Перспективи розвитку електронно-обчислювальних технологій і засобів ЕОМ

 

Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Значення інформаційної технології величезне – вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.

Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива роль приділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки в структурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того, інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходу частково або цілком у категорію наукомістких. Пов'язаний з цим і працезаощаджувальний характер інформаційної технології, що реалізується, зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій.

Централізоване опрацювання інформації на ЕОМ обчислювальних центрів були першою історично сформованою технологією. Створювалися великі обчислювальні центри колективного користування, оснащені великими ЕОМ. Застосування таких ЕОМ дозволяло опрацьовувати великі масиви вхідної інформації й одержати на цій основі різноманітні види інформаційної продукції, яка потім передавалася користувачам. Такий технологічний процес був обумовлений недостатнім оснащенням обчислювальною технікою підприємств і організацій у 60 – 70-і рр.

Децентралізоване опрацювання інформації пов'язане з появою в 80-х рр. персональних комп'ютерів і розвитком засобів телекомунікацій. Вона дуже істотно потіснила попередню технологію, оскільки дає користувачу широкі можливості в роботі з інформацією і не обмежує його ініціатив.

Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається – найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.

Інформаційні технології виступають локомотивом світового прогресу і є основою конкурентоспроможності провідних економік світу. Для сучасної України вкрай актуальною стає проблема розвитку інформаційних технологій як одного з найважливіших механізмів реалізації інноваційного розвитку регіонів в умовах переходу розвинених країн до суспільства, побудованого на інформації та знаннях.

Для інформаційних технологій є цілком природним те, що вони застарівають і заміняються новими. Так, наприклад, на зміну технології пакетного опрацювання програм на великій ЕОМ в обчислювальному центрі прийшла технологія роботи на персональному комп'ютері на робочому місці користувача. Телеграф передав усі свої функції телефону. Телефон поступово передав більшість своїх функцій факсу й електронній пошті.

При впровадженні нової інформаційної технології в організації необхідно оцінити ризик відставання від конкурентів у результаті її неминучого старіння, тому що інформаційні продукти, як ніякі інші види матеріальних товарів, мають надзвичайно високу швидкість змінюваності новими видами або версіями. Періоди змінюваності коливаються від декількох місяців до одного року. Якщо в процесі впровадження нової інформаційної технології цьому фактору не приділяти належної уваги, цілком можливо, що до моменту завершення переходу фірми на нову інформаційну технологію вона вже застаріє і прийдеться вживати заходів щодо її модернізації. Такі невдачі з впровадженням інформаційних технологій звичайно пов'язані з недосконалістю технічних засобів, в той час як основною причиною невдач є відсутність або слабка пропрацьованність методології використання інформаційної технології.

Інформатизація сьогодні вступила в четвертий етап свого розвитку. Перший був пов'язаний з появою великих комп'ютерів (мейнфреймів) : другий – зі створенням персональних комп'ютерів; третій – з появою Інтернету. який поєднав користувачів у єдиний інформаційний простір шляхом сумісного доступу до інформації; четвертий – з переходом на нові Grid-технології. як засіб спільного використання обчислювальних потужностей та сховищ даних. Grid дозволяє вийти за межі простого обміну даними між комп'ютерами і перетворити їх в глобальну мережу, в гігантський віртуальний комп'ютер, який доступний в режимі віддаленого доступу незалежно від місця розташування користувача.

Після фондового краху тисяч Інтернет-компаній у 2000 році, коли індекс NASDAQ втратив 78% і впав з відмітки 5046, 8 до 1 114, 11 пунктів, а 18 тисяч співробітників компаній-доткомів опинилися на вулиці, Інтернет-бізнес у 2007 році знову на підйомі. До основних п'яти трендів, що змінили Інтернет до версії 2. 0 і в майбутньому змінять його ще більше, слід віднести: народження грандіозних за своїми масштабами пошукових порталів (в той же час практично неконтрольоване зростання рекламного спаму) ; виникнення буму контешу користувачів і появи Системи аналізу поведінки в Інтернеті: затвердження нових технологій розповсюдження контенту – за допомогою файлообмінних мереж (що спрощує піратство і викликає масштабну протидію з боку медіаконцернів) : поширення тенденції до заміщення звичних і дорогих програм на зразок Microsoft Office безкоштовними мережевими сервісами (цей напрямок очолює Інтернет-гігант Google) ; занурення мільйонів людей у віртуальний всесвіт і одночасно – експансія віртуальних економік в реальні світи.

До сучасних тенденцій розвитку телекомунікаційних послуг слід віднести наступне: стрімкий розвиток мобільного зв'язку і витискання стаціонарного зв'язку; високі темпи розповсюдження ІР-телефонії (розцінки на ці послуги суттєво нижче, ніж в сегменті стаціонарного зв'язку) ; інтенсивний розвиток широкосмугового доступу. Що дозволяє базовим операторам більш ефективно використовувати існуючу інфраструктуру і компенсувати зниження активності у секторі стаціонарної телефонії.

При використанні інформаційних технологій часто виникають небезпеки та труднощі. Складне програмне забезпечення має недоліки, якими можуть скористатися сторонні особи (хакери) і використати їх на свою користь. Для попередження несанкціонованого доступу використовуються дуже дорогі системи захисту, а також вдосконалюється програмне забезпечення.

