Агропродовольча політика держави як система заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки країни

Курсова робота на тему:

 

 

План

 

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

1.1. Сутність та рівні продовольчої безпеки

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ АПК УКРАЇНИ

2.1. Національна продовольча безпека та фактори, що впливають на її стан

2.2. Економічна доступність та рівень споживання продуктів харчування різних груп населення

2.3. Особливості продовольчої проблеми на рівні сім’ї (соціологічне дослідження)

РОЗДІЛ III. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ АПК УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Актуальність теми дослідження. Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна безпека. Продовольча безпека – одна з найважливіших складових економічної безпеки як країни у цілому, так і окремого регіону. Забезпечення продовольчої безпеки гарантує добробут населення та сталий характер розвитку суспільства. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) визначає, що «продовольча безпека забезпечена у тому випадку, коли всі особи в будь-який час мають фізичний та економічний доступ до безпечного й повноцінного продовольства, достатньому, щоб задовольнити свої фізіологічні потреби і переваги, які необхідні для активного та здорового життя».

На актуальність проблеми продовольчої безпеки, як пріоритету агропродовольчої політики, вказують численні теоретичні дослідження і узагальнення як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема праці А. І. Алтухова, В. Я. Амбросова, Ю. Д. Білика, В. І. Бойка, П. П. Борщевського, В. І. Власова, В. П. Галушка, А. В. Гордєєва, Д. П. Доманчука, З. І. Ільїної, М. В. Калінчика, С. М. Кваші, І. І. Лукінова, Л. О. Мармуль, В. В. Маслакова, В. М. Олійника, Б. Й. Пасхавера, Е. Е. Румянцевої, П. Т. Саблука, І. Н. Топіхи, В. О. Точиліна, В. М. Трегобчука, І. Г. Ушачева, А. А. Фесини, М. Й. Хорунжого, Ю. С. Хромова, Л. М. Худолій, Г. В. Черевка, О. М. Шпичака, О. В. Шубравської, В. В. Юрчишина, наукового доробку вчених, які досліджували проблеми національної безпеки, – І. Я. Богданова, В. М. Гейця, Б. В. Губського, М. М. Єрмоленка, Я. А. Жаліла, В. І. Мунтіяна, Г. Пастернака-Таранушенка, С. І. Пирожкова, В. Сенчагова, В. Т. Шлемка та інших вчених-економістів.

Мета дослідження. Мета наукового дослідження – розробити концептуальні, теоретико-методологічні та прикладні засади формування стійкої системи продовольчої безпеки України на основі ефективного розвитку агропромислового комплексу, функціонування збалансованого ринку продовольства в державі та підвищення економічної доступності населення до продуктів харчування.

Завдання дослідження. Реалізація поставленої мети вимагала комплексного розв’язання завдань:

‒визначити необхідність посиленої уваги до національної продовольчої безпеки, розглядаючи продовольчу безпеку як найважливіший пріоритет агропродовольчої політики держави;

‒обґрунтувати стратегію розвитку системи продовольчої безпеки і визначити її порогові, самодостатні та стратегічні параметри;

‒дослідити перспективи розвитку продовольчого ринку в залежності від реалізації потенціалу агропромислового комплексу та зростання доходів населення, які визначають платоспроможний попит населення на продукти харчування;

‒розробити організаційно-економічний механізм державного регулювання системи продовольчої безпеки;

‒визначити місце продовольчої безпеки в системі національної і економічної безпеки;

‒розглянути принципи формування параметрів продовольчої безпеки і розробити нормативи їх розрахунків на основі раціону споживання відповідно до вимог повноцінного харчування та доходів населення;

‒формулювання загальних засад формування і регулювання ринку продовольчої продукції та аграрної сировини;

‒виявлення особливостей формування і функціонування продуктових ринків в Україні;

‒дослідження зовнішньоекономічної діяльності АПК як важливого чинника продовольчої безпеки;

‒вивчення досвіду реалізації агропродовольчої політики в розвинутих країнах світу.

Поставлені мета та завдання дослідження визначили зрештою структуру, зміст і послідовність викладення отриманих результатів у курсовій роботі.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні проблеми формування та розвитку системи продовольчої безпеки в умовах реформування агропромислового комплексу та необхідності посилення соціальної складової в економічних перетвореннях.

Об’єктом дослідження є агропродовольча політика держави як система заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки країни.

Методи дослідження та джерела інформації. Теоретико-методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, зокрема системний підхід, основні закони економічного розвитку та категорії економічної теорії.

Дослідження здійснювалися із застосуванням насамперед таких методів: історико-економічного, абстрактно-логічного, структурно-функціонального, порівняльного аналізу, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, балансових розрахунків, моделювання, нормативного, монографічного, анкетування та спостереження, експертних оцінок, а також класифікації і типології, рейтингового аналізу та побудови графіків тощо. Загальнонаукові і спеціальні методи дослідження використовувалися при аналізі й обґрунтуванні різних підходів до формування системи продовольчої безпеки.

Інформаційною базою дослідження слугували нормативні акти законодавчих і виконавчих органів держави, статистично-аналітичні матеріали міністерств та відомств, міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних економістів, результати особистих досліджень автора.

 

 

 

Продукти харчування є важливими та незамінними в життєдіяльності людини. Тому розвиток харчової промисловості і сільськогосподарська продукція, що є основою харчування, виступає демографічним чинником. Цей чинник є основним для забезпечення природних потреб людини. Звідси вивчення проблем продовольчої безпеки має значну актуальність.

В міжнародних угодах визначення продовольчої безпеки має наступне трактування – «це такий стан економіки, при якому