Комплекс самостійного опрацювання з дисципліни «Будівельні матеріали»

Теплопровідність звичайного скла становить 0, 4…0, 8 Вт/ (м·К), теплоємність – 0, 63…1, 05 кДж/ (кг·К).

Термічна стійкість. При різкому охолодженні скла поверхневі шари охолоджуються швидше внутрішніх, тому на поверхневих шарах скловиробів виникають напруження розтягу, у внутрішніх – стиску. При швидкому нагріванні виробу, навпаки, на поверхневих шарах скловиробів виникають напруження стиску, у внутрішніх – розтягу. Враховуючи, що руйнування скла починається з поверхні і міцність скла при стиску в багато разів більша міцності при розтягу, різке охолодження скловиробів більш безпечне, ніж швидке нагрівання. Звичайно термостійкість скла залежить від хімічного складу, температурного коефіцієнта лінійного розширення і товщини виробів.

Скло має значну густину і водночас високу звукоізоляційну здатність. За цим показником скло завтовшки 1 см відповідає цегляній стіні завтовшки 12 см.

Хімічна стійкість скла залежить від його хімічного складу. Оксиди елементів І групи найбільш вагомо знижують водостійкість скла. Найбільший вплив на підвищення хімічної стійкості стосовно води мають оксиди ІУ групи елементів: SiO2, TiO2, ZrO2.

Силікатне скло має високу стійкість до більшості розчинів кислот, за винятком HF і H3PO4.

 

Таблиця 2 – Основні види виробів із будівельного скла і їхнє застосування

ВиробиВид склаЗастосування

Листове будівельне та декоративне склоВіконне та вітринне неполіроване

Вітринне поліроване

Візерункове кольорове та безбарвне, «Мороз» і «Заметіль»

Армоване кольорове та безбарвнеСкління вікон, дверей, вітрин, ліхтарів верхнього світла, виготовлення елементів меблів, влаштування внутрішніх перегородок і огорож балконів

Листове скло зі спеціальними властивостямиУвіолеве (пропускає ультрафіолетові промені)

Тепловбирне

Тепловідбивне

Теплозахисне

ЗагартованеСкління дитячих і лікувальних установ, спортивних і оздоровчих споруд, музеїв, бібліотек, електронагрівальних скляних споруд

Кольорове та художнє склоВітражне, забарвлене в масі або накладне, скляна мозаїка, смальтаВиготовлення художніх вітражів, напівпрозорих екранів, виготовлення художніх панно

Будівельні виробиСкляні порожнисті блоки, лінзи, плитки, профільне скло, склопакети, труби, ніздрювате скло, скляне волокноЗаповнення світлових прорізів у стінах, перегородках, покриттях, спорудження стін неопалюваних споруд, улаштування внутрішніх перегородок, тепло- і звукоізоляційні вироби, напірні, безнапірні та вакуумні трубопроводи для транспортування агресивних речовин. 

Таблиця 3 – Марки листового скла

Марка

склаТовщина,

ммУмовна назваРекомендована галузь застосування

М12…6Дзеркальне поліпшенеВиготовлення високоякісних дзеркал, вітрових стекол легкових автомобілів

М22…6ДзеркальнеВиготовлення дзеркал загального призначення, безпечних стекол транспортних засобів

М32…6Технічне полірованеВиготовлення декоративних дзеркал, безпечних стекол транспортних засобів

М42…6Віконне полірованеВисокоякісне скління світлопрозорих конструкцій

М52…6Віконне неполірованеСкління світлопрозорих конструкцій, безпечних стекол для сільськогосподарських машин

М62…6Те самеСкління світлопрозорих конструкцій

М76, 5…12Вітринне полірованеВисокоякісне скління вітрин, вітражів

М86, 5…12Вітринне неполірованеСкління вітрин, вітражів, ліхтарів

 

Склокристалічними називають штучні полікристалічні матеріали, які одержують кристалізацією скла або кам’яного розплаву відповідного хімічного складу.

Сировиною для склокристалічних матеріалів є ті самі матеріали, що й для скла (з підвищеними вимогами щодо чистоти), а також спеціальні домішки – каталізатори (модифікатори), які інтенсифікують процес кристалізації скла.

Шлакоситали – це різновид склокристалічних матеріалів, які виготовляють направленою кристалізацією шлакових стекол. До складу шихти входять гранульований доменний шлак, кварцовий пісок та каталізатори кристалізації (сульфат натрію, кремнефтрорид натрію, оксиди і сульфіди хрому, титану, цинку, феруму тощо).

Виробництво шлакоситалів складається з двох етапів:

1) одержання шлакового скла й формування виробів;

2) термічна обробка виробів.

 

Литі кам’яні вироби – це штучні силікатні матеріали, одержані на основі розплавлених гірських порід: базальту, діабазу, доломіту, крейди тощо.

Змінюючи умови структуроутворення, одержують матеріали різної структури: щільні, ніздрюваті й волокнисті.

З кам’яного литва випускають вироби у вигляді плоских і вигнутих плиток, деталей жолобів, труб, штуцерів. Литі вироби світлих тонів застосовують у будівництві як облицювальний матеріал, архітектурні деталі, а також в інших галузях промисловості.

Плавлені вироби характеризуються великою середньою густиною (2900…3000 кг/м3). Через малу пористість (до 2%) і закритий характер пор вони мають низьке водопоглинення (до 0, 22%) і підвищену морозостійкість (до 500 циклів). Висока довговічність їх зумовлена підвищеними значеннями кислото- (98, 6…99, 8%) й лугостійкості (до 90%). Стиранність виробів становить 0, 04…0, 08 г/см2, тобто в 3…5 разів менша, ніж у граніту. Границя міцності при стиску складає 230…300 МПа, при згині 30…50 МПа. Литі кам’яні вироби відрізняються діелектричними властивостями й високою термостійкістю (до 900 оС).

Волокнисті матеріали виготовляють на основі мінерального волокна. Як сировину використовують вивержені гірські породи (габро, базальт, діабаз, сієніт) або метаморфічні (гнейси, слюдяні сланці). З мінеральних розплавів виготовляють мінеральну вату та вироби на її основі. Високі теплоізоляційні властивості мінеральної вати зумовлюються її малою середньою густиною за рахунок високої пористості (93…95%). Мінеральна вата не сприяє розвитку грибів, проте внаслідок виділення останніми органічних кислот вона може руйнуватися. Мінеральну вату застосовують як тепло- та звукоізоляційний матеріал, а також як основу для виготовлення різних виробів (шнури, джгути, плити, циліндри, сегменти тощо).

 

 

1. Ознайомитися з вимогами відповідних ГОСТів до якості листового будівельного