При використанні програмного забезпечення існує можливість втрати інформації, спричинена дією вірусів, які використовують його недоліки. У зв’язку з тим, що вартість інформації росте, втрати можуть бути суттєвими. Для захисту доводиться використовувати спеціальні програми – антивіруси. Беручи до уваги те, що зараз відбувається концентрація у сфері інформаційних технологій, перед користувачем постає дилема вибору платформи інформаційної технології, так як в майбутньому він буде залежати від свого постачальника програмного забезпечення.

Легкість тиражування інформаційних продуктів надає змогу з легкістю порушувати авторські права. Це стосується, в першу чергу, програмного забезпечення.

Не зважаючи на зазначені проблеми, усі вищевикладені риси інформаційних технологій вказують на те, що вони й у майбутньому залишаться самими перспективними видами технологій, що допомагають людині впевнено крокувати шляхом прогресу.

 

 

Україна вже практично вичерпала себе як країна – постачальник дешевої робочої сили з переважно низькотехнологічною. енерговитратною промисловістю. В той же час, вона має шанс для прориву на ринку інформаційних технологій завдяки накопиченому інтелектуальному потенціалу. Розроблені українською школою напрямки – штучний інтелект, теорія самоорганізації, системний аналіз, нові підходи до розробки багатопроцесорних ЕОМ – характеризувалися як новий якісний рубіж у світовій кібернетиці. Вони були найбільш перспективними і базувалися на відтворенні механізму діяльності мозку людини. До того часу, коли ще тільки починали формуватися перші концептуальні основи майбутнього інформаційного суспільства, Україна знаходилася серед беззаперечних лідерів, ідеологів його побудови.

На жаль, Україна за 16 років незалежності не змогла втримати ті передові позиції у розвитку інформаційного суспільства, якими вона по праву пишалася за часи СРСР. Так, для визначення кількісної та якісної характеристик суспільства заснованого на знаннях або К-суспільства департамент ООН з економічного та соціального розвитку – UNDESA – використовує відповідний індекс (Ік). який визначається трьома основними індикаторами: інтелектуальними активами суспільства, перспективністю розвитку суспільства і якістю розвитку суспільства. За індикатором інтелектуальних активів (який формується за допомогою таких показників, як повний строк шкільного навчання в країні; кількість молоді у віці до 15 років, що навчається; рівень надання населенню інформації за допомогою преси та інформаційно-комунікаційних технологій) перші п'ять місць посідають Норвегія (0, 801), Швеція (0, 749), Фінляндія (0, 714), республіка Корея (0, 683), Данія (0, 656), Україна знаходиться на 44-ому місці (0, 176). Вона має наближені до середньоєвропейських індикатори майбутніх інтелектуальних активів суспільства (кількість молоді, що навчається, та строк навчання у школі), але у неї одні з найгірших у Європі поточні індикатори інтелектуальних активів (частина суспільства (що охоплена засобами телекомунікації і пресою). Принциповим є майже трикратне відставання України від Європи та п'ятикратне – за витратами держави на дослідження та інноваційний розвиток, що свідчить не тільки про теперішній розрив у науково-технологічній сфері, а й про зростаюче відставання України від розвинених країн світу в економіці, науці і технологіях в майбутньому.

Спробою знайти системне рішення проблем інноваційного розвитку України стало створення вченими НАН України наприкінці 2004 року „Інноваційної моделі структурної перебудови економіки України». Уряд України затвердив Державну програму на 2006 – 2010 рр. «Інформаційні і комунікаційні технології в освіті і науці, яка передбачає виділення коштів у розмірі 1, 86 млрд. грн.. Крім того, Верховна Рада України прийняла Закон „Про основні засади інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки», який стверджує, що „одним з головних пріоритетів України є намагання побудувати інформаційне суспільство, що орієнтовано на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток». Уряд також затвердив нову редакцію Концепції розвитку телекомунікації в Україні до 2010 року, яка декларує прискорений характер розвитку вітчизняної телекомунікаційної галузі, зокрема у сфері Інтернет-доступу, забезпечення населення Інтерактивними телекомунікаційними послугами, а також розвиток телекомунікаційних мереж з урахуванням їх майбутньої інтеграції в національну багато операторську мережу наступного покоління (NGN).

 

 

З перших своїх кроків люди шукають і знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однак ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційні технології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявити життя сучасної людини без них. На сучасному етапі можна без особливих труднощів навести приклади використання інформаційних технологій у всіх галузях: від освіти і до менеджменту. Сьогодні успіх буде мати та фірма, той заклад, який володіє найсучаснішими комп’ютерними технологіями.

Тому, можна сказати, що перспективи розвитку інформаційних комп’ютерних технологій є безмежні.

  

 

1. Багриновський К. А., Хрусталєв Е. Ю. «Нові информаційні технології», М. : “ЭКО”, 1996 р.

2. Паньо Т. Украинская неготовность // Дзеркало тижня, 13. 05. 2006. – № 18. -С. 19

3. Папырин Д. Тенденции мирового рынка телекоммуникационных услуг // Связьинвест. апрель 2007, № 4 (58)

4. Петренко А. Grid як четвертий етап розвитку інформатизації // Дзеркало тижня, 03. 03. 2007, № 8. -С. 13