Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Рівні сформованості системного досвіду учнів як прояв принципу системної диференціації у навчанні

Предмет: 
Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
10
Язык: 
Українська
Оценка: 
УДК 373. 51: 371. 3
                                                                                                                             І. МАЛАФІЇК
                                                                                                                             м. Рівне
 
РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ СИСТЕМНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ ЯК ПРОЯВ ПРИНЦИПУ СИСТЕМНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ У НАВЧАННІ
 
Анотація
Стаття присвячена вивченню проблеми співвідношення навчання і розвитку. Принцип системної диференціації в його застосування до навчання і розвитку дає можливість розглянути цю проблему з дещо іншого боку і водночас виділити рівні розвитку системного досвіду, який лежить в основі розвитку системності мислення.
 
Аннотация
Статья посвящена изучению проблемы соотношения обучения и развития. Принцип системной дифференциации в его применении к обучению и развитию дает возможность рассмотреть эту проблему с несколько иной стороны и одновременно выделить уровни развития системного опыта, который лежит в основе развития системности мышления.
 
Annotation
The article is dedicated to the studying the problem of studies and development correlation.
The principle of system differentiation in its application to studies and education gives the possibility to look at the mather from somewhat the other way round and also gives the possibility to pich out the levels of development of the system experience, that is the basis of system thinking development.
 
Постановка проблеми. Проблема співвідношення навчання і розумового розвитку учнів хвилює педагогів-теоретиків і практиків ще з часів Г. Песталоцці і К. Д. Ушинського. У той чи інший період розвитку педагогічної думки вона поверталася до науковців і практиків різними своїми гранями, різними сторонами. Сьогодні в контексті означеної проблеми нас більше цікавить єдність двох процесів: диференціації та інтеграції. У реальному педагогічному процесі вони єдині і роз'єднати їх не можна, однак для глибшого і повнішого їх вивчення в подальшому їх аналізі ми виділяємо один і другий процеси, відділяємо один від одного і намагаємося вивчити кожен з них окремо, щоб вивчити глибше їх закономірності [4]. Суть проблеми у пошуку форм такої єдності, однак у цій статті ми зупинимось на системній диференціації.
Виклад основного матеріалу. Серед усезагальних універсальних принципів або законів розвитку на першому місці стоїть закон розвитку від загального до часткового, від форм однорідно-простих, глобальних і цілісних до форм різнорідно-складних і внутрішньо розчленованих[12].
Ідея диференціації отримала експериментальне підтвердження в багатьох галузях знань. Велика роль у розвитку поглядів на диференціацію та інтеграцію належить Г. Спенсеру і М. І. Сеченову[12]. У теоретичному плані інтеграція та диференціація отримала новий поштовх у працях А. А. Богданова (1917рік).
Які риси диференціації виділяють учені? Ними, за Г. Спенсером, є такі три:
  • Виділення різноманітного в початковому однорідному. У процесі розвитку ціле, що несе певну функцію, розчленовується на частини, які вже самі володіють різними, більш специфічними функціями.
  • Ріст зв'язності частин.
  • Ріст визначеності.
У низько розвинутих організмів немає диференційованих частин, а у висо-коорганізованих – кожна частина виконує свою функцію. Зрозуміле і досить розгорнуте обґрунтування принципу диференціації у перенесенні його на навчання знаходимо у «Великій дидактиці» Я. А. Коменського. Він, зокрема, писав: «Усяке своє формування природа починає із самого загального і закінчує найбільш особливим» [10]. Цю думку можна з повним правом віднести як до навчання, так і до розумового розвитку. Що ж до конкретно навчання, то «неправильно буде викладати науки з самого початку з усіма дрібницями, замість того, щоб пропонувати ним спочатку простий загальний огляд усіх знань» [там же, с. 256]. Винятково важливою для нас є й така його думка: «З самого початку юнакам, яким потрібно дати освіту, необхідно дати основи загальної освіти, тобто розподілити навчальний матеріал так, щоб наступні потім заняття, очевидно, не вносили нічого нового, а являли собою розвиток отриманих знань у їх деталях» [там само, с. 256]. І далі, «будь-яка мова, будь-які науки або мистецтва повинні бути спочатку викладені в найпростіших елементах, щоб в учнів склалося загальне розуміння їх цілого «[там же, с. 256]. А в розділі «Основи легкості навчання і учіння» він пише, що «навчання юнацтва проходитиме легко, якщо:
  • При навчанні будуть іти від більш загального до більш часткового.
  • Від більш легкого до більш складного»
Словом, за Я. А. Коменським «все, що підлягає вивченню, повинно спочатку пропонуватися в загальному вигляді, а потім по частинах» [там само, с. 307].
Однак теорія і практика навчання розвивалася так, що в основу його організації було покладено положення, яке перевірене віковою практикою: навчання, якщо воно
CAPTCHA на основе изображений