Особливості обліку довгострокових позик банку

 

Вступ

І. РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ НАДАННЯ ТА ПОГАШЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ПОЗИК БАНКУ

1.1 Загальна характеристика довгострокових позик

1.2 Особливості надання та погашення довгострокових позик банку

1.3 Правове регулювання або нормативно-правове забезпечення обліку довгострокових позик банку

ІІ. РОЗДІЛ АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ ПОЗИК БАНКУ

2.1 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових позик банку

2.2 Аналітична оцінка стану довгострокового кредитування комерційними банками України

ІІІ. РОЗДІЛ ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИКИ НАДАННЯ ТА ПОГАШЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ПОЗИК В БАНКАХ

3.1 Проблеми обліку та шляхи вдосконалення довгострокових позик в комерційних банках України

3.2 Зарубіжний досвід

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

 

 

Довгострокове кредитування здатне вирішити чимало економічних і соціальних проблем у країні. Міжнародний досвід свідчить, що економічне зростання і забезпечення ефективних умов для розвитку основних секторів економіки можливі лише за умов ефективного розвитку банківської системи, і довгострокового банківського кредитування зокрема.

Під довгостроковими позиками банків розуміються зобов'язання підприємства перед кредитною установою, які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу.

На даний час в Україні довгострокове кредитування має ряд проблем. Основною проблемою для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Цим зумовлена актуальність теми мого дослідження.

Мета моєї курсової роботи – дослідити облік довгострокових позик у комерційних банках.

Завдання курсової наступні:

визначити теоретичні та методичні основи надання та погашення довгострокових позик банку;

визначити особливості надання та погашення довгострокових позик;

здійснити аналітичний огляд та особливості обліку довгострокових позик банку;

визначити напрямки удосконалення обліку довгострокових позик в банках;

дослідити зарубіжний досвід обліку довгострокових позик в банках.

Об'єктом теми дослідження є діяльність комерційних банків у системі довгострокового кредитування в Україні.

Предметом теми є економічні та організаційні основи довгострокового кредитування в комерційних банках України.

В Україні основна маса довгострокового кредиту обслуговує не процес виробництва, а сферу обігу та операції у сфері нерухомості. На частку галузей сфери матеріального виробництва припадає менше половини усіх довгострокових кредитів. При цьому основна частина довгострокових кредитів, виданих кредитними організаціями, використовується для фінансування поточної виробничої діяльності підприємств.

Особливістю сучасного розвитку кредитних відносин в Україні є не тільки прискорене зростання кредитних вкладень, але і перебудова кредитного портфелю комерційних банків, зростання питомої ваги кредитів на тривалі терміни, що видаються суб'єктам господарювання та населенню.

 

 

 

Позика – це передавання грошей чи матеріальних цінностей за договорами позики на умовах повернення. Довгостроковою позикою в Бухгалтерському обліку вважається позика, термін погашення якої настає після одного року.

Характеристики довгострокової позики:

об'єктом такої позики можуть бути гроші або річ;

вона набирає законної сили з моменту, коли передали гроші або речі;

така позика може бути як безпроцентною, так і процентною;

договір довгострокової позики можуть укладати будь-які юридичні особи або фізичні без обмежень.

Під довгостроковими позиками банків розуміються зобов'язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу, а також пролонговані короткострокові кредити (позички), які перейшли до складу довгострокових.

Довгострокові позики залучаються підприємствами для фінансування довгострокових активів, зокрема основних засобів (їх придбання, реконструкція, модернізація), нового будівництва, інших видів необоротних активів, а також окремих видів оборотних активів, в яких кошти заморожуються на тривалий період.

В економічно розвинутих країнах до довгострокових банківських позик вдаються, як правило, підприємства малого та середнього бізнесу. Крупні підприємства довгострокову потребу в капіталі задовольняють здебільшого шляхом емісії облігацій [16].

Особливості довгострокового кредитування такі:

підвищений ризик пов'язаний зі строком кредитування – високою ймовірністю зміни економічних умов функціонування кредитора і позичальника, виникнення непередбачених подій, що впливають на реалізацію заходів, що кредитуються, а отже на формування джерел погашення кредитів;

підвищений ризик зміни вартості кредитних ресурсів;

підвищена увага приділяється аналізу об'єкта кредитування (а не лише позичальника) ;

необхідна чітка виважена система кредитного моніторингу, що передбачає контроль за всіма аспектами кредитної угоди.

Основні джерела ресурсів для довгострокової позики це власні кошти банків, кошти державного інвестиційного фонду, кошти підприємств і організацій, а також кошти бюджетів, що знаходяться на рахунках у банках, вклади громадян і позички у інших банків.

Для розгляду можливості надання довгострокової позики, позичальник крім стандартного переліку документів (для короткострокового кредитування) по узгодженню з установою банку повинен додатково представити такі матеріали: проектно-кошторисну документацію; основні техніко-економічні показники проекту; контракт на будівництво; документи на право землекористування; позитивне рішення екологічної експертизи; план технічного переозброєння; бізнес-план.

Обов'язковими умовами довгострокової позики на додачу до загальних вимог кредитування є:

статус позичальника як юридичної особи,

екологічна безпека об'єкту кредитування,

дотримання норм тривалості будівництва.

Для обліку довгострокових позик в бухгалтерському обліку використовується балансовий рахунок 50 «Довгострокові позики», на якому обліковуються суми довгострокових позик, одержані установами. Цей рахунок розподілений на субрахунки (Табл.