Психолого-педагогічні аспекти використання функціональної музики в процесі навчальних занять з фізичного виховання студентів

Ми виділяємо три основні різновиди функціональної музики, що використовуються в процесі фізичного виховання студентів під час аудиторних занять: настроєва, збудлива, заспокійлива.

Настроєва музика забезпечує перехід студентів із пасивного стану до рухової активності організму. Основні завдання такої музики піднести настрій, звільнитися від перевтоми, психоемоційного напруження, налаштуватися на ритм тренувального процесу. Музична стимуляція обумовлена необхідністю профілактики наступних факторів, котрі значно знижують ефективність занять фізичного виховання:

Під час вивчення нового матеріалу, пояснення викладача, великої кількості інформативних сигналів та при високому темпі їх подачі, у студентів з'являється відчуття перенавантаження і зникає бажання займатись спортом.

Багаторазове повторювання вправ може стати комплексним подразником, що викликає втомленість і апатію під час занять.

Часом студенти приходять на заняття фізичного виховання з негатив ним нервово-психологічним навантаженням через низку обставин – лекційні, практичні заняття, сімейні, побутові проблеми, емоційні переживання тощо.

Зустріч Із функціональною музикою – це своєрідний психологічний бар'єр від неприємнихемоцій, переживань, вражень, що заважають займатись фізичним вихованням.

У зв'язку Із психофізіологічними особливостями діяльності організму, на початку занять помітна знижена активність студентів, не співпадає ритм за нять фізичним вихованням Із попередньою діяльністю. Програма, що призна чена для музичної оптимізації розминки, зумовлена змістом фізичних вправ, що пропонує викладач. Музика, що звучить протягом цього періоду відрізняється чітким І ясним ритмічним малюнком І пов'язана з різними темпами: moderate, sostenuto, con moto, allegretto, allegro, vivo, vivare, presto, Динамічні відтінки < (крещендо – наростання звуку), > (дімінуендо – спад звучання) рефлекторно стимулюють ступінь напруг- ослаблення м'язів. Створюється гармонія музики І пластики тіла, що призводить до чіткості рухів, їх краси. Все це приносить естетичне задоволення, підсилюється мотивація до активізації розминки, від якої залежить результативність проведення всього заняття.

В першій половині основної частини заняття, як правило, необхідно вирішити найбільш складні завдання, що пов'язані Із вивченням нового матеріалу. В цей час рівні навантаження на організм досить високі. Як правило, коли викладач пояснює матеріал, то не завжди ритм дотримується точно. В цей період музична стимуляція не обов'язкова.

Музична стимуляція більш необхідна у другій половині основної частини заняття. Тому, що заняття проводяться уже у витриманому ритмі, що задав викладач. В цей відчувається втомленість студентів, І якраз музика активізує виконувати завдані вправи у потрібному темпі.

Головне завдання функціональної музики, що використовується в основній частиш заняття, – знизити процес розвитку втоми, підвищити активність студентів під час виконання запропонованих їм завдань.

Використання музики на заняттях фізичного виховання – це засіб наукової організації навчальної діяльності, що мас конкретне призначення, допомогти викладачам вирішувати завдання занять шляхом тонкої підсвідомої регуляції психічного стану та рухливої активності студентів.

В залежності від обставин викладач здійснює технічні вправи епізодично сеансами по 10 хв. Головне завдання функціональної музики, що використовується в основній частині заняття – сповільнити процес розвитку втоми, підвищити працездатність студентів, допомогти успішно викопувати задані вправи.

Музика допомагає зберегти високу інтенсивність спортивної діяльності навіть тоді, коли спортсмен дуже втомлений, Діло в тому, що музика має здатність збуджувати відчуття і активну моторну діяльність – секвенції, відхилень, модуляції, зміна метроритму, чітка мелодична побудова, фактура викладу музичного твору.

Конкретизація змісту і дози музики знаходиться у прямій залежності від тих завдань, що ставить перед студентами викладач, специфіки стимулюючого виду спорту і характеру основної діяльності.

Згідно із вимогами теорії і методики фізичного виховання в заключній частині заняття необхідно забезпечити плавний, цілеспрямований перехід, на зниження фізичної і емоційної активності студентів, а також створити всі необхідні умови для того, щоб організм зміг приступити до іншого виду діяльності. З цією метою викладач повинен використовувати не складні вправи: різноманітні варіанти повільного бігу, що розслаблює, ходьба, танцювальні елемента, вправи на розслаблення скелетної мускулатури, вправи на заспокоєння дихання, використовуючи при цьому функціональну музику. Відповідно до цього перед викладачем відкривається нова можливість покращення кінцевих результатів проведення занять. Враховуючи функціональне призначення музичної дії для заключної частини занять, ми дали їй назву музика заспокійлива. Основне завдання заспокійливої музики – зняти зайве нервово-психічне напруження. Вона позитивно діє на серцево-судинну, дихальну, м'язову та інші системи організму, характеризується поступово вповільненим темпом плавними рухами, відсутністю динамічних перепадів. Сила звуку поступово зменшується, ритмічний малюнок не складний.

Маємо на увазі – р (ріапо) раптове ітгї (меццофорте), або навпаки ff (два форте. два piano) – pp.

Найбільш ефективні такі темпи заспокійливої музики: Andante, ayagia, grave, lento, larghetto і largo. Найбільш раціонально проводити сеанс заспокійливої музики за 5-7 хвилин до закінчення заняття. В цей час викладач аналізує коротко підсумки проведених занять і завдає домашнє завдання. Практика показує, що для оптимізації заключної частини уроку доречно використовувати звукозаписи натуральних звуків природи з релаксаційним зарядом: подих вітру, шелест трави, спів птахів, крик диких та свійських тварин, звуки водяних потоків, шум морського припливу, цокання копит коней, що десь із далеку доносяться звуки, тощо.

Своєрідність музики полягає в тому, що вона ставить художню рефлексію навколишньої діяльності і потребує від сприймаючого не тільки відчуття краси художніх образів, а й осмислення своїх переживань, уміння вести з мистецькими творами діалогове спілкування на заняттях фізичного виховання. Стає все більш очевидним, що фізична досконалість – це не тільки здоров'я, міць, сила людини, а й краса її тіла. У цьому немаловажну роль відіграє музика.