Розвиток мовлення у дітей віком від одного до трьох років

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Розвиток мовлення у дітей

віком від одного до трьох років»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Розвиток мовлення в немовлячому віці: теоретичні аспекти дослідження

1.1. Проблема мови і мовлення у психологічних і педагогічних дослідженнях

1.2. Розвиток пасивного мовлення

1.3. Поява активного мовлення

РОЗДІЛ 2. Розвиток мовленнєвих навичок у ранньому дошкільному віці

2.1. Особливості розвитку мовлення у дітей від одного до трьох років

2.2. Основні тенденції розвитку мови у дітей раннього віку

2.3. Заїкання – різновид мовлення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Проблема формування і розвитку мовлення є досить актуальною, адже саме у період становлення мовленнєвих навичок закладаються основи пізнавальної діяльності особистості. Всебічний розвиток особистості неможливий без оволодіння всіма багатствами рідної мови. К. Д. Ушинський писав, що рідне слово є основою будь-якого розумового розвитку і скарбницею всіх знань. Саме основи мови закладаються в ранньому дитинстві, і цей період посідає найважливіше місце в подальшому розвитку особистості.

Ранній вік – це період підвищеної чутливості дитини до мови дорослих. Формування мови в цьому віці є основою всього психічного розвитку дитини. Якщо з будь-яких причин (хвороба, обмежене спілкування) мовні можливості дитини не використовуються в достатній мірі, то подальший загальний рівень розвитку починає гальмуватися.

Розвиток мови тісно пов’язаний з розвитком мислення дитини. В мові розкривається процес і результати мислення, а оформлена в мові думка краще усвідомлюється, стає точнішою. Через спостереження і слово засвоює дитина доступні їй факти навколишнього життя. Мова є засобом передачі дітям знань про природу, побут, суспільні явища.

Без мови неможливим був би розвиток аналітично-синтетичної діяльності дітей. Ознайомлюючись з предметами, за допомогою слова дитина вчиться розрізняти їхні ознаки, виділяти суттєве, узагальнювати предмети за їхніми спільними ознаками.

Ця складна аналітично-синтетична діяльність конче необхідна для успішної підготовки малят до школи. Адже в школі вони повинні вміти слухати і розуміти мову педагога, доповнювати висловлювання товаришів, користуватися як короткою, так і повною формою відповіді.

Проте, освоєння дитиною мови відбувається не так легко, як може здаватися. В такий момент дуже важливу роль відіграє підтримка і допомога дорослих. Адже без їхньої допомоги, у дитини з часом виникають певні труднощі у спілкуванні з однолітками, з дорослими, а це в свою чергу дуже негативно впливає на психічний розвиток дитини та її майбутнє. Дещо можна виправити з часом, а дещо – ні. Особливо дефекти мови дуже болісно дитина переживає у підлітковому віці, а це призводить до того, що дитина стає замкнутою, сором’язливою.

Тому, я вважаю, щоб запобігти таким проблемам, необхідно дуже ретельно слідкувати за розвитком мови у дитини і обов’язково з нею займатися. Актуальність заявленої проблеми обумовила тему курсової роботи – «Розвиток мовлення у дітей віком від одного до трьох років»

Об’єктом дослідження виступають діти віком від одного до трьох років, а предметом – фактори їх мовного розвитку в період раннього дитинства.

Мета роботи – визначити специфіку процесу розвитку мовлення у дітей віку від одного до трьох років.

Завданнями роботи є:

• виявити рівень розкриття проблеми розвитку мовлення у психолого-педагогічній літературі;
• охарактеризувати особливості розвитку пасивного мовлення та активного мовлення;
• визначити вікові особливості дітей від одного до трьох років у контексті формування навичок мовлення;
• виявити основні тенденції розвитку мови у дітей раннього віку;
• охарактеризувати заїкання як різновид мовлення та шляхи його здолання.

 Дослідженням даної теми займалося чимало вчених: Л. С. Виготський, М. Г. Єлагіна (експериментально моделювала умови переходу до активної мови) ; Д. Б. Ельконін (висунув принцип усвідомлення предметних дій) ; З. Ю. Кулагіна, М. М. Колюцький, І. В. Шаповаленко, В. М. Поліщук, В. Штерн (зробив перше лінгвістичне відкриття), К. Бюлер зробив відкриття флективної природи мовлення та інші.

РОЗДІЛ 1. Розвиток мовлення в немовлячому віці: теоретичні аспекти дослідження

1.1.Проблема мови і мовлення у психологічних і педагогічних дослідженнях

Проблему мови і мовлення у психологічних і педагогічних дослідженнях у дітей дошкільного віку є актуальною і її досліджують лінгвісти (А. Богуш, О. Гвоздєв, Л. Калмикова, Ф. Сохін та ін.), дефектологи, логопеди (В. Тищенко, В. Тарасун, Л. Трофіменко, М. Шеремет та ін.) [23]. Актуальність цих досліджень зумовлена тим, що своєчасний розвиток усного мовлення у дошкільному віці має важливе значення для зростання особистості дитини в цілому. Тому особливого значення набувають питання дослідження мовлення на ранніх етапах життя дітей, особливо вивчення передумов що забезпечують подальше формування мовлення.

У сучасних дослідженнях мовлення дітей нема адекватного ставлення науковців до внутрішньої психологічної організації процесу породження мовлення – як послідовності взаємопов’язаних фаз мовленнєвої діяльності, одиницями якої є мовленнєві операції й дії, що знаходяться в ієрархічних відношеннях [5, ст. 391], [9, ст. 100]. А тому в дослідженнях, присвячених функціонуванню й формуванню мовлення, одиниці мовленнєвої діяльності «психолінгвістичні одиниці» – «оперативні одиниці породження й сприйняття мовлення» (О. О. Леонтьєв) не розглядаються й не використовуються в якості функціональних блоків, що діють у процесах такого породження й сприйняття мовлення [, 24 ст. 46-48].

Проблема мовлення дошкільників розглядається в структурі