Рівненський період директорії УНР: здобутки та втрати

В. Ганалій

 

 

У статті йде мова про перебування центральних державних установ Директорії УНР у м. Рівному на Волині упродовж квітня 1919 року. Зокрема, приділено увагу формуванню нового соціалістичного уряду та його діяльності. Також висвітлюється спроба державного перевороту ініційована правими політичними партіями і очолювана отаманом Оскілком.

Ключові слова: Директорія, уряд, державний переворот, політична партія.

 

В статье идет речь о пребывании центральных государственных учреждений Директории УНР в г. Ровно на Волыни в апреле 1919 года. В первую очередь внимание уделено формированию нового социалистического кабинета и его деятельности. Также описывается попытка государственного переворота инициированая правыми политическими партиями и возглавленная атаманом Оскилком.

Ключевые слова: Директория, правительство, государственный переворот, политическая партия.

 

In the article the question is about the seat of the central state institutions of the Directory of the Ukrainian national council in Rivne in Volyn during april 1919. Specilically, the grant attention was given to forming of the new socialistic government and its activity. Also the attempt of the state overthrow, initiated by the right-directed political parties and leaded by the otaman Oskilko is described.

Kay words: the Directory, government, state overthrow, political party.

 

Упродовж лютого-березня 1919 року внаслідок наступу радянських військ на Україну, Директорія залишивши Київ, змушена постійно змінювати місце свого перебування – Вінниця, Жмеринка, Проскурів, Кам’янець-Подільський. Зрештою, наприкінці березня 1919 року частина уряду та членів Директорії перебралися до Рівного – повітового міста на Волині. З 29 березня Рівне, як писала тогочасна преса, стало «новою столицею Директорії».

Дана проблема є досить актуальною, оскільки перебування державних структур Української Народної Республіки (далі – УНР) у Рівному не слід розглядати лише як просто чергове місце евакуації українських властей. Саме тут політичне керівництво УНР чи не востаннє вдалося до спроби порятунку національної революції шляхом формування соціалістичного уряду. У Рівному також стала дедалі виразною та глибока ідейно-політична прірва, що пролягла між провідними українськими політичними силами. її апогеєм виявилась спроба державного перевороту, вчинена отаманом Оскілком.

Таким чином, предметом дослідження є політичні здобутки і втрати уряду та Директорії під час перебування у Рівному. Відповідно, хронологічні рамки статті охоплюють період з 29 березня до 5 травня 1919 року.

Радянська історіографія традиційно оминала події національно-визвольних змагань українського народу. Більшість повідомлень про перебування Директорії у Рівному обмежувалися реченнями на зразок «9 квітня 1919 року у Рівному сформовано урядовий кабінет на чолі з соціал-демократом Б. Мартосом» [22, с 97; 7; 14].

За роки існування незалежної України вітчизняна історіографія зробила вагомий крок у розкритті малодосліджених сторінок національної революції 1917 – 1920 pp.. Позитивні зрушення спостерігаються також у висвітленні рівненського періоду Директорії [8; 9; 18; 21]. Можна виділити, зокрема, монографію В. Ф. Солдатенка «Українська революція», у якій наголос зроблено на аналізі міжпартійного протистояння українських політичних сил у Рівному в квітні 1919 року. Широкий спектр документів, які стосуються вищезгаданих подій, вміщено у двохтомнику «Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918-1920: Документи і матеріали». Варто згадати, крім того, роботи рівненських дослідників які торкаються даної проблеми, але мають здебільшого краєзнавче спрямування [3; 4; 19]. Отже, метою дослідження є узагальнення та систематизація всього наявного матеріалу, що стосується перебування уряду та державних установ Директорії УНР у Рівному.

З наступом радянських військ у березні 1919 року політичне керівництво Української Народної Республіки (далі - УНР) змушене відступити спочатку до Проскурова (нині – Хмельницький), а згодом до Кам’янця-Подільського та до Рівного. На деякий час, за словами І. Мазепи, Рівне стало центром українського політичного життя, оскільки всі евакуйовані центральні державні установи з Кам’янця переїхали сюди [10, с 203]. Даний вибір пояснювався перш за все бойовими успіхами Північної групи військ УНР, яка змогла потіснити більшовиків з теренів Волині, північного Поділля та західної Київщини. Перед приїздом міністерств (до Рівного) у пресі пояснювалося: «Час перебування їх тут залежатиме від успіхів наших військ на Східному фронті. Уряд розпочне свою діяльність, яка, на жаль, з причин скорого наступу ворога мусила на якийсь час з такою великою шкодою для краю припинитися». Натомість Директорія розташувалася не в Рівному, а в розташованому неподалік Здолбунові, на залізничній станції. Штаб та Інформаційне бюро Армії також працювало на станції

Здолбунів, де виходила газета «Дзвін», що визначалася як «Щоденник інформаційного бюро Армії УНР» [4, с 4-5].

Головний отаман військ УНР С. Петлюра вперше приїхав до Рівного ще 25 березня 1919 року. Проводячи тут наради та консультації, він виходив із необхідності консолідувати вкрай розпорошені українські сили перед небезпекою чергової інтервенції [19, с 104]. З метою якнайшвидшого налагодження державного життя і вирішення нагальних проблем вже 1 квітня відбулася нарада Петлюри у Здолбунові з представниками соціал-демократичної та соціалістично-революційної партій. У ній приймали участь Б. Мартос, І. Мазепа, О. Жуківський та ряд інших політичних діячів. Головне питання, що піднімалося на нараді – утворення нового ефективного уряду. Однак зі слів виступу Петлюри виглядало, що пріорітетним завданням є реорганізація власне Директорії, а