Організація і методика аудиту поточних зобов’язань

 

1.1. Сутність та місце аудиту поточних зобовязань в системі господарського контролю

1.2. Нормативно-правове регулювання та інформаційне забезпечення поточних зобов’язань

2.1. Організація проведення аудиту поточних зобов’язань

2.2. Методика аудиту короткострокових кредитів банків

2.3. Методика аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

2.4. Особливості методики аудиту зобовязань, забезпечених

короткостроковими векселями виданими

2.5. Методика аудиту поточних зобовязань за розрахунками з учасниками

2.6. Методика аудиту інших поточних зобов’язань

 

 

Актуальність теми. Будь-яке підприємство, незалежно від виду його діяльності, не дивлячись на кількість працюючих на ньому людей і на чистий прибуток, має зобов’язання перед постачальниками та підрядниками, своїми працівниками, перед банком за короткострокові та довгострокові кредити. Це нормальне явище, яке свідчить про те, що підприємство функціонує, і воно відображається в бухгалтерському обліку.

В умовах фінансової кризи, що не оминула й України, з’являється потреба в удосконаленні методики визнання, розподілу, документування, відображення в системі бухгалтерського обліку і оцінки поточних зобов’язань, а також їх аналізу та аудиту. Адже це зможе значно прискорити погашення поточних зобов’язань і тим самим врегулювати проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, що позитивно впливає на їх фінансовий стан.

Проблема аудиту поточних зобов'язань набуває актуальності у зв’язку з фінансовою кризою та зростаючою проблемою неплатежів. Саме тому вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду аудиту зобов'язань є необхідним для запровадження на практиці.

За останні роки зросла кількість публікацій, присвячених обліку та аудиту зобов'язань. У своїх працях на питання оцінки зобов'язань звертали увагу Ф. Ф. Бутинець, Н. М. Малюга, Л. Г. Ловінська, Я. В. Соколов, М. О. Козлова та ін. Однак у працях науковців розглядаються загальні положення обліку та аудиту зобов'язань.

Об’єктом дослідження обрано поточні зобов’язання.

Предметом дослідження є методика проведення аудиту поточних зобов’язань.

Метою даної роботи є грунтовне дослідження організації і методики аудиту, а також розробки напрямків вдосконалення поточних зобов’язань.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступне коло задач дослідження:

- вивчити законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти аудиту поточних зобов’язань;

- вивчити організацію проведення аудиту поточних зобов’язань;

- розглянути методику проведення аудиту короткострокових кредитів банків, кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, поточних зобов’язань за розрахунками з учасниками, інших поточних зобов’язань;

- визначити особливості методики аудиту зобов’язань, забезпечених короткостроковими векселями виданими;

- визначити шляхи вдосконалення аудиту поточних зобов’язань;

- надати пропозиції щодо подальшого обліку поточних зобов’язань.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань бухгалтерського обліку і аудиту, інша спеціальна література, матеріали конференцій з проблем бухгалтерського обліку та аудиту, оприлюднені статистичні дані, нормативно-правові акти України.

 

 

 

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методологічне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудиту) та надання інших аудиторських послуг, аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов’язаних з ними експертиз, консультацій питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналіз фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. [22, с. 197].

Проведення аудиту операцій пов'язаних із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Зовнішній аудит в Україні здійснюється незалежними сертифікованими аудиторами на договірній основі зі суб'єктами господарської діяльності [20, с. 27] згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність»[5].

Аудит поточних зобов’язань дуже важливий з того погляду, що поточні зобов'язання значно впливають на ліквідність та інші показники фінансового стану підприємства і водночас операції з ними можуть мати багато помилок, порушень і шахрайства.

Особливо небезпечні спроби клієнта занизити зобов'язання і таким чином штучно поліпшити фінансовий стан у фінансовій звітності.

Джерелами доказів про короткострокові зобов'язання можуть бути документи (рахунки-фактури, рахунки бухгалтерського обліку, звітні форми) та наявність певних витрат, особливо грошових коштів, наприкінці звітного періоду.

Аудитор повинен використати свої знання з бізнесу з тим, щоб дізнатися, де є зобов'язання, де їх очікують, навіть, якщо вони не зазначені в рахунках-фактурах або довго залишаються несплаченими. Більшість доказів міститься в зовнішніх документах.

Методика аудиту цих зобов'язань подібна до методики аудиту довгострокових зобов'язань. Шляхом застосування аналітичних процедур, звірки відповідності залишків на рахунках інших короткострокових зобов'язань, відстеження документів та записів на рахунках, досліджень виплат та пошуку