Внесок єпископа Модеста у педагогіку та культуру ХІХ століття

                                                                                                                                         О. МАРЧУК

 

 

У статті розглядається постать єпископа Модеста. Автор характеризує його життя та педагогічну діяльність. Д. Стрельбицький був талановитим педагогом, відповідально ставився до своєї роботи, особливу увагу приділяв морально-етичному розвитку вихованців. Працюючи на посаді єпископа Волинського та Житомирського, сприяв становленню освіти та культури нашого краю. Нинішні педагоги та громадські діячі можуть широко використовувати його досвід роботи.

 

The article tells about bishop Modest. The author writes about his life and pedagogical activity. D. Strelbitski was a good teacher and considerated to his work and his pupils. When Modest was a bishop of Volin and Zitomir regions he was trying to do the best for the culture and education of our country. We can use his experience today.

 

Становлення української незалежної держави у серпні 1991 року дало можливість об'єктивно досліджувати історичне минуле народу. Важливу роль у розвитку освіти та культури 19 століття відіграла церква. Особливе місце у цьому процесі належить священнослужителям, зокрема єпископу Волинському та житомирському Модесту (Даниїлу Стрельбицькому).

Вивчення педагогічного досвіду Модеста сьогодні є актуальним, оскільки його методи і форми роботи можна використовувати у сучасній школі. Заслуговує уваги його громадська діяльність. Будучи єпископом, він брав активну участь у культурному розвитку краю, що є прикладом для нинішніх громадсько-політичних діячів.

Упродовж багатьох років, коли Україна була у складі СРСР, постать Модеста замовчувалась із ідеологічних причин. Але на жаль, і сьогодні, на 16 році незалежності України, ім'я Модеста є невідомим. Про нього не згадується навіть у «Енциклопедії українознавства» [3], сучасних енциклопедичних довідниках [2], [3] та підручнику педагогіки [5]. Періодичні культурно-освітні видання України теж не описують його роботи, йому не відведено місця у каталогах Рівненської державної обласної бібліотеки імені В. Короленка. Інформацію про єпископа Модеста можна знайти лише у «Енциклопедії Брокгаузера і Єфрона» [11] та «Волинських Єпархіальних Відомостях» [1], які є у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

У Росії ім'я Модеста вже більш відоме, ніж на Україні. Російські Інтернет-сайти подають інформацію про діяльність Модеста [18], [20]. Офіційний сайт Нижегородської єпархії Російської Православної Церкви «Архиереи» [17], крім біографічних даних, подає перелік праць Д. Стрельбицького. Цікаві відомості про життя Модеста на Волині містить сайт Свято-Успенської Почаївської Лаври, де у статті «Архиереи 19 столетия» є відомості про відкриття типографії, церковнопарафіяльної школи та давньосховища, що були засновані єпископом Модестом [23].

Щодо українських Інтернет-сайтів, то єпископ Волинський та Житомирський згадується лише, коли мова іде про Чудотворну ікону Богоматері «Зіно-вицьку». Вона знаходиться в селі Шевченко (колишні Зіновиці), звідки Модест родом. Ці сайти оповідають лише про зцілення Даниїла перед іконою вказують, що зчасом хлопчик став єпископом [14], [22], [24]. «Чернігівський регіональний вісник: Сіверщина» [26] падає статтю «Архиереи» [17].

Окремі згадки про про богословську працю Модеста «Григорій Палама, митрополит Солунский, поборник православного учения о Фаворском свете и о действиях Божиих» подаються при осмисленні ісіхазму. Це дослідження В. Лур'є та О. Климкова [13], [19].

Отже сьогодні немає дослідження, яке би повністю висвітлювало життя та діяльність Модеста. Проаналізувавши названі джерела, автор статті ставить перед собою мету дослідити життя, педагогічну та культурно-громадську діяльність Д. Стрельбицького.

«Волинські єпархіальні відомості» детально ознайомлюють із життям Модеста. Його життєпис надрукований із нагоди п'ятдесятилітнього ювілею Д. Стрельбицького у священицькому сані.

Вступ до біографії своїм викладом та формою нагадує «Поучаніє» Володимира Мономаха. Невідомий автор статті, як і колись київський князь, дякує Богу, що нинішній єпископ Волинського краю дожив до старих літ. Він гордиться його діяльністю: «Благословенно имья того, кто с радостію совершаетъ свій путь и служение, кто жизнь свою виделъ в труде и исполнении долга..., кто черпаетъ из великой книги прошадшаго уроки и назидания для молодаго поколения» [1, 135]. Отже, цей детальний життэпис написано для того, щоб навчити, якою має бути людина.

Фомування просвітницько-духовного світогляду єпископа Модеста сягає днів його далекого дитинства. Народився майбутній педагог-мислитель 17 грудня 1823 року у селі Зіновиці Подільської губернії. Його справжнє ім'я Даниїл. Батько працював священиком, змалку виховував сина у дусі християнської моралі та страсі Господнім: зранку і ввечері діти молилися, постійно ходили на богослужіння, шанували духовенство.

У дитинстві із Даниїлом трапився випадок, який вплинув на його подальшу долю. Якось на новорічні свята батько взяв хлопчика із собою до церкви. У храмі було дуже холодно, хлопчина захворів і дістав параліч правої руки та ноги. Спочатку родичі думали, що це звичайна простуда, та хвороба затягувалась. Лікарі не могли йому допомогти. Здавалось, що на цей раз переможе смерть, але батько вирішив принести хворого сина до