно-політичних посад давали змогу протягом півстоліття відігравати величезну роль у політичному житті.
Актуальність теми полягає в тому, що саме Острозька Академія мала величезний розвиток педагогічної думки та організацію національної школи в Україні. Для сьогодення вона є важливим історичним елементом який є актуальним як для педагогів, політиків, культурних діячів так і для учнів, адже саме ті люди які мали взаємозв’язок з Острозькою Академією, які знайшли в собі сили і долучились до здобутків Західної культури, зберегли і реформували церкву, створили сучасну систему освіти, працюючи в Острозькій Академії тим самим заклали фундамент для подальшого розвитку освіти на Україні.
Хронологічні рамки. У 1576 році в Острозі була створена Острозька школа. Вона передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої, тому її називали колегією і академією. Ця “слов’яно-греко-американська” школа була першим вищим навчальним закладом в Україні. Своє існування Острозька Академія припинила у зв’язку зі смертю К. Острозького. Хоча це не є в загальному кінець, Острозька Академія на деякий час припинила своє існування, а в історії можна виділити три періоди Острозької Академії.
1. Час становлення 1576-1586 рр.
2. Найвищий розквіт Острозької Академії 1587-поч. 1620 рр.
3. Друге народження 12 квітня 1994 р.
Наукова новизна роботи
Науковою новизною в роботі є не тільки історичне минуле Острозької Академії, історія теперішнього навчального закладу який пережив своє друге народження, та дванадцятого квітня 1994 року був опублікований Указ Президента Леоніда Кравчука про утворення Острозького колегіуму. Указом другого Президента Леоніда Кучми від п’ятого червня тисяча дев’ятсот шостого року цей вищий навчальний заклад був перейменований в Острозьку Академію. Таким чином здійснилась історична справедливість про відновлення споконвічної назви цього першого у Східній Європі вищого навчального закладу. Мета обумовлена цілями навчання історії, які передбачають мислення процесу почуттів, розвиток історичного процесу вивчення державно-патріотичних почуттів.
Мета і завдання роботи проаналізувати історіографію проблеми та характеристики джерельної бази, дослідити та проаналізувати дану роботу, визначити хронологічні рамки обраного об’єкта, віднайти новизну роботи, розкрити де використовується дана робота.
Історіографія проблеми та характеристика джерельної бази
На мою думку історіографія проблеми визначається в занепаді Острозької Академії і всього Острозького культурно-освітнього центру, почався незабаром після смерті князя Костянтина (Василя) Острозького і прямим наслідком переходу міста Острога до спадкоємців. Як свідчить унікальний документ “Поставєнє на Академіє Острозкой”, датований приблизно після 1629 року, на потреби Академії ще на початку 17 ст. з більмазького фільварку (під Острогом). Можна припустити, аналізуючи цей документ та залучаючи інші свідчення, що припинення підтримки і субсидій Академії після смерті князя Острозького призвело до згортання її діяльності. Висококваліфіковані викладачі-чужоземці не мали змоги приїздити до Острога. Почав розпадатися літературно-публіцистичний гурток, це все призвело до припинення існування Острозької Академії – у тисяча тридцять шостому році.
Практичне значення роботи
Робота може бути використана як у вищих навчальних закладах, так і у школах, адже сама Острозька Академія дала поштовх для української школи. Також ця робота може використовуватися у книгодрукарнях у наукових роботах.
 
Розділ 1
 
1.1 Заснування Острозької Академії
 
У другій половині шістнадцятого століття український народ опинився на тяжкому переломі. Люблінська державна унія тисяча п’ятсот шістдесят дев’ятого року насиллям приєднала Литву й Русь-Україну до Польщі, і тим широко відкрила дорогу польському католицтву в Україну. В цей час з’явилися й лицемірні єзуїти, і розпочали свою глибоко обдуману працю запровадження унії в Україні, щоб нею знищити Православну Віру, а тим і саму Україну.
Єзуїти відразу почали будувати свої школи, добре їх обслуговували, і хитро ловили православних у ці свої сітки. Вони постановили наново затягувати в католицтво русько-українське боярство та інтелігенцію, а простий народ “сам піде за ними”. Будуймо свої школи, а вони зроблять те, що хочемо ми!
До того самого приступали й тодішні протестанти, їх провідник, князь Микола Радзівіл Чорний, воєвода Віленський, був посвоячений з князем Костянтином Острозький. Князь Микола Радзівіл став закладати по своїх маєтках різні школи, заклав у Бересті Литовському й друкарню звідки вийшла в 1563 році відома Радзивилівська Біблія.
Усе це бачив князь Костянтин Острозький і рано переконався, що й Україна-Русь сильно потребує того самого. Організованих шкіл в Україні тоді ще не було, і православне духовенство одержувало звичайно малу домову освіту. І князь Костянтин Острозький постановив закласти добру школу в м. Острозі, цебто у своєму столичному місті на Волині. Поспішав це зробити,
CAPTCHA на основе изображений